З кожним наступним роком ми стаємо все більш вразливими до змін клімату. Наразі нам ще не характерні екстремальні стихійні лиха (торнадо, масштабні повені чи потужні циклони), але ми вже у повній мірі відчуваємо на собі підвищення середньорічних температур. Цей наслідок особливо помітний влітку, коли в містах через тривалу спеку виникає ефект “теплового острову”. Заасфальтовані, бетонні й металеві поверхні протягом дня поглинають величезні обсяги сонячної енергії, а потім віддають це тепло назад, у навколишнє середовище, в якому знаходимося ми. Разом зі спекою ми отримуємо погіршення самопочуття, загострення серцево-судинних захворювань тощо.
Що можна робити, щоб трохи врятувати становище? Найпростіше — збільшувати кількість зелених зон. Доглядати за дорослими деревами, садити нові молоді. Адже саме дерева є природними терморегуляторами і кондиціонерами та мають вплив на температуру повітря на вулицях.
Дерева охолоджують міста - дослідження
Дерева - це не просто один з елементів ландшафту, а основний компонент екосистеми, що здатен пом’якшувати ефект "теплового острову". Дерева створюють рятівний затінок, випаровують вологу, тим самим забираючи частину тепла з навколишнього середовища.
Вчені довели, що існує чітка залежність між температурою поверхонь житлових масивів та густотою їх зелених насаджень.
За результатами дослідження середніх температур поверхні Києва в літні місяці протягом 2013–2015 років виявилось, що найбільше прогріваються - до 37°С житлові масиви, де найнижчий рівень озеленення – 10%. А найпрохолодніше – до 33 С в районі з рівнем озеленення до 40 %.
Схожі дослідження щодо вимірювання температур на вулицях проводили еко-активісти в інших містах. Різниця між результатами, отриманими від поверхонь під деревами та на відкритих заасфальтованих ділянках, вражає. В той час, коли у затінку пристрій показував температуру, наприклад, 34 градуси, на відкритій місцевості вона сягала більше 40.
На жаль, в Україні існує тенденція, коли у створенні благоустрою акцент робиться на укладанні плитки, збільшенні площі заасфальтованих і забетонованих поверхонь, а інколи, і ліквідації дорослих зелених насаджень.
Все це певною мірою впливає на проблему глобального потепління. Разом з тим, масштаб її можливо пом’якшувати. Зокрема, зберігаючи у місті старі дерева і саджаючи нові.
Чому ще дерева важливі
Від сусідства з деревами ми відчуваємо багато позитивних ефектів, які створюють для нас комфортні умови проживання.
- Насадження навколо населених пунктів екранують від нас холодні вітри взимку і посушливі — у літній період. А останніми роками насадження стали і певним екраном від пилових буревіїв, які стають звичним явищем.
- Дерева захищають від підтоплень, корені й крони дерев утримують та поглинають воду під час дощів або танення снігу.
- Зелені насадження запобігають змінам клімату. Вони поглинають вуглекислий газ із атмосфери та зменшують ризик парникового ефекту.
- Дерева знижують шумове забруднення - слугують шумозахисними екранами у місті.
- Очищують повітря і допомагають нам дихати. Одне зріле, листяне дерево забезпечує денну норму кисню для принаймні 2 і максимум 10 людей.
- Ну, і звісно, дерева охоложують нас. Допомагають будівлям залишатися прохолодними, зменшуючи потребу в електричних вентиляторах або кондиціонерах.
Тож, відповідь очевидна, треба оберігати дерева і саджати нові. Адже поки ми ходитимемо приємними зеленими вулицями, десь там, далеко, можливо, будуть повільніше танути льодовики.
Єдине, треба розумно підходити до вибору дерев, які ви вирішили посадити у своїй місцевості, щоб вони не нашкодили вже наявним насадженням та мешканцям. Адже є інвазійні дерева, кліматично нестійкі, дерева-алергени тощо. Щоб не помилитися з вибором, варто порадитись з екологами або експертами, або заглянути до нашого переліку рослин-абориген Пониззя Дністра.
Фауна
Лайфхаки
