Суші з продуктів, які вирощені в Азії, авокадо з Бразилії, італійська паста, рибні консерви з Норвегії чи американська Кола - це не лише більш дорогі, ніж місцеві, для гаманця продукти, а й ті, які боляче б'ють по природі. Довші відстані - означають більше навантаження на купу важливих екосистем. Це більше палива, більше викидів СO2, більше видобутку надр.
Правильним екорішенням може стати обрання для щоденного раціону продуктів, які приїхали до вашого столу з сусіднього фермерського господарства, з сусіднього городу, чи з сусідньої області.
Навіть існує екологічний рух - місцевий продовольчий рух. Він спонукає до споживання їжі, вирощеної та зібраної неподалік від місця її придбання. Він підтримує більш прямий зв’язок між виробниками та споживачами, щоб члени громади могли отримувати продукцію безпосередньо від місцевого фермера, а не в супермаркеті, де продають продукцію, привезену за тисячі кілометрів від місцевості.
Чому важливо купувати місцеві продукти
- Це більш здорове харчування, бо продукція здалеку проходить безліч обробки, щоб зберегти товарний вигляд.
- Ви покращуєте екологію. Їжа не повинна подорожувати так довго - їхати до нас з Мексики, Ізраїлю, Бразилії. Навіть людина після такої подорожі буде виснажені, уявіть, що треба зробити з продуктами, щоб вони набули певного вигляду.
- Це створює відчуття спільноти, коли ви купуєте місцеву фермерську продукцію.
- Це оздоровлює економіку та залишає податки в громаді.
- Це спонукає супермаркети шукати локальну продукцію. Коли вони побачать, що кошик з херсонськими кавунами чи миколаївськими огірками пустий, а інші повні, це змусить їх купувати більше місцевої продукції.
- Це підтримка місцевого виробника, а не великих агрохолдингів.
Рух «Від ферми до столу»
Місцевий продовольчий рух виріс із реакції на зміни в продовольчій системі США протягом 20 століття. Однією з вирішальних змін стало зростання субсидій і підтримки цін на сільськогосподарські товари, такі як кукурудза, рис, пшениця та соя. Ця підтримка розпочалася під час Великої депресії, щоб допомогти сімейним фермам, але кінцевим результатом стало те, що великі компанії були стимульовані купувати ці інгредієнти оптом для виготовлення попередньо розфасованих харчових продуктів. Дедалі дешевші товари також зробили доступнішим вирощування великої кількості тварин, і тваринницькі ферми значно зросли в розмірах протягом 1970-х і 1980-х років.
Ці події мали два глибоких впливи на споживачів і фермерів США. До 2004 року США імпортували продовольства більше, ніж експортували. Малим і середнім господарствам, тим часом, важко було втриматися на плаву. Кількість таких типів ферм різко скоротилася між 1950-ми і 1970-ми роками.
Ті, хто тримався, змушені були впроваджувати інновації, щоб вижити, і деякі з їхніх стратегій виживання прижилися. Вони включали продаж своєї продукції безпосередньо споживачам або об’єднання в організації, такі як харчові кооперативи.
На знак зростаючої популярності руху кількість фермерських ринків у США зросла з 1755 у 1994 році до 8669 у 2016 році. Новий Оксфордський американський словник вибрав «locavore» своїм словом року у 2007 році. Слово було створено в 2005 року чотири жінки в Сан-Франциско, які висунули ідею, що люди повинні їсти лише продукти, вирощені в межах 100 миль від місця їхнього проживання.
«Рух «locavore» заохочує споживачів купувати на фермерських ринках або навіть вирощувати чи збирати їжу самостійно, стверджуючи, що свіжі місцеві продукти є поживнішими та смачнішими», — пояснює словник у своєму блозі. «Locavores також уникають пропозицій супермаркетів як екологічно чистий захід, оскільки транспортування їжі на великі відстані часто вимагає більше палива».
Однією із засновниць цього руху стала американка Еліс Вотерс.
У 1995 році вона заснувала проєкт «Їстівний шкільний двір», щоб використовувати садівництво та кулінарію як інструменти для навчання дітей системі харчування. Ключовим фактором було те, що їжа має бути місцевою.
Шлях їжі до вашої тарілки має бути максимально коротким. Цікавтеся, де вирощені ваші улюблені продукти - і обирайте ті, що найближче до вас.
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Фауна
Лайфхаки
