Кабінет Міністрів України прийняв нову редакцію Постанови "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", якою збільшив розміри в середньому у 25-30 разів. Оскільки вздовж Дністра є декілька об'єктів природно-заповідного фонду, то Open.Дністер дізнавалися подробиці. Адже одразу після затвердження Порядку стягнення штрафів, почали з'являтися безліч фейків, що тепер пересічним громадянам заборонять випасати худобу, косити сіно, збирати гриби та рослини на територіях традиційного землекористування.
Чи буде тепер заборонено випасати худобу, косити сіно, збирати гриби та рослини на території нацпарку
У Міністерстві захисту довкілля та охорони природних ресурсів запевняють, що - ні. Бо новий порядок не встановлює жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводить нових режимів охорони територій та не визначає, які зони можна відвідувати, а які ні. Лише змінює порядок обчислення завданої шкоди.
В адміністрації Нижньодністровського національного природоохоронного парку так само пояснили, що ці штрафи стосуються або ж заповідної зони, куди пересічні люди і так не потрапляють, бо це зони підвищеної охорони. Там зберігається та відновлюється біорізноманіття регіону, або ж випадків, коли хтось хоче видобувати ресурси у промислових масштабах, а не для власного використання.
Адже, як відомо, на території національних парків виокремлюється декілька функціональних зон:
- Заповідна зона. Тут заборонена будь яка господарська діяльність, та використання природних ресурсів (збір грибів, ягід, випас худоби тощо)
- Зона регульованої рекреації.
- Зона стаціонарної рекреації.
- Господарська зона.
Заборона стосується заповідної зони. Навіть відвідання заповідної зони без спеціального дозволу заборонено. В Україні такі території становлять лише 6%. У таких місцях повинні бути таблички з попередженням, а охорона має повідомляти відвідувачів про обмеження.
— Тож помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо, — йдеться на сайті Кабміну.
У документі від Кабміну сказано, що дія правила не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території природо-заповідних фондів.
Так кого штрафуватимуть?
Вперше штрафи за збір грибів, вирубку лісів, вилов риби тощо на території природо-заповідних фондів, Кабмін ухвалив ще у 1993 році. Після цього розмір такс переглядали кілька разів: у 1995-му, 1998-му, 2013-му, і зовсім нещодавно — у грудні 2021-го.
Згідно з постановою, порушники природоохоронного законодавства на заповідних територіях мають сплачувати за:
- незаконні рубки, пошкодження дерев та рослин;
- пошкодження лісових культур, сіянців і саджанців;
- пошкодження газонів та квітників;
- самовільну заготівлю сіна або випасання худоби;
- вилов чи знищення тварин, пошкодження їх житла, місць перебування і розмноження;
- незаконний збір або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів горіхів, грибів, ягід;
- проїзд транспорту, проліт та посадку літальних апаратів;
- самовільне зайняття земельних ділянок, забруднення територій тощо.
Штраф за збір грибів на території природо-заповідного фонду тепер становитиме 75 гривень за одну штуку. Для порівняння: у 2013-му цей штраф був 27 гривень за один гриб. За кілограм ягід у напівкущиках і трав’янистих ягідниках можна заплатити 378 гривень штрафу, у 2013-му було лише 137 гривень. Розмір усіх штрафів можна знайти за посиланням.
Міндовкілля підготувало інфографіку із декількома прикладами, як змінилася вартість покарання за порушення
Для чого збільшили штрафи?
У Кабміні пояснюють, що це зробили, бо штрафи не переглядали з 2013 року, а індекс інфляції за цей час — понад 300%.
«Також через суттєву різницю в розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території заповідників браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для зловмисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за весь 2020 рік», — йдеться на сайті Кабміну.
Також там додають, що підвищили розмір штрафів задля захисту заповідних територій та їх біорізноманіття, адже застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі.
Коментар природозахисника
Представник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк каже:
— Ніяких нових обмежень не з’явилося. Із новацій — лише інша сума збитків за доведений факт порушення законодавства в об’єктах природо-заповідного фонду. Немає нових типів порушень, немає ніяких нових місць, на які поширюється ця постанова. Тобто йдеться всього лише про 6% території України. В три рази менше, ніж у середньому по Євросоюзу, де суворість дотримання законодавства значно вища, ніж у нас».
На думку Олексія Василюка, підвищення штрафів — добра ідея, адже в такий спосіб людей можна мотивувати не завдавати шкоду природі. Проте експерт каже, що й ті штрафи, що були, працювали лише певною мірою. «Ці штрафи могли спрацювати у випадку, якщо йдеться про національний парк або заповідник, де є адміністрація чи служба охорони. Вона потенційно може зупинити якесь порушення, якщо застане когось у момент скоєння. Якщо ж ідеться про заказники, де немає адміністрації й охорони, не зрозуміло, як можна впіймати когось під час скоєння порушення, адже робити це нікому, — розповідає Олексій Василюк. — Це могла б робити екологічна інспекція, але вона не патрулює природо-заповідні об’єкти. Тому потенційно реалізувати цю норму можна лише в заповідниках і нацпарках».
Експерт додає, що цю постанову можна використати лише у випадках, коли хтось справді вчинив зумисне правопорушення, завдав шкоди державі, це було зафіксовано й шкоду можна обрахувати у штуках чи гектарах. Проте чимало порушень, на його думку, наглядові органи ніколи не побачать. «Наприклад, вирубані дерева. Хто це робить? Або ж хто підпалює траву неподалік природоохоронних зон? Ми можемо нарахувати мільярди збитків, але як довести, хто це зробив? Ніяк. Тому в більшості випадків ця постанова не спрацює. Це проблема системи контролю, тобто вірогідність, що порушника хтось застане під час скоєння порушення, дуже низька», — пояснює Олексій.
Експерт наголошує, що охоронець у нацпарку чи заповіднику не може сам скласти протокол на порушника, навіть якщо впіймає його на гарячому. «Для цього йому потрібна поліція, адже суми штрафів, регламентована постановою, підпадають уже не під адміністративну відповідальність, як раніше, а під кримінальну, — каже Олексій Василюк. — Це недопрацювання, яке ставить під загрозу можливість узагалі зупиняти хоч якісь порушення».
Він додає, що система запрацює лише в разі, якщо службам охорони вдасться налагодити взаємодію з поліцією. «Якщо люди справді отримуватимуть ці штрафи, порушень стати менше. Адже порушник, який раніше міг заплатити 170 гривень, тепер у разі порушення платитиме 20–30 тисяч і вдруге таке робити не захоче, — розповідає експерт. — На сусідів чи друзів порушника цей факт також може вплинути. Якщо людина бачить, що її сусід заплатив великий штраф, теж не захоче такого робити».
Фауна
Люди
