У самому серці Харкова є місцевість “Саржин Яр”. Вона представляє собою природну балку (яр) довжиною 12 кілометрів, з пологими схилами, які поросли деревами. Це справжній зелений оазис у 45 га серед міських висоток, який може бути прикладом інтеграції природи в міське середовище для будь-якого міста.
Багато років поспіль територія Саржиного яру у Харкові була схожа на великий закинутий парк, з болотами, деревами, кущами, тоненьким Саржиним струмком, який впадає у річку Саржинку, а звідки у Лопань. Головною родзинкою цієї території було джерело чистої мінеральної води, яку містяни вважають найсмачнішою у Харкові. Виник цей парк у XVIII столітті.
Саржин яр – територія, навколо якої завжди буди міфи та легенди. Привиди, галюцинації – тільки за цими надприродними явищами радили сюди відправлятися сміливцям раніше. Вважалося, що на території сучасного болота, а раніше озера Комсомольського, було кладовище. Саме звідти на світ приходили привиди. Через занедбаність території тут часто траплялися різноманітні кримінальні події – пограбування, напади тощо.
Все змінилося, коли у 2017 році почали втілювати проєкт з реновації цієї території: спробували вписати її у міський простір без зміни цілісної картини. Тут ви не побачити традиційної для багатьох українських міст забудови, плитки, пластику, в які закатують набережні річок та моря.
Проєкт реконструкції тривав з 2017 до 2019 років. Автори – харківська студія архітектури та дизайну SMB. Вони, до речі, отримала за свій проєкт Гран-прі Першої Національної премії з ландшафтної архітектури і садового дизайну в номінації “Реновація та ревіталізація території”.
Основна концепція “Водно-пейзажного парку Саржин Яр” полягала в тому, щоб максимально зберегти природне середовище, в якому містяни можуть почути пісні птахів, насолодитися упорядкованими краєвидами берегової лінії струмків, річки, озерця.
- Ми вирішили мінімально втручатися в природу, лише розчистити найтемніші закутки, зробити якісне освітлення. Це буде водно-пейзажний парк, де можна буде почитати книгу, зайнятися йогою, просто відпочити без гучної музики та каруселей. Така собі “дача для всіх”, - розповіла одна з авторок проєкту Ольга Клейтман.
Це рішення втілено у багатьох елементах. Лише маленька частина території облаштована плиткою. Це місце, де знаходиться купель. У ній можна скупатися у мінеральному джерелі. Вода в ньому взимку – плюс 3-5 градусів, влітку – плюс 7. Там же є місце, де можна перевдягнутися та кілька точок, де можна набрати воду. Автори проєкту вписали в нього відновлену бетонну конструкцію-купол над самим джерелом. Його спроєктували у 60-их роках минулого століття. Але осучаснили - додали у дах ліхтарі, які імітують зіркове небо, оздобили декоративним камінням.
До речі, деякі футуристичні деталі використали також в оздоблені цієї території.
Решта локацій містять максимально природні матеріали, які ніби зливаються із загальною картиною природи. Так, дитячі майданчики збудовані зі спеціального покриття, що відтворює природний рельєф місцевості.
Дуже багато дерева у якості оздоблювальних матеріалів.
Самі струмки чудово вписані у ландшафт парку. Тут безліч дерев’яних конструкцій, на яких можна відпочивати з книгою, просто загорати, заховавшись під кронами дерев.
Береги струмків, річок укріплені каменем, що робить їх єдиним цілим з природним середовищем. До речі, навколо парку проходять дві стежки – пішохідна та велосипедна. Для останніх є велосипедні мости, щоб не заважати пішоходам.
Більшість території – без плитки, у газонах, у травах, у природному покритті з дрібного щебеня.
Навіть ліхтарі, смітнички та стільці виглядають так, ніби це людина вийшла з дому, винесла якісь речі, які після відпочинку забере із собою та не порушить природний краєвид.
Тут зберегли більшість дерев, але ми помітили, що підсаджують також нові. Таким чином над всією територією купол із зелені, що зберігає тут прохолоду навіть, коли навколо липнева спека.
Ті дерева, які опинилися на островах посеред струмків – укріпили, щоб вони не загинули від надмірної кількості води.
Елементи такого парку прикрасять будь-яке українське місто, яке замислилося над тим, як вписати природу у міські краєвиди.
Хочете більше текстів на екологічну тематику, розповідей про унікальні місця на Дністрі, про живий світ річки та прибрежних територій - підтримайте фінансово розвиток ресурсу Open.Дністер за цим посиланням. 20% від донейтів ми витратимо на екологічні заходи на території пониззя Дністра.