Володимир Немерцалов - продовжувач династії ботаників. Такий самий фах був у його бабусі та мами. Сам Володимир каже, що обирав між природничими та гуманітарними дисциплінами, проте любов до реального світу перемогла. Наразі він є кандидатом біологічних наук, доцентом за кафедрою ботаники, завідувач науково-методичної лабораторії природничо-математичної, інформатичної та STEM-освіти КЗВО Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради.
Що пов'язує вченого з Дністром
На Дністрі працював в експедиціях, які збирали матеріали для обгрунтування створення Нижньодністровського національного парку, на Дністровському лимані описав один з етапів формування флори під впливом господарської діяльності людини, знайшов і описав клональну (Клональна колонія ― група генетично ідентичних особин (рослини, гриби, бактерії), вирощені в одному місці, що розмножуються вегетативним, а не статевим шляхом - прим.редакції) популяцію Інжира.
Основний науковий доробок включає опис сукупності всіх деревно-кущових рослин Одещини на початок XXI століття, робота з гербарними колекціями, робота з навчальними програмами.
Науковець, за визначенням Володимира Немерцалова, - людина, що вміє дивуватися, формулювати запитання та шукати шляхи можливих відповідей.
Чому науковий фокус на рослинах
Рослини - це основа більшості екосистем Землі. Від них, великою мірою, залежить наше життя та добробут. Вони - це джерело кисню, джерело їжи, ліків, матеріалів, з яких ми будуємо, шиємо, майструємо тощо. Ну і для дослідження тварин у мене забагато емпатії для піддослідних, алергія на хутро та мало терпіння. За своєю природою та другою у житті роботою я садівник. Це величезне щастя працювати з рослинами у саду, спостерігати за ними, допомагати їм виявити свою красу і міць, це дуже близько до педагогіки.
- Щодо наукової новизни моїх робіт, - каже науковець, - то працював на перетині інтересів декількох наукових шкіл: флористів, що вивчають природні рослинні угруповання, які формуються тривалий час, та фахівців з озеленення, які досліджують види, придатні для вирощування на певних територіях.
Є низка проблем, які виникають на перетині інтересів обох груп. Рослини мають свої "плани і наміри". Люди - свої. Природні угруповання мають свою історію та досягають певного балансу, на які людська діяльність сильно впливає. Я працював над цією проблематикою.
Щодо практичних досягнень, то вони пов'язані із обгрунтуванням та заповіданням окремих територій, зокрема брав участь в експедиціях до дельти Дністра, острова Зміїний, Придунайських озер. Сьогодні наука досить сильно відрізняється від того, як ми її звикли уявляти з історичних оповідань. Це спільна робота колективів вчених, і я вдячний долі за людей з якими довелося працювати.
Серед видів, які переважають на берегах Дністра, особливої уваги потребують види, що знаходяться під загрозою зникнення з різних причин (вони переважно занесені до різноманітних переліків охорони природи), види-прибульці, що можуть становити загрозу для природних екосистем (як ракові клітини для організму), види природної флори, особливо ті, які забезпечують природний баланс та відновлення екосистем, годують людей та інших істот. Окрім цього варто звернути увагу на види, небезпечні для людини, зокрема алерген амброзію полинолисту.
Сама флора незнищенна, ми всі бачили як кульбаби проростають крізь асфальт, а тендітні квітки ламають камені. Але можна знищити місця зростання рослин, чи умови для їхнього існування - і це мене хвилює найбільше. Найбільша загроза для планети - глобальні зміни клімату, що порушують природний баланс екосистем. На відновлення його можуть піти тисячоліття, яких у людства може вже й немає. Поруч з цим інші види людської діяльності не такі страшні.
На 1000 грн. зображено нашого великого науковця і філософа Володимира Вернадського. Він прагнув до розумного природокористування, розумної та не виснажливої співпраці з природою. Його термін "ноосфера" означає як раз географічну оболонку Землі, яку формує людина з урахуванням природних закономірностей. Природа, звичайно, мудріша за нас, але людство чинить набагато більше шкоди самому собі, аніж довкіллю.
Як науковець я планую і далі працювати з інформацією, запитувати природу про неї і нас, аналізувати ці "відповіді" (результати спостережень, дослідів та моніторингу), розповсюджувати свої висновки та прогнози.
Найважливішою для людства є, передусім, освіта. Природнича освіта потрібна задля відбудови нашої країни та відновлення людських ресурсів, як особистих (здоров'я, добробут) та і суспільних.