У Пониззя Дністра повертаються лелеки. Неймовірні факти про птаха, який спить на одній нозі

У Пониззя Дністра лелеки повертаються у березні. Втім цього року повернення білих лелек спостерігали вже наприкінці лютого. Звідки взявся міф, що лелеки приносять дітей? Як можна заглянути в лелече гніздо? Про ці та інші цікаві факти про птаха читайте на Open.Дністер. 

Лелечин край 

Саме так здавна казали про Україну, бо щороку сюди летіли ключі лелек. Цей птах шанувався, а гнізда оберігалися. Вважалося, що той, хто зруйнує гніздо довіку не матиме щастя. Цими днями росія руйнує не лише лелечині гнізда, але вони все одно летять та летять до себе додому. 

На Одещині навіть енергетики намагаються переносити, а не руйнувати гнізда, які утворилися на лініях електромережАвтор: ДТЕК

Як пояснює заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко, останні сім років вони відслідковують міграцію лелек та відзначили кілька цікавих тенденцій. 

– Відмічалися, як правило, 2-3 міграційні хвилі, коли частота реєстрацій прильоту то стрімко наростала, то зменшувалась, – пояснює Віталій Грищенко, – перша з таких хвиль припадає на другу половину першої декади березня – початок другої декади.

Лелеки у небі над Одещиною

Ця хвиля часто буває мало вираженою, найслабша з усіх. Активна міграція ще тільки починається. У цьому ж році перша хвиля була добре помітною, що пояснюється ранньою весною.

Приліт лелек у різних місцях спостерігали ще з кінця лютого – початку березня, але більш-менш виражена міграція почалася лише в середині першої декади березня. Спочатку вона також була мало активною, але з 8 березня кількість реєстрацій прильоту почала швидко збільшуватись, 10 березня досягла максимуму. Після цього так само швидко пішла на спад, чому сприяло похолодання. 13-14 березня було "затишшя" з мінімумом реєстрацій, та вже 15 березня почалася нова хвиля міграції. Ця друга хвиля зазвичай найбільша й основна. Вона припадає на другу половину другої декади березня – першу половину третьої декади. Ось зараз можна бачити, як ця хвиля розганяється – з 15 березня кількість спостережень перших лелек щодня зростає в півтора раза, а іноді й більше. Побачимо, коли вона досягне максимуму. В попередні роки піки з найбільшими частотами коливалися між 15 і 22 березня.

Що варто знати про лелек 

Лелека біла (Ciconia ciconia) - це птах з родини лелекових і ряду лелекоподібних. Поміж науковою назвою, у цього птаха є безліч народних: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер.

Ареал білої лелеки охоплює Європу (від Іспанії до Росії), Північну Африку та Азію (від Туреччини до Кавказу). Україна є місцем гніздування та пролітного проживання для цього виду, а також іноді спостерігаються окремі випадки зимування. Лелека гніздиться майже на всій території країни, за винятком високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму; під час міграцій може з'являтися скрізь.

Біла лелека обирає для гніздування відкриті ландшафти з наявністю достатньої кількості кормових ділянок - луків, боліт, пасовищ. Вона вподобає вологі ділянки з невеликою трав'яною рослинністю, де є старі великі дерева, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Руйнування заплави значно погіршує умови для здобуття їжі, але лелека уникає областей з високою рослинністю.

Всупереч поширеній думці, лелеки не спаровуються на все життя. Поки чекають на свою партнерку, легко можуть знайти їй тимчасову заміну. Разом з тим, є лелеки-одинаки, які ночують на деревах, або в гаях. 

Більшу частину їжі лелеки знаходять у низьких чагарниках і на мілководді. Лелеки воліють годуватися біля своїх гнізд. Лелеки також полюють на комах, дощових черв'яків і навіть на дрібних ссавців, таких як кроти, землерийки та полівки. У періоди нестачі їжі вони задовольняються ракоподібними, рибою, молюсками і навіть яйцями інших видів і дрібних птахів. Меншу здобич лелеки заковтують цілком. 

