Галина Проців, екологиня, народилася на берегах малої річки Золота Липа (притока Дністра), живе захистом Дністра. Керівниця громадських організацій, учасниця робочих груп і асоціацій: ГО «Екологічний клуб "Край", Національний Екологічний Центр України (Тернопільський обласний відокремлений підрозділ), Українська Річкова Мережа, Міжнародної асоціації охоронців річки «EkoTiras”. Галина Проців є автором та співавтором близько 130 книг, посібників, наукових статей, проектів, програм та методичних розробок.
- Мій зв‘язок з Дністром природній і з самого народження, - розповідає Галина Проців. - Великі річки без малих не існують, це як днище без води (розбите гниле корито). На початках ми працювали на місцевому рівні, а згодом перейшли на регіональний, національний і міжнародний рівень, враховуючи басейновий підхід, інтегроване управління водними ресурсами та екосистемі послуги, які надає природі і людині увесь басейн Дністра. Не любити свою малу Батьківщину, не зачаровуватися унікальною природою Опілля у верхів’ях басейну Дністра - нереально.
Як прийшла до прироохоронної діяльності
У 1988 році закінчила природничий факультет Тернопільського педагогічного інституту. З 1988 року працювала вчителем хімії, біології та екології у загальноосвітніх навчальних закладах Бережанського району. З 2001 року – викладач біології Тернопільського відділення МАН України, а з 2004 року – викладач Бережанського агротехнічного інституту Національного аграрного університету. За педагогічну діяльність Галина Проців нагороджена відзнакою «Відмінник освіти України» (2007), має звання «Вчитель-методист».
У громадському природоохоронному русі Галина Проців з 1986 року. У 1992 році вона очолила Раду Екологічного клубу «Край». В 2002 році була одним із організаторів робочої зустрічі УРМ та засідання Оргкомітету із підготовки 5-й Всеєвропейській конференції міністрів екології «Довкілля для Європи» (Київ-2003).
Вона була одним із авторів доповідей НУО «Громадська оцінка екологічної політики в Україні» (2003, 2011-2014). З ініціативи Галини Проців в 2004 році було утворено Дністровську басейнову робочу групу УРМ та організовано діяльність Дністровського дитячого еколого-краєзнавчого табору «Край». В 2005 році за її ініціативи було організовано діяльність першого, і єдиного на даний час в Україні, громадського Оргуського центру, а в 2010 році – громадського освітньо-інформаційного центру води «Студня майбутнього» (2010).
Професійні інтереси: екологічне інформування, екопросвіта та освіта для сталого розвитку; організація роботи екологічних таборів для дітей та молоді; робота з місцевими громадами; вивчення, стан і збереження водних ресурсів; вивчення і збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; природно-заповідний фонд; розвиток екомережі та сталого розвитку сільських територій; зелені зони у населених пунктах; організація та проведення громадських природоохоронних кампаній та природоохоронних масових заходів; протидія корупції в екологічній сфері.
Дністру потрібні наші голоси на захист
Серед головних проблем Дністра визначає - недостатню кiлькiсть або взагалі вiдсутнiсть питної води. Люди не зможуть утримувати домашнє господарство, їм бракуватиме води навiть для особистих потреб. І це станеться за якихось 20 років.
"Бiлий лелека уже рідкість в Україні, а також такі види риб, як веризуб, стерлядь - вони живуть виключно в Дністрі й уже занесені до Червоної книги. Уся риба потерпає від різкого перепаду рiвня води і від її зменшення, а менше води - то менше й кисню. Крім того, ми маємо 250 кілометрів Дністровського каньйону, це наша головна археологія, адже нiде в свiтi немає краще збережених об'єктів мезозойської ери та інших геологічних епох! Тут є можливiсть побачити всі перiоди формування літосфери Землі. Це музей під відкритим небом. Але ми можемо втратити цю цінність".
Лайфхаки
Флора
Люди