В Одесі та області дедалі більшає металевих конструкцій, в які збирають пластикові кришечки. Нещодавно ми писали, що подібна з’явилась в Теплодарі. Тоді у коментарях навіть розгорнулася дискусія, чи потрібно це взагалі. Такі акції організовують різні фонди та організації не лише під лозунгом збереження екології, а й підтримки армії та людей з інвалідністю. Як кришечки рятують екологію та допомагають купувати дрони, реанімобілі, протези дізнавались Open.Дністер.
Об’єм пластикових відходів у світі становить близько 9 млрд тонн на рік, і ця цифра збільшується з кожним роком. Переробляється менше 10%, приблизно стільки ж спалюється, решта потрапляє в навколишнє середовище. Кришечки - це те сміття, з яким ми стикаємось кожного дня: вдома, на роботі, на вулиці. Більшість з них виготовляються з поліетилену високої щільності, який практично не розкладається (період розпаду більше 1000 років), але ефективно переробляється при правильному сортуванні.
Одна з організацій, яка займається збором кришечок в Одесі – ГО “Місто майбутнього”. Саме до них ми відправилися у пошуках відповідей. Свою діяльність вони реалізовують в рамках проєкту “Пластик рятує життя”, автор якого еколог Владислав Михайленко. Наразі стартував вже третій етап цього проєкту. В результаті першого придбали реанімобіль для ЗСУ, під час другого – БпЛА, нині – збирають на більш бюджетні, але не менш важливі дрони.
Міф: з кришечок роблять протези чи дрони
– Часто, коли люди натикаються на такі ініціативи, вони не розуміють, як це працює, думають, що волонтери з кришечок виготовляють дрони, протези чи інші блага – розповідає Семен Турута, керівник співдружнього ГО “Мрія вільних людей” та партнер проєкту “Пластик рятує життя”, – насправді активісти їх лише сортують та відправляють на переробку до спеціальних підприємств, а виручені кошти від продажу сировини спрямовують на благодійність. Ми зосередились на закупівлі військової техніки.
Навіщо підприємства скуповують кришечки? Спочатку вони їх дроблять і перетворюють у гранолу, а потім цю гранолу перепродають іншим фірмам. Ті роблять з них нові пластикові вироби, зокрема меблі, канцтовари, одноразовий посуд тощо. Це приклад типового процесу переробки, коли кришечки, які в природі будуть розкладатися тисячу років, отримують друге життя.
Чи всі кришечки підходять?
ГО “Місто майбутнього” збирає лише кришечки другого типу. Це всі кришечки від напоїв, тетрапаків, соків, молочної продукції та дитячого харчування, а також кришечки від побутової хімії, засобів гігієни та медикаментів зі спеціальним маркуванням “2”, “02”, “HDPE”. Дуже важливо, щоб кришечки були чистими та без стороннього запаху. Якщо на них є якісь деталі з іншого матеріалу, наприклад, з поролону, їх потрібно прибрати.
Не приймаються кришечки від тари, в якій була олія (харчова, технічна чи автомобільна), бо вона майже не відмивається і псує обладнання. Також варто слідкувати, аби не потрапили металеві кришечки та пластикові розпилювачі, бо метал робить весь потік пластику непридатним для переробки.
Звісно, після отримання кришечок волонтери їх досортовують на складах, аби уникнути можливого браку. Але просять людей ставитись відповідально до сировини, яку відправляють на переробку.
– Деякі підприємства вимагають додаткового сортування кришечок за кольорами, за них платять дорожче, – розповідає Семен, – раніше ми з ними співпрацювали, але зараз вони завантажені на максимум, найближчих півтора роки їм кришечки не знадобляться.
Скільки кришечок потрібно, щоб купити дрон?
В Одесі є декілька великих підприємств, які скуповують кришечки. Вони пропонують від чотирьох до двадцяти гривень за кілограм.
– Наразі ми співпрацюємо з організацією, яка купує в нас кришечки по 11 гривень, а дрони, які ми хочемо придбати за виручені кошти, обходяться в 1000 доларів (38000-39000 грн), - пояснює Семен, - тобто щоб купити один дрон за нинішнім курсом треба продати близько 3,5 тонн сировини.
Хоча це звучить, як “дуже багато”, третину команда вже зібрала. Результати попередніх етапів проєкту показують, що це цілком реально.
Хто може долучитись до акції?
Людей, які підтримують проєкт, з кожним днем стає дедалі більше: долучаються не лише одесити, а й свідомі мешканці з усієї України та навіть з-за кордону. Вони дізнаються про проєкт зі сторінок у соцмережах або завдяки “сарафанному радіо”.
- Наші учасники самі ж стають промоутерами цієї акції, - каже Семен, - є люди, які просто у себе в під’їзді ставлять коробочку, роздруковують оголошення формату А4 “Збираємо кришечки на дрони”, прикріплюють QR-код для відслідковування подальшої долі кришечок, і все – рішення працює!
З актуальними локаціями в Одесі, куди приносять кришечки, можна ознайомитись в закріпених сторіс на Інстаграм-сторінці ГО “Місто майбутнього”. Більшість з них – це заклади харчування, які одночасно стають найактивнішими донорами та точками збору.
Окрім цього регулярно двічі на місяць волонтери влаштовують акцію “Екомаршрут”, під час якої почергово збирають різноманітну вторинну сировину в усіх районах міста.
Люди з інших населених пунктів можуть відправити кришечки Новою поштою, скориставшись безкоштовною доставкою для волонтерських організацій.
Давайте не будемо осторонь!
– Якщо не розпилюватись і кожному п’ятому не починати подібний проєкт, сконцентрувавши увагу на щось одне, ми можемо об’єднати наші сили, назбирати дуже багато, дуже швидко і дуже ефективно, – каже Семен.
А чому б не доєднатись до такої акції у Біляївській громаді? Як показав досвід одеситів – достатньо навіть коробки збору, наприклад, в одній з місцевих кав’ярень. Хіба не чудова звичка: йдеш пити каву, захопи з собою кришечки.
З часом можна було б розглянути варіант встановлення металевого серця у центрі міста, накопичувати кришечки та конвертувати їх у корисні речі для наших захисників. Добре було б, якби хтось взявся за цю ідею!
Лайфхаки
Фауна