Олександр Довженко з Біляївки – ремісник. У своїй майстерності він дуже багатогранний, бо охоплює багато ремесл – філігранно вирізає з дерева, з каменю різні предмети, фігурки, прикраси. Малює, працює з металом і почав обладнувати в себе вдома кузню. Кувати вироби з металу– це його мрія. Жодному з ремесл він професійно не навчався, опановував все самостійно. Це для нього віддушина. А ще він має особливу любов до лисиць, і це також впливає на його творчість.
Самородок, або не можеш купити, зроби сам
Олександр у Біляївці з чотирьох років, батько тут корінний. Навчався спочатку у третій школі, а потім у першій. Після 11-го класу вступив до 30-го Одеського училища, на спеціальність столяр, будівельний тесля 4-розряду.
Ну, а після, жартує Олександр, за традицією багатьох пішов працювати не за фахом - на меблеву фабрику. Протягом 20 років змінив кілька фірм, але профіль роботи залишився той самий – він й досі виготовляє корпусні меблі. Свого часу він також працював на підприємстві, де зі скла у печах виплавляли годинники, декоративні вази, робили вітражі тощо.
Розповідає, що серед його рідних не було ремісників, художників чи представників інших творчих професій. В родині він – самородок. Творчі здібності почав проявляти з дитинства. Стимулювало до цього бажання володіти тим, чого не міг купити. Залишалось лише взяти і зробити це самому.
- Я весь час щось стругав, вирізав. Зробив солдатиків (на кшталт олов’яних), і з друзями ними гралися. Подобались мені літаки, і я робив їх з двигунами, щоб літали. Кілька тих моделей дитинства й досі зберігаються вдома. Робив з паперу моделі кораблів. Всього і не пригадаєш, - розповідає майстер.
За його словами, ніде ремеслу він не навчався. Все відбувалося методом проб і помилок. Цей метод - найдієвіший.
- Майстри не вчаться на чужому досвіді. Лише на своєму. Пам’ятаю, як малим забрав у дідуся чинку з бритви, взяв шматочок дерев’яшки і сидів вирізав. Пальці різав, не без того, але так поступово і навчився.
роботи Олександра Довженка
Лежить душа майстра і до малювання. Він малює картини, з власними сюжетами або відомі репродукції, але теж зі своїми авторськими фішками. Акрил, масло, пастель, ручка. Різні техніки. Все залежить від ідеї, натхнення або замовлення.
Робота Олександра, репродукція картини ван Гога "Зоряна ніч"
Приборкав метал
З металом майстер навчився працювати завдяки Ютубу. Запам’ятовував, пробував, експерементував, багато почерпнув звідти.
Хоч, каже, свій перший ніж зробив, ще коли був школярем. Він використав техічне полотно. Примітивний вийшов ніж, але дієвий. Більш усвідомлений ніж, зроблений за всіма правилами, народився у 2016 році. Зробив його майстер виключно для себе, з кістяною ручкою і зображеннями кленових листочків на лезі та ручці. Пізніше виготовляв ножі на замовлення.
Роботи Олександра Довженка, ніж
- Три ножі виготовив нещодавно. Усі різні, з німецької сталі, з різного дерева. Замовив готові залізки, не заточені, їм просто надали форму і загартувати. А все інше зробив вже я.
- З футлярами для ножів в мене поки не дуже, - зізнається майстер. - Шию їх зі шкіри, але рухаюсь у цьому напрямку. Купив голки, нитки, інструмент, щоб все було ідеально.
Роботи Олександра Довженка, ніж
Наразі Олександр почав облаштовувати вдома кузню. Є вже заговки для горна, ковадла, інструмент, метал. Кузня – це його мрія. В ній він вже сам зможе кувати ножі.
Любов до лисиць
Особлива любов у Олександра до лисиць. Він колекціонує статуетки з їх зображенням, а також ці тварини – герої його витворів. Майстер в чомусь ототожнює себе з ними. Свою сторінку в соцмережі, де ділиться своєю творчістю, він назвав Хатинка старого Лиса.
- Чому лисиці? Мені вони подобаються, принаймні, ті риси, які їм приписують, з хитринкою, з будь-якої ситуації знайде вихід. Ну, і на вигляд вони дуже гарні, граційні.
Це ще, мабуть, з дитинства симпатія. Дідусь приносив солодощі і казав, що вони від лисички. В той час як іншим приносили від зайчика, - пояснює Олександр.
- В мене є чашки з лисицями, порцелянові статуетки лисиць, є вишиті лисиці, намальовані, в'язані, листівки з лисицями. Друзі, коли їдуть кудись, точно знають, що мені треба привезти, – з посмішкою розповідає Олександр.
В колекції майстра і багато лисиць, які він створив сам – переважно з каменю.