Ні для кого не секрет, що покинуте на луках сміття становить велику загрозу навколишньому середовищу. Деякі надзвичайно небезпечні для лелек. Особливо, жувальні гумки, які лелеки приймають за черв'яків. Вживання такої «страви» може призвести до порушення травної системи лелеки, що часто призводить до загибелі.

Неймовірні факти про лелек 

У  Національному природному парку «Черемоський» діляться цікавими фактами про лелек.

• Гнізда у горах. Ми звикли бачити лелек у гніздах поруч із хатами. Проте зустрічаються види лелек, які гніздяться високо в горах. Їхні житла знаходять на висоті 1200-2500 метрів над рівнем моря.

• Любителі змій. Ми добре знаємо, що лелеки вишукують коло води жаб, рибу, також виловлюють великих комах. Проте відомо, що лелеки можуть ласувати різними видами змій. Не проти вони поласувати й гризунами. 

• Вороги лелек. Незважаючи на великі розміри, білі лелеки – достатньо беззахисні птахи. На них можуть напади навіть інші хижі птахи, наприклад, орли. А от африканськими лелеками часто ласують крокодили.
• Сон лелек. Ці дивовижні птахи завжди сплять виключно стоячи на одній лапі. Цікаво, що уві сні лелека може почергово змінювати лапи. І як дослідили вчені, при цьому птах навіть не прокидається.
• Розміри та вага гнізд. Своє житло птахи будують надійно, укріплюючи хмизом, травою, гілками дерев у декілька рядів. От і не дивно, що в середньому гніздо білого лелеки важить до 250 кг, а його діаметр – 1,5 метри.
• Гніздо у спадок. Виявляється, у лелек та орлів гнізда передаються від батьків дітям. Кожне нове покоління лелек, звичайно ж, ремонтує своє гніздо, проте немає необхідності будувати нове. Дослідники знайшли найстаріше лелече гніздо в Європі, вік якого – 400 років. 

Цікаво, що кожен може заглянути у гніздо. Для цього ентузіасти природи встановлюють камери у лелечі гнізда, можна спостерігати за життям лелек в прямому ефірі. Не знаємо, чи раді лелеки такій публічності, але нам, людям, це дає більше розуміння, як влаштоване життя лелек. 

На цьому каналі можна спостерігати за життям відомої пари лелек Грицька та Одарки.

Знаходиться гніздо у селі Леляки, яке розташоване на Полтавщині, по сусідству з національним природним парком "Пирятинський". Саме там студенти кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ведуть наукові дослідження лелек під кураторством парку.

У 2022 році під час осіннього буревію гніздо Грицька пошкодилось і впало. Проте без допомоги Грицька не залишили. Зусилля команди ініціаторів, з підтримкою "Леляківської сироварні", призвели до встановлення штучної платформи та відновлення гнізда.

Грицько став справжнім героєм у парку "Пирятинський", побивши рекорд. Протягом двох гніздових сезонів - у 2022 та 2023 роках - він та його партнерка Одарка виростили 9 пташенят. Це велике досягнення, зважаючи на те, що зазвичай родина лелек виховує лише 2-3 дітей на рік. Одним із ключових факторів успіху було проведення сінокосіння на луках поблизу Леляків. Корови пасуться на природних луках національного парку, що створює зручні умови для лелек у збиранні їжі для своїх пташенят.

• Боязнь людей.  Багато століть тому птахи уникали людей, гніздячись у пустотах скель або на деревах, що ростуть далеко від наших домівок. Зараз чимало лелечих родин повертається щороку в одне й те саме гніздо. Птахи так звикають до господарів двору, що можуть брати запропоновану їжу з рук. Проте чорні лелеки, навпаки, дуже боязкі, вони завжди остерігаються людей і селяться якнайдалі. Чорний лелека занесений до Червоної книги України та охороняється іншими міжнародними природоохоронними переліками. В України є всього 400-450 пар чорного лелеки.

