В Оперативному штабі з фіксації екозлочинів повідомили, що загалом в Україні вже постраждало 3 млн га лісів, а це майже третина лісового фонду держави. Деякі з них втрачені назавжди. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що для відновлення лісів, замість тих, що були пошкоджені, спалені, загалом потрібно щонайменше 30-20 років. Але це не єдина загроза українським лісам. Переважно, йдеться про ліси Київської, Чернігівської, Житомирської, Сумської, Харківської, Луганської та Донецької областей.
Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина – приблизно 400 тисяч гектарів, Сумщина – 290 тисяч, Луганщина – 200 тисяч, Київщина, Житомирщина та Харківщина – 120-160 тисяч гектарів. Ці цифри орієнтовні й не відображають реальну ситуацію.
Українські ліси горять через постійні обстріли
Масоване застосування артилерії та ударної авіації по військових та інфраструктурних обʼєктах в лісах і поблизу них спричиняє лісові пожежі, які в посушливих умовах можуть знищити тисячі гектарів лісу.
За даними Міндовкілля, унаслідок військової агресії рф в українських лісах навесні вже сталося втричі більше пожеж, ніж минулого року. До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним для нашої країни, вогонь охопив більше 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, у рік, коли немає таких посух та такого рівня пожежної небезпеки, займання вже заполонили понад 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів – проти інших періодів.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / Денис ВишневськийВід пожеж у Чорнобильському заповіднику 2020 року постраждало майже 5% території
Війна спровокувала найдовшу пожежу за всю історію Незалежної України - у Чорнобильській зоні, яка почалося 4 квітня 2020 року - і тривала місяць.
Лише на Луганщині через пожежі, які сталися внаслідок обстрілів та вибухів, Україна втратила понад 70 тисяч гектарів соснових лісів. Повністю згорів Ізюмський бір.
Ізюмський сосновий бір - чорні від війни основи стовбурів, між ними - могили вбитих росіянами людей
Горіли рукотворні ліси Херсонщини, що захищали від піщаних буревіїв Олешки та всю Україну. Є теорія, що це окупанти підпалювали ліси, щоби боротись з українським партизанським рухом. Росіяни забороняли тушити пожежі, заявив голова Чулаківської сільської територіальної громади Олександр Мусієнко.
«Дуже боляче розуміти, що російські військові силою забороняють місцевим жителям тушити пожежу. Мені дзвонять сотні людей, які запитують, а що робити — згоріти чи втопитись?», — заявив Мусієнко.
2 травня голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець повідомляв, що на окупованій території Херсонщини пожежі фіксували на понад 800 га лісу. Окупанти не дозволяли лісовій охороні підступатися до місць загорянь, аж поки вогонь не дійшов до їхніх блокпостів.
Фахівці WWF-Україна кажуть, що на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений ліс, нічого дійсно катастрофічного для природи не відбулося. Відбудеться зміна екосистем й природа зможе відновитися. А ось для соснових лісів ці пожежі, на жаль, стали фатальними. І деякі з цих територій не будуть заліснені впродовж десятиліть, або більше, бо зараз немає справжніх зим та опадів. До нас прийшли вітри та спека. Тож відновлення штучних лісів буде складнішим, ніж раніше.
На Охтирщині у Сумській області згоріло 7,5 га лісу
Гасити пожежі стане значно важче й через замінування, й через втрати техніки, яку використовували для профілактики та гасіння пожеж. За офіційними даними Держлісагентства, кожен сьомий лісівник захищає країну в лавах ЗСУ. На фронт поїхало також чимало техніки лісгоспів.
На розмінування українських лісів підуть десятиліття
Майже 20% території, тобто близько 3 млн гектарів лісів були охоплені боями різної інтенсивності, розповів голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

Території ворог мінував хаотично, це ускладнює роботу з розмінування та логіку пересування навіть звільненими територіями. Саме тому мешканців територій, які межують з лісами, просять утриматися від прогулянок та відпочинку лісами, лісосмугами. Ось лише кілька випадків, коли нехтування цими попередженнями приносило шкоду людям.
- У районі с. Бугаївка Чугуївського району у лісі на вибуховому пристрої підірвалися чоловік 47 років та 7-річний хлопчик. Обидва отримали вибухові травми та були госпіталізовані.
- У лісі поблизу села Шестовиця Чернігівської області автівка з цивільними наїхала на міну. Усі четверо людей загинули.
- У Поліській громаді Вишгородського району Київської області дві людини підірвались на міні у лісі.
-
65-річна жінка разом з чоловіком пішла в ліс, де натрапила на протипіхотну міну. Внаслідок вибуху потерпіла отримала численні тілесні ушкодження. Медики зробили все для порятунку жінки, але, на жаль, пацієнтка загинула.