Роботи Олександра Довженка, фігурки з каменю
- Я хочу спробувати попрацювати з напів дорогоцінними камінням – з нефритами, з янтарем. Робив би з них звісно – лисичок. А коли буде кузня, спробую виплавити їх і з латуні.
Роботи Олександра Довженка, фігурки з каменю
Робота з деревом
Багато у Олександра робіт з дерева. Спочатку він використовував будь-яку деревину, але останні роки працює з деревом цінних порід: самшит, ясень тощо, використовує і види залізного дерева, на кшталт нашої айви. Пояснює, що вони інші і цікавіші в роботі, мають особливу структуру.
- Мене захоплює, коли дерево відкриває свою текстуру. Коли робиш об’єм, воно грає по-своєму. Червоне дерево, коли покриваєш його маслом після поліровки, показує глибину, як шовк, що приємно дивитися очима і хочеться торкнутися.
На виготовлення роботи, говорить майстер, може піти різний час. Для якоїсь і місяць треба, іншу Олександр може створити за лічені години. Таким був молоток для проведення аукціону під час заходу у Біляївці.
- Товариш зателефонував і сказав, що у будинку культури буде аукціон, і дуже треба молоточок, на зразок, як у Сотбі. Мовляв: допоможи, що можна придумати. Я взяв два шматочки деревини – граб і кизил, і за півтори години молоточок був готовий. Проточив, просвердлив, запалірував, покрив маслом, і все.
Роботи Олександра Довженка
Улюблені роботи майстра
Олександр ніколи не рахував кількість своїх робіт, але говорить, що їх дуже багато. Фіксувати їх почав лише з 2011 року. Разом з тим, за його словами, парадокс в тому, що подобається йому не результат, а сам процес.
- Помітив, що поки виготовляю щось, все дуже цікаво, а як завершив, кладу на полицю або віддаю, якщо це замовлення, і інтерес до цієї роботи втрачається. Тобто поки ти роботи вирізаєш, збираєш, фарбуєш - це цікаво, захоплює. Закінчив, подивився – клас! І на полицю. І там воно вже і живе.
Попри те, що робіт багато, а інтерес до них не такий вже великий, є серед них, які б Олександр таки взяв з собою, якщо б терміново довелося виїжджати, а валізу можна було брати лише маленьку.
- З мальованого я б нічого не взяв. Хоча є роботи, які мені подобаються. Взяв би фігурки тварин, які зробив з каміння. Лисички, куниця, барс, єнот тощо.
Роботи Олександра Довженка, фігурки з каменю
Ці фігурки, розповів майстер, колись намалювала його знайома художниця. Образ лисиці – це було ніби її уособлення, а заєць – її чоловік. І Олександр в якості подарунку для художниці вирізав цих персонажів з каменю. А згодом вони домовилися, що за її малюнками він робитиме з каменю інших тварин.
Роботи Олександра Довженка, фігурки з каменю
З дерев’яних робіт Олександр взяв би хрестик. Це мальтійський хрест. Він зроблений у золотому січенні 6х4, з шоколадного бокаута. Це перша робота з цінної деревини. Він не гниє, не псується і шашель його не їсть.
З металу майстер забрав би свій перший ніж з кленовими листочками.
В чому цінність
Деякі роботи майстра, говорить він, люди зберігають і користуються більше 20 років.
- Якось 23 роки тому я зробив знайомому медальйон. І нещодавно він звернувся до мене, щоб його реконструювати. Тобто людина усі роки користувалася тим, що я зробив. Я його реставрував, і він продовжує його носити. Робив кубки з кокосу років 15 тому. І люди теж ними досі користуються. Ти вкладаєш у роботу час, частину себе, і дуже приємно, коли люди цінять це.
За словами Олександра, будь-яке ремесло, хобі сьогодні – це немаленькі витрати. Бо дорого коштує і матеріал, і інструмент, часто витвори не окупаються. Але це для нього не робота, а заняття для душі, відпочинок, спосіб відійти від реальності.
- В мене зараз вже інструмент є, бо десятиліттями збирав, робив, щось дарували. А загалом, щоб людині, яка зацікавиться, виготовити одну маленьку фігурку, якщо все купити, то потрібен камінь, три види інструмента, наждачний папір, фарби, полірувальна паста. Кругом-бігом на це потрібно буде приблизно 1200-1500 грн, - пояснює Олександр.
- Але для мене процес, відчуття, коли ти працюєш, варті цього. А якщо це робота для когось, то це і можливість передати частину своєї творчості іншому.
Кожен по-своєму творець, впевнений Олександр. Кожен майстер в чомусь найкращий, в чому з ним ніхто не зрівняється.
- Як колись казав Енштейн: якщо оцінювати рибу за її вмінням лазити по деревах, вона все життя проживе з думкою, що невдаха. Тобто якщо людина у своєму середовищі, вона обов’язково зможе проявитися, віднайти і відточити свій талант, - підсумував Олександр Довженко.
Флора
Люди
