Фото Олександра Архіпенка

Чи живе очеретяний чи "камишовий кіт" на Дністрі? Перший та найважливіший факт про цю граційну та прекрасну тварину - ні, не живе. Чому ж часто кажуть, що бачили камишового кота? Що цікавого варто про нього знати? 50 фактів про очеретяного кота, який не живе на Дністрі, та навіть не живе в Україні. 

Чи водиться очеретяний кіт на Дністрі?

- У нас водиться лише один кіт в Дністровських плавнях - кіт лісовий європейський, латинська назва Felis silvestris (кіт лісовий), єдиний представник роду у фауні України, один з 4 видів цього роду, відомих у світовій фауні,  - пояснює фахівець Нижньодністровського національного природоохоронного парку Микола Роженко, - родом він з Карпат, тому й лісовий, але давно є твариною аборигеном плавень. Прийшов до нас, бо дуже не любить товариство людей. Коли в Карпатах почастішали вирубки лісів, гучний відпочинок людей, він почав ховатися у плавнях та на болотах. Плюс має ніби камишовий колір - сіро-коричневе хутро із чітко окресленим малюнком чорних смуг. Через це отримав від місцевих назву - камишовий чи очеретяний кіт. Однак це є в корні неправильною назвою цієї тварини. 

Очеретяний кіт (ліворуч), лісний кіт (праворуч) - родичі, але зовсім не схожі один на одного 

Очеретяний кіт, або лат.Felis chaus (кіт очеретяний) мешкає у Південній Азії, Південно-Східній Азії, на півдні Китаю, в південній Африці - у долині річки Ніл (Єгипет). Правда ж, далеченько від Дністра? Не варто нашого лісного кота називати очеретяним. Бо тим самим ми применшуємо екологічну трагедію, яка відбувається з цим видом. Люди витіснили його зі звичного ореолу життя - з Карпатських лісів, та змусили ховатися від них на болотах та у заплавних луках, які так само зникають. 

50 фактів про очеретяного кота 

Разом з тим, якщо ми вже говоримо про родича нашого лісового кота - кота очеретяного, підготували про нього 50 цікавих фактів для вас. Раптом будете у долині річки Нілу, в Китаю, в Азії, знатимете про нього чимало цікавих фактів. 

  1. Очеретяний кіт не живе в Україні та, власне, на Дністрі. 
  2. Носії англійської мови очеретяного кота називають «кіт джунглів», а також «очеретяний кіт». Дикі очеретяні коти проводять все своє життя в полюванні, пересуваючись по низов’я річок, гір і лісових хащах.
  3. Любить полювати на різнокольорових метеликів. 
  4. Характерною особливістю цієї тварини є пухнасті китиці на кінчиках великих вух, надають коту зовнішню схожість з дикої риссю. Саме за це якість тварина і отримало другу назву — болотна рись.
  5. Переважно харчується птахами. Але не гребує рибою, дрібними гризунами. 
  6. Зазвичай здобич важить не більше ніж 1 кг, але іноді кішка може вполювати молоду газель. 
  7. Багато і охоче плаває, пірнає - ловить рибу, пірнаючи мордою в воду і хапаючи її зубами.
  8. Очеретяний кіт у 2 рази більше звичайної кішки. Важить 2–16 кг, її висота становить приблизно 36 см до плечей. Вона може бути пісочного, червонувато-коричневого чи сірого кольору, без плям чи смуг. Трапляються альбіноси (білі) та меланісти (чорні).
  9. Гострі вуха - не лише для краси, вони допомагають краще визначати місцеположення здобичі.
  10. Очеретяний кіт оселяється у різних місцевостях. Віддає перевагу територіям з достатньою кількістю води та щільною рослинністю — болотам, водно-болотним угіддям, прибрежним територіям. Ці тварини уникають тропічних лісів. Гірська місцевість також вважається сприятливою для цієї тварини.
  11. Самці очеретяного кота набагато більше самок. Статура у них велика, потужна, з добре розвиненою мускулатурою. Голова в нього велика, з масивним підборіддям, скошеними щелепами і виступаючими вібриси. Масивна шия, середньої довжини. Іноді на лобі є слабовиражений знак у формі букви «М». Ніс широкий, прямий, іноді трохи кирпатий. 
  12. У забарвленні переважають основні кольори: сірий, червоний, бурий різних відтінків і варіацій. Потилична область, лоб, вуха і область паху світліше, ніж основний забарвлення. На хребті ледь помітна смуга темного кольору.
  13.  Шерсть у очеретяного кота коротка і густа. Линяють двічі на рік. До зими шерсть стає густішою і гладкою.

  14. Видаються котом звуки схожі на звичайне котяче нявкання і шипіння, хіба що на кілька тонів нижче.

  15. Три тисячі років тому у Стародавньому Єгипті приручили очеретяного кота і стали використовувати його для полювання на качок.

  16. Стародавні єгипетські фрески зберігають свідчення про те, що очеретяні коти брали участь у спільному полюванні з жителями Стародавнього Єгипту.

  17.   У 1777 році заводчики вивели нову породу — гібрид очеретяного кота і домашньої кішки, отримавши в результаті досить екзотичний екземпляр — породу хаусі. Кішки цієї породи дуже активні, мають більш доброзичливим характером, вони постійно потребують уваги і віддані своєму господареві.

