Анна Купрій працює в одеській агенції “Тудой-Сюдой”. Показуючи туристам Одещину, вона привозить їх до Біляївки та околиць міста. Кожен турист залишає тут щонайменше 1000 гривень у день. Але доходи міста можуть бути більшими за умови грамотної промоції регіону. У цьому переконана Анна. Вона розповіла, як на її роботу вплинув карантин, та за чим туристи їдуть до Біляївки.
У 90-их в Одесі не було ні курсів, ні факультетів туризму у вищих навчальних закладах. Тому мрію стати гідом довелося відкласти на кілька років, хоча про цю професію Анна мріяла з дитинства.
– Пішла на філологічний факультет, а після університету працювала на телебаченні ведучою новин, редакторкою, журналісткою. Майже одразу розпочався мій “професійний роман" з радіо. Працюючи ведучою на телебаченні і радіо, постійно цікавилася історією свого міста та краю. Зараз ці знання, а також досвід роботи на ТБ та радіо, спілкування українською допомагають у роботі, – говорить Анна.
Анна Купрій на виноградниках Мар'яна Шевченко у Біляївці
У 2014 Анна Купрій попрощалася з радіо та телебаченням, працювала на фрілансі для кількох інтернет-видань.
– Кажуть, коли одні двері зачиняються, відчиняються інші. У 2016 році турагенція “Тудой-Сюдой” оголосила набір на курси гідів та екскурсоводів. Без особливого плану пішла – і поринула в атмосферу зацікавленості історією Одеси, – пригадує Анна.
Вже після першого практичного заняття керівник агенції Олександр Бабіч запропонував роботу. І хоча працює тут уже четвертий рік, але досі хвилюється перед кожною екскурсією.
– Я – екскурсоводка агенції “Тудой- Сюдой” і дуже цим пишаюся. Звісно, в мене є пул своїх туристів. Тут дається взнаки широке коло знайомств у ЗМІ, працює “сарафанне радіо”. Ми пропонуємо людям продукт, якому немає альтернативи за спектром напрямків, варіантами відпочинку, рівнем підготовки турів та екскурсій. Вважаю нашу агенцію найкрутішою в Одесі і сподіваюся, що ми з колегами й надалі залишатимемося на цих позиціях, – каже Анна.
За чотири роки роботи вона організувала десятки екскурсій. Інколи виходить по дві-три екскурсії на день.
Карантин дуже вплинув на роботу гідів та екскурсоводів. Скасування авіарейсів, втрата іноземних туристів – це перший суттєвий наслідок карантину. Але він спонукав переформатувати принципи роботи.
– Я розробляла одноденні тури. Цей формат користується великим попитом насамперед серед одеситів. Люди охоче виїжджають у подорожі регіоном. Відкривають для себе історію нашого краю, – пояснює екскурсоводка.
До Біляївки Анна возить туристів з великим задоволенням. Зазвичай вони приїжджають на вихідні, у святкові дні, але трапляються тури серед тижня.
Гостям Біляївки пропонують прогулянки на каяках заповідником Дністровські плавні. Їх організують партнери Олександр Кушнір та його каякінг-центр. Цими днями, наприклад, Олександр організував костюмований нічний тур Турунчуком.
Возять туристів до виноробні Шевченків на обід та дегустацію. Люди їдуть сюди за домашнім затишком у зеленому та дуже гарному куточку Одещини. Обід на виноградниках в альтанці на свіжому повітрі - одна з родзинок, яку створили власними руками місцеві підприємці Шевченки.
Приватна винарня у Біляївці, яка належить родині Шевченків
– Потрапляючи до Білявки, гості завжди просять залишитися ще хоч на пів години, настільки їм все подобається. Мені здається, що місцеві добре усвідомлюють усі переваги міста. Я знаю приклади, коли молоді родини, отримавши освіту в інших містах, свідомо переїжджали до Біляївки, віддаючи їй перевагу у порівнянні з, наприклад, Одесою, – каже жінка.
Анна відзначає, що у Біляївці дуже легко спланувати одноденний тур і заповнити його цікавими деталями: це й прогулянки річкою та подорож на Біле озеро, і можливість зробити гарну фотосесію, і смачні обіди в традиціях національної кухні, і неперевершені вина та дегустація в атмосфері справжнього Провансу, але тут, у нас, за 40 кілометрів від Одеси.
Виноградник родини Шевченків
Вино місцевої виноробні Шевченків дуже високо цінують не лише українські, а й іноземні туристи
А ще відзначила, що за умови грамотної промоції на всеукраїнський рівень Біляївку можна легко перетворити на маленьке європейське поселення.
– Такі міста можна побачити десь у Німеччині, вздовж Рейну, або у Франції, у провінції Бордо, на березі Гаронни. Тут для цього є і мальовничі краєвиди, і кліматичні фактори, і щедра земля, і працьовиті люди, – каже екскурсоводка.
Одеський чорний - родзинка Шевченка
У Біляївці туристи залишають щонайменше 1000 гривень від індивідуальної подорожі, а 1500 гривень коштує подорож разом з гідами. Це дорога, виїзд на річку, обід, дегустація вина та індивідуальні покупки: вода, морозиво, напої тощо.
– Це посильні гроші для жителів великих міст. До карантину виїздами сюди цікавилися туристи з Естонії, Литви, Ізраїлю. Іноземці цікавляться, як вдається налагодити нашим такий бізнес в умовах шаленої бюрократії – ліцензування, дозволів тощо. Ще цікавляться нашими винами, відзначаючи високу якість та порівняно невеликі ціни, – каже жінка.
Біле озеро, Біляївка
А от чого не вистачає, вважає Анна, так це грамотної промоції на всеукраїнському рівні. Хоча деякі об’єкти регіону, на її думку, в нинішньому вигляді не можуть зацікавити туристів. Наприклад, обсерваторія на території Маякської громади.
– Це чудове місце, туристично привабливе, але її стан залишився десь на рівні радянських часів, – відзначає Анна Купрій. – Не вистачає підтримки місцевої влади. На жаль, часто люди ініціативні стикаються з перешкодами, отримують жовте або навіть червоне світло. Будь-який бізнес у нашій країні – це те, що робиться не “завдяки”, а “всупереч”. Це завжди майже на межі подвигу.
Попри це Анна радить усім приїжджати сюди.
– Буду і сама далі привозити вам туристів. Тут є, на що подивитися і від чого отримати справжнє задоволення, – додає жінка.
Фото з особистого архіву Анни Купрій
Фауна
