20 травня – відзначається Всесвітній День бджіл. Авторству Альберта Ейнштейна приписують фразу: «Після вимирання всіх бджіл людство протягне всього лише чотири роки». Бджоли та інші запилювачі відіграють ключову роль у нашій екосистемі. Кожна третя столова ложка їжі, яку ми споживаємо, залежить від процесу запилення. Не буде бджіл – ми втратимо третину всіх продуктів харчування, до яких звикли. Окрім всього, бджоли відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття річок, зокрема й Дністра.
У Європі більше 4000 сортів овочів залежать від запилення комахами. Втрата цього процесу не лише загрожувала б екологічною катастрофою, а й призвела до занепаду виробництва їжі та голоду на планеті, бо хоча можна запилювати рослини вручну, але це технологічно важкий та дуже дорогий процес.
Зникнення бджіл та інших комах-запилювачів було б згубним для рослин і тварин, які ними харчуються, оскільки більшість дикорослих рослин теж потребують цього процесу для розмноження. Від бджіл залежить збереження біорізноманіття, а отже екологічна стійкість всіх систем.
Глобальна економічна цінність запилення бджолами оцінюється в 265 мільйонів євро на рік, тому захист бджіл має стратегічне значення для економіки.
Які види бджіл живуть в Україні
У світі існує близько 20 тисяч видів бджіл. Родичі найвідомішої медоносної бджоли живуть в Азії, Північній і Південній Америці, Північній Африці та Європі. Іншими словами - на всіх континентах, крім Антарктиди. Усі вони належать до літаючих комах ряду перетинчастокрилі. В Україні найбільш поширені дві породи бджіл — карпатська і українська степова.
Наш скарб: українська степова бджола (Apis mellifra acervorum Scor): мешкає у степах та характеризується високою зимостійкістю, низькою сприйнятливістю до хвороб, активним будівництвом стільників. Її сильний медозбір та стійкість до холоду роблять її популярним вибором для бджолярів у регіонах з суворим кліматом.
Сформувався цей вид у зонах лісостепу і степу України. Зараз найчастіше зустрічається у Кіровоградській, Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях. Ці бджоли мають виняткову працьовитість, витривалість. Вони здатні літати на великі відстані (до 7 км) в пошуках корму.
У 70-х роках минулого століття українських степових бджіл завезли на Далекий схід. Там вони швидко акліматизувалися і розповсюдилися. Є дані про участь їх у формуванні місцевих популяцій бджіл Казахстану та Алтаю. Усе це свідчить про значну екологічну пластичність зазначеної породи.
Українська степова бджола (Apis mellifra acervorum Scor)
Карпатська бджола (Apis mellifera carpatica): ця порода пристосована до холодного та гірського клімату Карпат. Вона відома своєю високою стійкістю до захворювань та добрим медозбором. Карпатська порода бджіл вважається нащадком темної європейської бджоли, як і більшість інших порід. Однак точне походження цієї породи залишається невідомим для вчених. Існує припущення, що карпатка може бути результатом хрещення двох відомих порід: карніки і української степової бджоли.
Карпатські бджоли виявляють схожість з бджолами обох популяцій за деякими ознаками. Однак, зрозуміло, існують і відмінності. Певність є лише у тому, що карпатські бджоли існують протягом мільйонів років. Вони відмінно пристосувалися до умов життя у гірських масивах, де вони мешкають.
На Поліссі зустрічається також Європейська темна бджола (Apis mellifera mellifera). Приблизно 8000 років тому, бджоли цієї породи почали заселяти ліси, які відростали після льодовикового періоду, і швидко розповсюдилися в західній, центральній, східній і північній частинах Європи. Природне поширення європейських темних бджіл охопило території від Балканського півострова до Піренеїв і від Уралу. З початком XVIII століття ці бджоли були завезені в Україну.
Подекуди зустрічаються інші види: країнська бджола (Apis mellifera carnica), жовта кавказька бджола (Apis mellifera remipes), італійська бджола (Apis mellifera ligustica), сіра гірська кавказька бджола (Apis mellifera caucasica).