  18. У кінці двадцятого століття в США шляхом селекції з’явилися сучасні хаусі (чаузи), що успадкували зовнішність дикого предка і здатність уживатися з людиною, що дісталася від матері.

  19. Кошенята народжуються з яскравим малюнком на шерсті, який з віком вицвітає.

  20.  Маленькі кошенята голосно шиплять і пирхають.

  21. Час шлюбного періоду очеретяного кота залежить від місця проживання тварини. У хижаків, що живуть у північних районах, шлюбні ігри припадають на кінець лютого, березень і початок квітня. Болотні рисі, заселяють південні території, можуть злучатися два рази за рік.

  22. У період гону самка видає гучні звуки, повідомляючи самцеві про готовність до зачаття і виношування потомства. Кілька котів у запеклих сутичках завойовують прихильність подруги. Баталії супроводжуються гучними, ріжуть вухо криками тварин.

  23. .Вагітна кішка вибирає відокремлене важкодоступне місце, утеплює його власною шерстю і починає готуватися до материнства.

  24. Майбутній батько живе поруч і бере на себе турботу про сім’ю.

  25. Час вагітності триває 53-66 днів.

  26. Самка народжує від двох до шести кошенят вагою 60-120 грамів. У посліді самців завжди більше, ніж жіночих особин.

  27. Період росту кошенят: прорізування очей — на 10-12 день; час лактації — до 3-х місяців (в цей період кошенята додають по 20 грам в день); прикорм їжею — у 2 місяці; зміна зубів — 3-4 місяці; вміння самостійно добувати їжу — 5 місяців; період статевого дозрівання — 18 місяців.

  28.  У п’ять місяців кошенята стають повністю самостійними і більше не потребують батьківської опіки.

  29. Сім'я очеретяного кота створюється саме на період підрощування дітей. Потім вона розпадається до нового брачного періоду. 

  30. Очеретяний кіт веде поодинокий спосіб життя (крім шлюбного періоду). Тварина добре почуває себе в своєму середовищі. 

  31. Кіт вміє добре лазити по деревах, але не любить це робити. Віддає перевагу чагарникам. 

  32. Навіть дорослі коти мають дуже грайливий характер — постійно рухомі, вони вічно кудись деруться і не можуть всидіти на місці.

  33. Очеретяний кіт вміє високо стрибати і швидко бігати.

  34. Він володіє прекрасним слухом і зором і нюхом.

  35.  Лежбище очеретяний кіт влаштовує прямо на землі, вистилаючи лежанку травою або очеретом. У передгірних районах займає нори, кинуті іншими тваринами.

  36. Погано переносить низькі температури, тому не селиться в горах.

  37. Вміє підлаштовуватися під середовище. У Південній Азії колір шубки у очеретяного кота з вохристим відтінком, а в Африці — сіро-пісочний, близький до кольору хакі.

  38.  Побачивши більш сильного суперника, намагається втікти або сховатися в притулок.

  39.  Раніше очеретяний кіт жив приблизно у 25 країнах. Але мисливці стали винищувати хижака, а його шкуру використовувати в господарстві.

  40. У природному середовищі очеретяний кіт здатний прожити до 15 років.

  41. Генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія роду Felis відокремилася від лінії спільного предка 3.4 млн років тому. У 2006 році філогенетичні зв'язки очеретяної кішки були описані так: гіпард, пума, януарунді, очеретяний кіт.

  42. Першим науковцем, який описав очеретяну кішку був балтійсько німецький природознавець Йоганн Гюльденштедт у 1776 році. Перша назва, яку він дав цьому виду була «хаус» (chaus)

  43. У 2005 автори третього видання Видів ссавців світу, Дон Вілсон та ДіЕнн Рідер, виділили 10 підвидів очеретяного кота. Після 2017 року міжнародна група спеціалістів котячих, яка входить у МСОП, вважає дійсними лише 3 підвиди очеретяного кота. Наразі географічна різноманітність цього виду не є ясною та потребує кращого дослідження. 

  44. Очеретяний кіт веде переважно денний спосіб життя та полює впродовж світлової частини доби. Активність тварини зменшується під час полуденної спеки. 

  45. Ворогами очеретяних котів є ведмеді, крокодили, шакали та змії.

  46. Побудова дамб, екологічне забруднення, індустріалізація та урбанізація представляють велику загрозу цим тваринам.

  47. Вид має статус найменшого ризику в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи. Полювання на очеретяного кота заборонене в Бангладеш, Китаї, Індії, Ізраїлі, М'янмі, Пакистані, Таджикистані, Таїланді та Туреччині.

  48. Селячись поблизу людських поселень, часто заходить в поселення, звідки тягає домашню птицю. За це його частенько намагалися знищити. 

  49. Бездоганний мисливець, на полюванні використовує різні прийоми: полює із засідки, де може чекати годинами на жертву.
  50.  
    Ці тварини мають воістину богатирським здоров’ям. Вони не мають спадкових захворювань, не схильні до депресивних станів, мають міцним імунітетом. Головне, щоб їх не нищили люди. 

На відео: полювання очеретяного кота, 

Відео: BHITARKANIKA NATIONAL PARK, BOAT SERVICE (KHOLA)

Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, InstagramFacebook. Буде багато цікавого!