Одуд (Upupa epops) — це дивовижний птах, який привертає увагу своєю яскравою зовнішністю та унікальною поведінкою. Особливу увагу привертає його чубчик, який схожий на зачіску ірокеза. Він розкриває його, коли відчуває небезпеку, під час спарювання, а також під час приземлення.
Палеонтологи знайшли скам’янілі останки давнього птаха (Messelirrisor), що був дуже схожий на одуда. Він мешкав в лісах Центральної Європи приблизно 37-49 млн. років тому. Одуд названий завдяки своїй “пісні” — унікальній вокалізації. Латинська назва “upupa” описує цей звук якомога точніше — гучне “уп-уп!”
Як упізнати одуда за звуком
Що варто знати про одуда: чому його називають пернатим скунсом
З перших днів життя пташенята здатні захищатися в моменти небезпеки, використовуючи смердючу рідину, щоб тримати потенційних ворогів і зловмисників подалі від гнізда. Вона нагадує запах гнилого м'яса і, як кажуть, її дуже важко вивести.
Для того, щоб налякати противника самка і молодняк клацають дзьобом, махають крилами і піднімають їхні кінчики — це також відлякує хижаків від нападу. Активні рухи пір'яним кінчиком відбуваються не лише з оборонною метою — їх можна спостерігати, як реакцію на вдале полювання чи смачну їжу, в моменти збудження. Крім здатності виділяти неприємний запах, одуденята можуть навіть цілитися послідом у хижака!
Трохи загнутий донизу дзьоб невипадковий - завдяки такій будові одуд легко знаходить їжу в грудках землі.
У польоті одуд викликає асоціації з великим метеликом — це пов'язано з його манерою пересування та барвистим оперенням, яке особливо вражає, коли він розправляє крила.
Птахи поширені в Африці, Європі та Азії. В Україні вони гніздяться та виводять пташенят, тоді як зимівля відбувається в західній Індії та центральній і східній Африці.
Одуди є хижими птахами, що живляться переважно дрібними тваринами, комахами та личинками. Дзьоб одуда є важливим інструментом, завдяки його довжині та легкому вигину, що допомагає птаху добувати їжу, викопувати личинок з-під землі та годувати пташенят. Крім того, дзьоб використовується як зброя для захисту території.
Одуди мають унікальний обряд залицяння, коли самець пропонує самці їстівний подарунок — комаху, щоб завоювати її прихильність. Одуд досягає статевої зрілості у віці одного року і є моногамним птахом. В Європі ці птахи прибувають до місць гніздування досить рано — в березні-квітні, коли ще лише починають з'являтися перші проталини. Після прильоту самці активно займають території для розмноження та голосно кричать, видаючи характерні глухі звуки «уп-уп-уп», підкликаючи самок. Особливістю мадагаскарського підвиду є голос, який нагадує муркотання.
Періоди найбільшої активності голосових сигналів припадають на ранковий і вечірній час, рідше вдень. Під час залицяння самець і самиця поволі літають один за одним, обираючи місце для майбутнього гнізда. Одуди часто використовують ту саму територію для розмноження кілька років поспіль. Одуди зазвичай розмножуються окремими парами, але при близькому сусідстві з іншими одудами між самцями часто виникають територіальні конфлікти, нагадуючи бої півнів.
Одуди люблять засмагати та приймати пилові ванни. Під час засмагання птах розправляє крила і піднімає дзьоб вгору.
Що відбувається у гнізді одуда
Одуди не збирають галузок або якось спеціально обирають місця серед гілок для будівництва гнізда. Замість цього вони шукають дупла в деревах, пнях, розщелини в скелях або порожнини в стінах. Самки залишаються в гнізді протягом періоду інкубації яєць, поки пташенята не вилупляться. Одуди не дбають про чистоту гнізда, на відміну від багатьох інших птахів, і не прибирають послід, який поступово накопичується. Тому вони вважаються не дуже чистоплотними птахами.
Дослідження опубліковане в журналі The American Naturalist, доводить, що при наявних ресурсах одуди можуть відкладати більше яєць, ніж звичайно. Використовують їх вони для кормової бази своїх старших пташенят.