Можливо лише уявити, скільки птахів та звірів постраждали від вибухів у лісах. Світова практика все ж свідчить, що чимало лісів частково або повністю залишаються замінованими та закритими для відвідування і проведення лісогосподарських заходів. Зазвичай вони отримують спеціальну категорію та стають зонами відчуження. Причина в тому, що заходи з розмінування лісів проводити складніше. Це також має більший ризик для життя спеціалістів. Боєприпаси просто не помітні під шаром лісової підстилки, а каска і бронежилет не забезпечують належного захисту від усіх видів мін та снарядів. Для цього потрібні спеціальні методи, технології та досвід. Є перспектива, що навіть після війни частина лісів не повернеться для їх використання.
Що потрібно зробити на думку експертів Лісового напряму WWF-Україна:
- Ідентифікувати усі ліси з нерозірваними боєприпасами та розробити спеціальні карти із зазначенням небезпечних територій.
- Проінформувати про наявність таких лісів працівників лісової галузі та цивільне населення.
- Провести роботи з розмінування лісів на території, де ці заходи можливі. Порядок робіт у таких кварталах повинен бути погоджений з територіальним органом ДСНС та представниками ЗСУ.
- Доступ до лісів, де розмінування повністю не можливе, обмежити або заборонити для цивільного населення та працівників лісової галузі.
- На законодавчому рівні надати особливу категорію лісам, забрудненим боєприпасами, та встановити на їхніх територіях зони відчуження.
Ліси страждають також від корупції та вирубки
Міндовкілля та Держлісагентство озвучують плани збільшити вирубки для відбудови держави коштом старих лісів, у яких раніше "комерційні" вирубки було заборонено. Це природно-заповідний фонд, високогірні, прибережні, захисні та рекреаційні ліси.
В умовах бойових дій фокус на збереження дерев розмивається, і питання охорони лісів, яке й до війни не було пріоритетним в Україні, стає ще менш вагомим, пояснює біолог та член ГО "Українська природоохоронна група" Єгор Гринник.
Перша проблема — це збільшення вирубки лісів. П'ятий пакет санкцій ЄС проти росії передбачає заборону на імпорт деревини з країни-агресорки. На це міністр захисту довкілля України заявив, що Україна буде нарощувати обсяги рубок, щоби частково замінити росію та Білорусь на європейських ринках деревини. І зважаючи на те, що обсяги рубок за три місяці повномасштабної війни поки не збільшились, існують прогнози, що ситуація зміниться, адже бюджет потребує нових надходжень, надходитимуть вони від продажу ресурсів, і це в результаті призведе до більш активної вирубки лісів.
Експортувати ліс-кругляк з України заборонено. Однак на експорт пішла деревина з національних природних парків Карпат.
Друга проблема — нестача коштів для фінансування лісогосподарств. На охорону лісів також потрібні гроші, і враховуючи, що переважно лісгоспи працюють на самофінансуванні коштом вирубок, які унеможливлені через замінування лісів, то й на охорону від пожеж, засмічення лісів грошей може не залишитись. В умовах війни ця тенденція, на жаль, уже спостерігається. Разом із цим зупиняється робота зі створення нових заповідних територій у лісах.
Третя проблема — це тимчасове унеможливлення перевірок лісів. Протягом останніх місяців через війну відвідування лісів було заборонено, а отже служби контролю не могли перевірити ліси на незаконні рубки. Складнощі пов'язані також і з тимчасово "закритою" процедурою, яка називається "оцінка впливу на довкілля" — громадськість не мала жодного доступу до інформації щодо вирубки лісів.
Четверта інституційна проблема — це скасовування на період воєнного стану "сезону тиші", тобто заборони на вирубку лісів із квітня до червня, на період розмноження тварин.
В умовах переходу до позиційної війни і захисники України, і російські окупанти змушені проводити активну рубку лісу для облаштування численних оборонних позицій. І хоча масштаби такої лісозаготівлі на порядок менші, ніж традиційна лісозаготівля, значної шкоди довкіллю оборонні рубки можуть завдати, якщо проводяться у межах охоронюваних природних лісів, особливо старовікових. Адже, що старішим є основний ярус лісу, то більше часу потрібно на його відновлення. Від початку повномаштабного вторгнення Дежлісагентством було передано на потреби ЗСУ майже 100 тисяч кубометрів деревини, а загальний обсяг заготівлі деревини із початку року складає 8,7 мільйони кубометрів.
Як зазначає природоохоронець Пєтро Тєстов, з серйозних законодавчих змін у 2022 році, які можуть якось вплинути позитивно – це ухвалення влітку закону №5650 про самосійні ліси. Хоча його й вихолостили депутати-аграрії, які хочуть розорати все, що бачать, проте він створив механізми збереження самосійних лісів, захистив від дерибану комунальні ліси й додав кілька європейських норм щодо створення нових лісів. Також нарешті ухвалили розроблений ще торік новий "Порядок організації охорони та захисту лісу" з новими підходами до охорони лісів від пожеж, деякі з яких, як-от навчання за європейськими методиками лісових пожежників, активно розпочалися вже цього року. На цьому приємні новини закінчуються. Замість адаптуватися до війни, чиновники дотримуються “мирного” плану роботи, який затвердили ще до 24 лютого. Зараз це безглуздо, тим паче, що про важливі речі в ньому не йдеться.
Загроза знищення лісу під прикриттям війни залишається поряд із загрозами, які напряму спричинені бойовими діями.