Цікаві факти про бджіл
У книжці авторки та ективістки екологічних ініціатив Євгенії Завалій, серія "Місія "Порятунок" розповідається низка цікавих фактів про бджіл, які не відомі широкому загалу.
🐝 Одна бджолина сім'я може зібрати від 10 до 30 кг меду на рік. Одна окрема бджола в своє життя збирає лише близько 0,8 кг меду. Для того щоб зібрати 1 кг меду, бджолам потрібно запилювати близько 1,5 мільйонів квіток. Одна бджола протягом свого життя виробляє лише 1/12 чайної ложки меду.
🐝Бджола має п'ять очей: два складні і три простих. Складні очі розміщені з боків голови і дозволяють їй добре орієнтуватися під час польоту, а також у вулику. Прості очі знаходяться на тімені і не функціонують добре.
🐝Бджоли розрізняють жовті, сині, зелені відтінки, а також ультрафіолетове випромінювання. Вони не розрізняють червоний колір від чорного. У кольори, які розрізняють бджоли, варто фарбувати вулики, щоб вони могли розпізнати їх.
🐝З 2008 року Україна займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи і четверте у світі. В Україні понад 100 тисяч пасік, а це приблизно 100 мільярдів бджіл. Є така статистика — приблизно 2 тисячі бджіл на кожного жителя країни. Близько 700 тисяч людей в Україні займаються виробництвом меду. В середньому в нас збирають 75 тисяч тонн меду на рік.
🐝Медоносні бджоли живуть у суспільстві, яке називається бджолина сім'я, що складається з матки (матки), безплідних робочих і трутнів (самців). Бджолина сім'я - це великий надорганізм, який об'єднує міцні стосунки між мешканцями вулика. В одній бджолиній сім'ї, що налічує кілька десятків тисяч комах, найбільше робочих.
🐝 Якщо бджолина матка гине у вулику, робочі особини можуть створити нову бджолину матку. Вони роблять це, відбираючи молоду личинку та годуючи її спеціальною їжею, яка називається «королівське молочко», личинка перетвориться на плідну матку.
🐝Бджоло-матка відкладає понад 200 000 яєць за рік і може жити навіть 4-5 років. Вона не виконує жодної роботи у вулику, але регулює життя бджолиної сім'ї за допомогою феромонів. Після спаровування матка більше ніколи не спаровується, але її яйця запліднюються до кінця життя. Незаймані матки спаровуються з 10-40 різними трутнями.
🐝Робочі бджоли – найчисельніша група бджіл у вулику. Влітку в одній сім'ї їх може бути до 60-80 тисяч. Вони виконують різні ролі, включаючи економок, годувальників личинок, охоронців і збирачів пилку та нектару. Робочі бджоли можуть робити 30 подорожей в день. Ролі робочих бджіл змінюються з віком, починаючи з очищення стільників та закінчуючи пошуком їжі та води.
🐝Роль трутнів полягає у заплідненні матки. Хоча їх часто сприймають як некорисних мешканців вулика, їхня роль важлива для розвитку бджолиної сім'ї. Трутні розвиваються з незапліднених яєць і не мають батька. Тільки жменьці трутнів вдається спаровуватися з маткою, а решта живуть близько місяця, вилітаючи на пошуки матки для спаровування. Як тільки настане осінь, робочі бджоли викинуть трутнів із вулика.
🐝Постійний обмін кормом у бджолиній сім'ї, головним чином цукром, об'єднує їх. Це забезпечує розподіл феромонів між робочими особинами і сприяє їхньому згуртуванню.
🐝Людство навчилося збирати мед майже 8000 років тому. Перша згадка про збір меду - це наскальний малюнок у печерах Іспанії, яким 6000-8000 років. Першою цивілізацією, яка практикувала широко розповсюджене, організоване бджільництво, були стародавні єгиптяни, які почали займатися бджільництвом близько 2500 року до нашої ери. У гробниці Тутанхамона, коли її відкрили в 1922 році, знайшли все ще їстівний мед віком 3000 років.
🐝Вони мають 170 одорантних рецепторів, що робить їхній нюх у 50 разів потужнішим, ніж у собаки. Це допомагає їм ефективно шукати квіти для збору нектару.