Вчені спостерігали за гніздами євразійських одудів (Upupa epops). Протягом сезону гніздування в 27 гніздах науковці щодня підгодовували самок цвіркунами до відкладання останнього яйця, тоді як ще 22 гнізда не отримували додаткового підгодовування. В результаті самки, що отримували підживлення, відкладали приблизно на одне яйце більше, ніж ті, які не отримували підгодівлі, завдяки додатковим ресурсам.
Потім дослідники забрали з 11 гнізд по одному яйцю та розмістили їх у гніздах, де пташенята мали вилупитися останніми. Ці наймолодші пташенята часто ставали їжею для старших зведених братів і сестер. Загалом, у цих гніздах відбулося більше смертей серед молодших пташенят, ніж у гніздах, звідки забирали яйце або не чіпали взагалі. Водночас, у цих гніздах вдавалося виростити до двох пташенят більше, ніж у гніздах з вилученим яйцем та меншою частотою канібалізму.
Науковці зробили висновок, що стратегія розмноження одудів полягає в тому, щоб самка використовувала наявні ресурси для відкладання додаткових яєць. Хоч ці яйця можуть не привести до дорослих птахів, вони служать джерелом їжі для інших дитинчат. Експерименти з євразійськими одудами показали, що самки дозволяють своїм наймолодшим пташенятам загинути, щоб вигодувати ними старших. Завдяки цьому одуди можуть виростити більше дітей, ніж коли канібалізм не практикується.
Одуд годує пташенят
Легенди та повір'я про одуда
Чи знаєте ви, що одуд є національним птахом Ізраїлю? У юдаїзмі цей птах вважається некошерним і забороненим для вживання в їжу, оскільки в Біблії про нього сказано: "гидота вони" серед інших птахів. Однак обрали його саме за красу.
Один із батальйонів Армії оборони Ізраїлю має назву «Духіфат», що на івриті означає «одуд». У травні 2008 року, до 60-річного ювілею Ізраїлю, Міністерство екології ініціювало вибори національного птаха країни. Всі громадяни мали змогу проголосувати, і в результаті понад 35% вибрали одуда, обійшовши кропив'янку, коловодника, короткопалого півчого дрозда та інших птахів.
Одуд є символом багатьох африканських країн, Афганських племен, а також Італії. У Франції його вважають птахом з обмеженим інтелектом, а в грецькій міфології він символізує смерть.
За легендою, одуди були улюбленими птахами мудрого царя Соломона. Вони охороняли його покої, і за це цар винагородив їх коронами, виготовленими його золотоковалем. Проте одуди не знали, що блиск корони приховує тугу та самотність повелителя.
Джеральд Даррелл у своїй книзі «Сад богів», написаній перед Другою світовою війною, розповідає про пораненого одуда, якого він забрав до себе додому. Він назвав птаха Гайавата, і його присутність у домі була схвалена, оскільки одуди були популярні серед його родини та являли собою єдиний екзотичний вид, який вони могли спостерігати поблизу.
Одуд був священним птахом у Стародавньому Єгипті, був зображений на стінах пірамід і храмів.
Під час перельоту удоди можуть підніматися на великі висоти, долаючи Гімалайські гори. Учасники однієї з експедицій, які підкорювали Еверест, помітили одудів на висоті 6400 метрів.
Згідно з легендою, що існувала на Волині, одуд колись був царем птахів, але захотів стати пташиним богом. Бог за це покарав Одуда, наділивши його чубом на голові і огидним запахом. На Кавказі розповідали інші легенди про появу чубчика. У них йшлося про те, що одного разу свекор застав свою невістку за розчісуванням волосся. Від сорому, що її побачили простоволосою, жінка попросила перетворити її на птаха, а гребінь так і залишився увіткненим в її волосся.
За давньою народною традицією, люди оберігали одуда. Він дуже корисний, тому що знищує багато шкідливих комах, до того ж цей чудовий декоративний і своєрідний співочий птах є прикрасою природних ландшафтів.
Фото Олександра Архіпова
Фауна
Лайфхаки
Люди