Серед водних, велосипедних та пішохідних маршрутів Нижньодністровського національного парку, який межує з Біляївкою, є один особливий. На території нацпарку баклани облюбували цілу прибережну лісосмугу, перетворивши її на “Мертвий ліс”. Дерева, які вони обирають для ночівлі та гніздування, приречені на загибель. Пташиний послід перетворює їх на біло-сірі скелети. На них хмарами сідають чорні птахи, які видають грубе глухе каркання та махають розкритими крилами. Це виглядає дуже містично, наче картинка із фільму Хичкока.
Баклани – птахи, навколо яких весь час розгортаються суперечки навіть у наукових колах. Рибаки звинувачують їх у знищенні риби. Вони харчуються тільки нею. Орнітологи все ще дискутують, скільки риби їм потрібно. Цифри різняться – від 300 грамів до двох кілограмів, але в середньому не менше 700-750 грамів на добу.
Зовні невеликий, трішки завбільшки за гусака, баклан за сезон може з’їсти 150-160 кілограмів риби, пишуть фахівці. Він дуже спритний у риболовлі. Може триматися під водою до двох-трьох хвилин, а пірнати, за різними даними, на глибину у 10-25 метрів, хоча зазвичай полює близько до поверхні річки. Навіть його дзьоб має спеціальний гачок, схожий на риболовний. Незграбний на суші та у небі, він блискучий рибалка. Знаходить косяки риби, криком та плескотом крил по воді зганяє перелякану рибу на мілководдя. І там вже ловить її.
Здобич баклани роздивляються під водою. Гребе до неї ногами, наче веслами. Баклани дуже товариські птахи. Тому навіть на рибалку ходять компаніями. Упіймав рибу один, поступається місцем іншому. І так, поки не наїсться вся колонія. Повертаючись на сушу, баклан сідає у свою улюблену та характерну для нього позу, розкривши крила та підставивши їх сонцю та легкому протягу. Так він висушує їх після водних процедур. Бо птах спеціально намокає, щоб бути важчим та маневренішим у воді. Є спостереження, що він навіть каміння спеціально ковтає, щоб зручно було пірнати. Якщо не висушить оперення, то не може злетіти. Для цього йому доведеться добре розігнатися.
У деяких народів, наприклад, у Японії, риболовецькі вміння бакланів використовують рибаки. Японський баклан тривалий час був частиною рибальських снастей, а зараз є “приманкою” для туристів. Птаху одягали на шию мотузяне кільце, запускали пірнати. Він може упіймати до шести великих рибин. Як тільки рибак помічав, що воло птаха роздувається, його витягували з води, а рибу – з баклана.
Фото: https://www.pinterest.ru/pin/658018195532556941/
У Китаї до бакланів ставилися, наче до свійської птиці, навчивши її ловити рибу та випльовувати на дно човна.
На території України та деяких інших пост-радянських країн, через відсутність знань та наукового підходу, на бакланів часто полюють, відлякують їх від місць гніздування феєрверками, пострілами, намагаючись зменшити їх популяцію.
У 2000 році навіть намагалися законодавчо дозволити знищення бакланів через відстріл протягом року. Їх навіть називали демонами лісів та знищувачами рибних запасів.
Екологи тоді дуже обурилися. Так, Володимир Борейко, директор екологокультурного центру розповів, що насправді баклани – це санітари річки. Вони поїдають, перш за все, хвору, кволу рибу, рятуючи здорову від зараження, масових захворювань тощо.
З деревами справа непроста. Послід бакланів через те, що переважна більшість раціону це риба, дуже багатий на фосфор. Він буквально випалює дерева. Так сталося, наприклад, у Литві у заповіднику на Куршській косі в районі Юодкранті.
Бакланів не було тут багато років, а повернувшись, вони знищили цілі масиви сосен, близько 15 гектарів лісу. Цій події присвячений фільм “Кислотний ліс”.
Маршрут до Мертвого лісуФото: Нижньодністровський національний парк
Його творці розмістили на оглядовому майданчику в центрі лісу приховані мікрофони, які записували розмови відвідувачів. У фільмі звучить різна мова. Сучасний Вавілон.
Якби птахи розуміли людську мову, то їм би не все сподобалося. Люди пропонують знищувати бакланів, які залишають свій послід. Автори фільму дослідили місцеву пресу – там також всіх турбує тільки доля лісу, а не доля птахів.
Бакланів сприймають, як загарбників, чужинців, мігрантів, представників іншої раси. У той же час режисерка фільму Ругиле Барзджюкайте розповідає, що природа набагато розумніша за людей.
Фото: https://pixabay.com/
- Не всі дерева гинуть, тільки сосни, натомість дуби використовують послід для росту. У фільмі є епізод, коли ми показуємо маленький дуб на фоні мертвих сосен. З’ясувалося, що на місці цього лісу колись був дубовий гай. Потім дуби вирубали для будівництва кораблів. Через деякий час тут з’явилися сосни. Не відомо, чи хтось садив, чи самі виросли. Тож баклани просто повертають хід історії, роблять це місце таким, як воно було колись раніше.
Матеріали для цього фільму збирали протягом кількох років. Записали сотні годин розмов. Багато туристів не розбираються глибоко у проблемі. Як папуги повторюють про шкоду, яку роблять птахи. У той же час, це ніщо порівняно зі шкодою, яку річці чи лісам наносять люди. Баклани не вбивають ліс, вони його змінюють. І в цьому теж є своя краса, якою можна насолодитися, якщо відправитися маршрутом до “Мертвого лісу”.
До речі, фільм “Кислотний ліс” знімали у 2018 році, у той же час, “холості” птахи розташувалися неподалік. Баклани – моногамні, живуть парами. А молоді птахи влаштовують собі “літні клуби”, подалі від колонії.
Місцеві орнітологи зауважили, що після таких “літніх клубів” залишаються мертві білі стовбури дерев, а баклани переселяються на інші. Що цікаво, дуже швидко мертві ділянки починають буяти рослинністю. Старі дерева гинуть, але ліс дуже швидко відновлюється за рахунок “убойної” дози добрива, що залишається після бакланів.
Фото: Нижньодністровський національний парк
Тож, не втрачайте можливість відвідати “Мертвий ліс”, поки він ще перебуває у своєму таємничо-містичному вигляді.
Маршрут розпочинається з Біляївки водою до Нижнього Дністра, майже поблизу Молдавського кордону. Врахуйте, що це прикордонна територія, тож з собою обов’язково треба мати паспорт, або документ, який засвідчує вашу особу.
Люди
Лайфхаки
Фауна