🐝Бджоли мають два шлунки — один для їжі, а інший для зберігання нектару та його переробки на мед. Вусики медоносних бджіл містять понад 300 смакових рецепторів, що допомагає їм визначати смак квіткового нектару.
🐝Під час пізнього літа, коли нектару бракує, деякі відчайдушні бджоли починають грабувати сусідні вулики, щоб зберегти свої колонії.
🐝 Медоносність не є успадкованою рисою; молодих робочих бджіл старші вчать робити мед. Бджіл використовують для вивчення деменції. Коли бджола береться за нову роботу, яку зазвичай виконує молодша бджола, її мозок перестає старіти .
🐝 Дослідження на джмелях показують, що вони роблять невеликі надрізи на стеблах рослин, щоб сприяти ранньому цвітінню.
Чому гинуть бджоли, і як це зупинити
Бджоли стикаються з багатьма загрозами, включаючи пестициди, посуху, руйнування середовища, дефіцит харчування, забруднення повітря, глобальне потепління та інше. Ці проблеми часто взаємопов’язані, але дві з найбільш помітних причин – це використання пестицидів та втрата середовища існування – зазвичай пов’язані з людською діяльністю.
За статистикою, тільки в Україні щороку гинуть 45–50 тис. бджолиних сімей. Робочі бджоли, які є ключовими запилювачами, також стикаються з великою кількістю хімічних речовин у своєму навколишньому середовищі, включаючи пестициди. Нікотиноїдні пестициди, які використовуються в сільському господарстві, є особливо шкідливими для бджіл. Запаси цих речовин в організмі бджіл впливають на їх нервову систему, збільшуючи ризик загибелі. З 2018 року у ЄС використання неонікотиноїдних пестицидів заборонено.
Чисельність бджіл також скорочується через поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, методи монокультурного землеробства, зменшення природної кормової бази бджіл, знищення лісів, що забезпечують їм середовище проживання, і несприятливий вплив змін клімату.
Що ви можете зробити, щоб зберегти бджіл?
У зв'язку зі зникненням луків з міських пейзажів на користь підстрижених газонів, варто розглянути можливість організації власної клумби або ящика з квітами і травами в домашньому саду чи на підвіконні. Вони не лише прикрасять оточуюче середовище та збагатять наше життя кольорами, а й сприятимуть збереженню хоча б кількох бджіл.
Важливо вибирати натуральні незмінені сорти рослин, які можуть служити джерелом пилку для бджіл. Бджоли особливо люблять жоржини, чорнобривці та настурції. Крім того, важливо використовувати тільки натуральні продукти та добрива для захисту рослин. Таким чином, ми можемо бути впевнені, що наша клумба буде безпечним місцем для бджіл.
Важка праця бджіл означає, що вони також потребують води. Бджоли використовують воду не лише для охолодження свого тіла в спекотні дні, але і для розчинення кристалізованого меду. Однак природні джерела води можуть бути небезпечними для бджіл, оскільки вони можуть потонути і стати жертвами жаб або птахів.
Найпростішим рішенням є створення "домашньої поїлки", яка буде надійним і безпечним джерелом води для бджіл. Миску чи ємність слід обкласти камінням і наповнити водою. Так бджола безпечно приземлиться і не потоне під час пиття, а після короткого відпочинку зможе продовжити свою працю на благо всіх нас.
Ми також заохочуємо вас купувати мед з невеликих, перевірених пасік, де виробництво відбувається без порушення природного середовища бджіл і орієнтоване на сталий розвиток .
Корисні посилання для тих, хто хоче знати більше про бджіл
- Червоний список бджіл, які зникають. Тут ви можете перевірити, які види бджіл перебувають під загрозою зникнення, які тенденції популяції (стабільні, зростаючі чи скорочувані).
- Європейський Червоний список бджіл описує стан знань про зникаючі види, недоліки досліджень і статус різних видів бджіл.
- Ключ до розпізнавання бджолиних сімей у всьому світі.
- Ключ до розпізнавання джмелів з усього світу завдяки кольоровим візерункам на їх животі.
Фауна