• Не бояться вогню. Ці птахи не розуміють загрози від вогню та зовсім не бояться жару. Існує чимало прикладів, коли лелеки забирали гілки з тліючого вогнища, аби збудувати гніздо. Вони приносять таку гілку в житло й, на жаль, в результаті цього гніздо повністю згорає.
• Хижі лелеки. В Україні лелеки – беззахисні птахи, які мають чимало ворогів. Проте на африканському континенті мешкає лелека марабу. Цей птах – хижак. Він виловлює дрібних гризунів, краде пташенят в менших птахів. В Африці марабу зустрічається так часто, що місцеві жителі не звертають на них уваги. Для африканців марабу – те саме, що для нас голуб чи горобець.
• Дзьоб птаха. Лелеку легко впізнати по яскраво-червоному дзьобу. Проте у пташенят він завжди чорний.

• Тривалість життя. Лелеки - довгожителі. Зазвичай тривалість життя білого лелеки – 10-15 роки, але зафіксовані випадки, коли вік лелеки досягав 33-35 років. А от чорні лелеки живуть по 48 років.
• Як спілкуються. Лелеки – мовчазні птахи, вони практично не здатні видавати звуки. Лелеча мова – це посвистування, клацання дзьобом, шипіння. Спілкуються птахи здебільшого клацанням дзьоба. Цими клацаннями вони вітають один одного, а також захищають гніздо від чужаків. Поведінці білого лелеки властивий шлюбний ритуал, котрий супроводжується спільним з партнером клацанням дзьобами. 
• Лелечі крила. Розмах крил білого лелеки може досягати двох метрів.

• Пташиний політ. Вчитися польоту пташенята лелеки починають в двомісячному віці, а розмір розмаху крил дорослого лелеки досягає – 155 - 200 см.

• Здорове потомство. Слабких і хворих пташенят лелеки безжально викидають з гнізда. Вбиваючи найслабших, самка збільшує шанси на виживання сильнішого потомства, зменшуючи кількість дзьобів для годування. При нестачі корму в певний сезон найслабший пташеня повинен загинути. 

  Дітовбивством займаються не тільки батьки, а й сусіди-лелеки. Чужі птахи часто «відвідують» сусідні гнізда і викидають дитинчат. Це практична стратегія виживання та прояв конкурентної поведінки, яка не є рідкістю у природному світі. Знищуючи чужих пташенят, птахи розширюють свою територію харчування на ту частину, яку раніше займала сусідня родина.

До цих фактів можна додати ще кілька цікавих спостережень за лелеками. Спіймати пораненого лелеку – справа небезпечна. Його дзьоб є небезпечною зброєю, і, керуючись інстинктом, птах атакує найделікатніші місця потенційного противника, наприклад очі. 

"Буська, буська, принеси Маруську"

Так в Україні батьки та старші діти закликали малюка в родину. Деякі народи ставили на віконце тарілку з солодким, щоб "задобрити" лелеку. Так звідки взялася віра в те, що лелеки приносять дітей? 

Люди спостерігали, над домом пролетіли лелеки, а незабаром там з'явилося немовля. Так народилася прикмета про те, що лелеки приносять дітей. Просто родини тоді були багатодітними, дітей народжувалося багато, так само як і багато було лелек. 

Насправді, з ними пов'язано багато прикмет. Якщо жінка зустріне птаха на дорозі – скоро вона стане мамою. Пари, які не можуть мати дітей, повинні загадати бажання стати батьками, коли лелека буде пролітати над їхнім будинком.

А от якщо лелеки не повернулися в рідне гніздо, варто чекати біди. Добре, що до України вони повертаються щороку. 

Фото Олександра Архіпова