22-го березня у світі відзначають Всесвітній день водних ресурсів: говорять про якість води та необхідність дбати про цей життєво важливий ресурс. За прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду. Національна Гідрометслужба повідомляє, що концентрація токсичних сполук в українських річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. Біляївка - місто на воді, яке постачає воду цілому Одеському регіону з Дністра. Дізнавалися, а яка ситуація з цією річкою.

Попри побутуючу думку, що в Україні багато питної води - це не відповідає дійсності. За запасами прісної води наша держава вважається однією з найменш забезпечених у Європі.

- Це дуже небезпечний міф, - відзначає Олексій Кущ, економіст, дослідник інфраструктурних питань, - не менш шкідливий за вигадку про безмежну родючість українських чорноземів. Шкідливий тому, що через "безмежність" ресурсів ми поступово звикли до їх необмеженого і нераціонального використання.

Так, ще у 2011 році, були підрахунки, за якими в Україні на одного мешканця приходиться 1000 кубометрів води. Це критично мало. У той же час, для порівняння, у Швеції та Німеччині це - 2,5 тис. кубометрів, у Франції — 3,5 кубометрів, у Великобританії — 5. Сотні населених пунктів України живуть до цього часу на привозній воді.

Останні дослідження, проведені на замовлення Світового банку, поставили Україну на 125 місце з 180 країн за кількістю питної води на душу населення. Це між Чадом та Суданом.

Дністер, Біляївка, що на Одещині Дністер, Біляївка, що на Одещині

Дивлячись на повноводий Дністер - у це складно повірити. Однак не всім регіонам України так пощастило. Найбільш напруженою ситуація із забезпеченням прісною водою є у містах Криму, а також Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Полтавської, Чернігівської та Хмельницької областей.

Водночас, в аналітичному звіті "Час води", багато шокуючої інформації про стан водних ресурсів в Україні. Навіть та вода, що є - забруднена та стає непридатною для пиття.

Саме тому, прогнозує глава Держекоінспекції Андрій Мальований, згідно з прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.

Він підкреслив, що хоча вода вважається відновлюваним ресурсом, її запаси катастрофічно зменшуються.

Раніше, під час пресконференції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України "Чи безпечна вода в річці Дніпро? Нові дані про якість води в Україні" йшлося і про річку Дністер.

Завдяки підтримці Європейського Союзу, в Україні вперше провели скринінг забруднюючих речовин у річках. Вони відслідкували 65 тисяч різноманітних сполук, а досліджували їх в найближчій лабораторії Європи. Зразки відібрали у Доні, Дністері, Дніпрі.

Скринінг водних басейнів України виявив 17 додаткових специфічних забруднюючих речовин у басейні Дону, 18 – у басейні Дністра і 21 – у басейні річки Дніпро.

- Скрізь ми фіксуємо важкі метали, підвищення концентрації пестицидів і агрохімікатів, - сказав заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв.

Проблема води в Україні - це не лише іржаві труби, величезні втрати під час транспортування, нелегальні врізки, загальна невідповідність успадкованих з часів радянської індустріалізації систем водопостачання.

Найбільшу шкоду завдають неконтрольовані стічні води та традиційне сільське господарство, в якому неконтрольовано використовують хімічні препарати.

Раніше Open.Дністер розповідав, що в Дністер викидають неочищені каналізаційні стоки з молдавського райцентру Сороки. Щодня без очищення у річкову воду потрапляє понад 2,5 тисячі тонн фекалій. Окрім того, більшість маленьких містечок України, зокрема Біляївка, користується вигрібними ямами, звідки вода так само потрапляє до річки та у ґрунтові води.

В Держекоінспекції відзначають, що протягом минулого року склали 3777 протоколів про адміністративні правопорушення в сфері водних ресурсів, розрахувавши 188 млн гривень збитків.

Фото Олександра Кобзаря