Що українці їли до того, як сюди завезли картоплю, рис, перець, томати? Наш раціон зараз досить одноманітний, наповнений культурами запозиченими, натомість свої давно забуті. Їх ми рідко або ніколи не вживаємо в їжу. Хоча варто було б: вони якнайкраще пристосовані для нашого харчування, містять купу корисних речовин та допомагають відновлювати біорізноманіття.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, харчовий сектор уже відповідає за майже третину глобальних викидів парникових газів.
За його оцінками, до 2050 року світ повинен виробляти на 50% більше їжі, щоб прогодувати прогнозоване населення планети в 10 мільярдів. Щоб задовольнити цей попит, не сприяючи зміні клімату, подальшому руйнуванню біорізноманіття та завданню ще більшої шкоди екосистемам, потрібні термінові рішення.
Вкладаючи кошти в забуті місцеві рослини, країни можуть зменшити свою залежність від імпортних культур. Відновлення різноманітних культур, які колись їли люди, також підвищує продовольчу безпеку в той час, як потепління клімату загрожує існуючим культурам. Рослини, які тисячоліттями росли на певній території - еволюційно більш життєздатні, менш чутливі до зміни клімату, приносять багато користі середовищу та здатні вирішити ситуацію з продовольчою кризою.
Що їли українці до появи картоплі?
🌾 Жито
Хліб з пшениці їли, переважно, на свята. А от житній, з домішками різних видів борошна - щодня. Додавали до жита гречане, вівсяне, кукурудзяне борошно. Жито росте на менш родючих ґрунтах, ніж пшениця, краще переносить холод і посуху.
Спельпа
На наших землях вона з’явилась ще 5 тисяч років до н.е., а на території України – 2 тисячі років до н.е. Ця невибаглива культура ледь не була витіснена більш врожайними сортами пшениці, але зараз отримала друге життя, бо виявилось, що спельта значно багатша на мікроелементи, вітаміни, амінокислоти та клітковину і, до того ж, містить менше глютену, тому її можуть вживати люди з частковою його непереносимістю.
Пророщено зерно
Ще один модний тренд з багатовіковою історією – пророщене зерно. Зернята злаків та бобових пророщували у Київській Русі.
🥕 Ріпа
Цей корнеплід згадується у багатьох українських народних казках, бо, дійсно, зустрічався дуже часто. Ріпа – неймовірно корисний коренеплід. Тому у давні часи за віз ріпи потрібно було віддати стільки, скільки коштували 20 баранів.
Використовували її господині по-різному: варили, смажили, готували варення і консервували, запікали в печі. Сьогодні дуже багато хто забув про цей овоч – і дарма, оскільки в ньому міститься величезна кількість корисних мікроелементів і вітамінів.
🥣 Дуже багато їли каш, і якщо вівсянка та гречка до цього часу улюблені, то від деяких ми давно майже відмовилися.
Просо (пшоно)
Пшоняна каша відмінно насичує, додає снаги, зміцнює всі системи організму, в тому числі й м’язову, наповнює організм енергією, виводить зайві мінеральні солі – цінне джерело натуральних поживних речовин, яку необхідно регулярно вживати дорослим і дітям!
Ячмінь
Ще один злак, який не заслужено забутий. А ще з нього роблять корисний напій. Користь ячмінної кави важко переоцінити, вона містить в своєму складі половину таблиці Менделеєва та позитивно впливає на стан нервової та травної системи. А ще невід`ємний елемент будь-якої дієти для зниження ваги.
Дуже багато наші предки вживали "рослинного м'яса" - бобові. Горох, квасоля, сочевиця, власне біб – традиційне джерело протеїнів у раціоні українців.
До бобів додавали овочі, приправи (дикий часник чи ведмежу цибулю), гриби, горіхи.
Сочевиця – згадувалася ще у часи Київської Русі.
Горох - на Русі горох завжди був дуже затребуваним продуктом.
Квасолю - додавали й у дві найвідоміші українські страви: борщ та, як не дивно, вареники, як начинку.
Селера, пастернак і корінь петрушки значно випереджають картоплю в плані "корисності".
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Майстри
Лайфхаки