Чим можна займатися, приїхавши до Біляївки, окрім річки, рибалки та спостереження за птахами? Серед іншого – замовити свій портрет чи дружній шарж, побувати на майстер-класі та зробити біляївський сувенір власними руками. Місцева художниця, поетеса та рукодільниця Наталія Блінова може запропонувати будь-що з цього. Поціновувачка таланту Врубеля, вона пише картини у різних техніках, складає вірші, займається ліпкою з глини, вміє створювати необразливі шаржі та проводить майстер-класи.

Наталія – не корінна біляївчанка, хоча вважає це місце своєї Батьківщиною. Сюди приїхала немовлям. Тато Євген Троян був скульптором, який створив пам’ятник Скорботній матері, що на пісках. Саме у нього вчилася мистецтву бачити світ по-особливому.

– У дитинстві захопилася портретами, – згадує Наталія, – перемалювала всіх сусідів, друзів та рідних. Ці роботи зберігаю у своєму архіві.

Наталія БліноваНаталія Блінова

Не полишати шлях мистецтва спонукав відомий сусід, який жив неподалік. Художник Валерій Сиров, мова йде саме про нього, дарував Наталії невеличкі декоративні сувеніри. Його творчість захоплювала дівчину та посприяла тому, що вступила до педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського, на художньо-графічний факультет.

Студентські роки були веселими та яскравими, була старанною та досить успішною студенткою, але диплом Наталія Блінова не отримали. Втрутилися життєві обставини. Народилися діти. Потрібно було ставити їх на ноги.

– Мріяла стати художницею, а все життя простояла за прилавком, – розповідає художниця, – працювала у торгівлі, але творчість ніколи не полишала.

Багато років Наталія працювала у магазині “Саша”, що знаходиться у селі Маяки на трасі Одеса-Рені. Власник магазину, Володимир Бубелич, знаючи про захоплення своєї продавчині, дозволив оформити їй полицю під продаж її картин та сувенірів.

До придорожнього магазину часто заходили люди. Звертали увагу на картини та купували у якості незвичних сувенірів. Чи хтось здогадувався, що їх авторка стоїть перед ними.

– За місяць я продавала по чотири-п’ять робіт. Кожен раз запитувала, куди вони поїдуть. Тішилася, що комусь вони здавалися гарними та достойними прикрасити оселю. Покупці були приїжджі, але інколи купували також місцеві – на подарунок, або для душі.

Коли у Біляївці започаткували ярмарки, то майстриня почала брати у них участь. Малювала шаржі. Спочатку ціна була невисока – 35-50 гривень. Люди йшли, бо натомість отримували не лише портрет, а емоції.

– Перші шаржі малювала, ще в університеті. Якось намалювала навіть декана, той побачив. Почав розпитувати, чиїх рук справа, але не сварився. Навпаки, сподобалося. Я не малюю карикатури. Хочу, щоб люди посміхнулися, а не образилися.

Жінка каже, що особливих секретів у цьому жанрі немає. Треба просто вміти розгледіти в людині характерні риси, які вирізняють її з-поміж інших. І зробити цю рису більш помітною. Наприклад, довгий ніс, шия, великі очі, широка посмішка.

– Інколи розпитую щось про людину, щоб були якісь асоціації, пов’язані з нею. Її темперамент, род занять.

Отримати екпресшарж від Наталії Блінової, може кожен біляївець чи гість міста, які люблять відвідувати міські ярмарки та свята.

Інколи її запрошують продемонструвати талант шаржистки на ювілеї та весілля. Особливі емоції це викликає у одеської публіки.

– На одному весіллі за шаржами черга вистроїлась, – з посмішкою згадує майстриня. - Одна пара навіть просила: “намалюйте, щоб було кумедніше”. Людям подобається, і я задоволена.

Картини майстриня малює в різних техніках: маслом, олівцем, акрилом, гуашшю. Любить яскраві кольори. Серед улюблених сюжетів – фантастично-казкові та море. Інколи сюжет для наступної картини підказує настрій. Коли приходить Муза, може не спати всю ніч.

– Якось прийшла додому з роботи і побачила, що розквітли півонії. Вони мене так надихнули, що я одразу взялася малювати, і за ніч картина була готова. Вона – одна з моїх найулюбленіших.

Малює художниця не лише за натхненням, а й на замовлення. Дуже багато серед них – пейзажів і портретів. Одного разу попросили написати три ікони. Після благословення священика вона приступила до роботи і за чотири дні виконала те, що зазвичай робиться протягом місяця.

– Неможливо передати стан душі, почуття, коли відтворюєш святі образи. Під час такого процесу можуть траплятися чудеса.

Майстриня створює особливих ляльок. Для них сама зробила селіконові форми, шиє одяг та розфарбовує обличчя. Ці ляльки, впевнена жінка, здатні приносити оселі мир, злагоду, кохання та достаток.

– Якось на ярмарок до дня міста зробила 60 таких ляльок. Продала всіх. І ще замовляють, – розповідає жінка.

Вона рукодільниця. Саме її руками відтворена та розмальована біляївська піч у міському музею. Зараз вона готує туди ще один сюрприз, особливу роботу. Невдовзі у виставковій залі з’явиться картина з образом Мавки Дністрової, яка уособлюватиме усі водні простори нашого мальовничого краю.

Ще одна грань творчості Наталії Блінової - складання віршів. Пише їх вона з юності і виключно українською мовою. З роками, зізнається, її вірші набувають більш журливого забарвлення, але від того не стають менш улюбленими.

Вона обов’язково прочитає вам вірш, коли буде малювати ваш портер. Одним з них, ми хочемо завершити розповідь про цю талановиту біляївчанку.

Іду, надворі тихо-тихо,

Лише дерева шелестять,

Від подиху легкого вітру.

Немовби щось сказать хотять.

Ще спить усе, ще ніч чарує,

Усе замріяне, казкове,

Неначе мати спочиває,

І я боюсь промовить слово.

Іду собі, і роздивляюсь,

Моя душа відпочиває,

І тиша птахом загадковим,

Повз мене знову пролітає...

Фото Миколи Мельниченка