Як створити куточки біорізноманіття в містах: і що не так з покосом трави та побілкою дерев

Куди ми їдемо, коли нам треба перезавантаження? Звісно, на природу. Усі ми залежимо від живої природи навколо нас. Нам важливо дихати чистим повітрям, пити чисту воду, жити не серед кам'яних джунглів, а серед природи з комфортним температурним режимом. Однак природні та напівприродні ландшафти займають лише чверть території України. Віддаленість біорізноманіття від людських поселень робить ці місця більш вразливими до змін клімату.

Для збереження міського середовища необхідно повернути біорізноманіття до міських пейзажів, створюючи природні ділянки для проживання рослин та тварин. Ці ділянки називають "просторами біорізноманіття".

Чому біорізноманіття в містах важливе?

Станом на 2018 рік, 55% світового населення мешкало в міських районах. За прогнозами ООН, до 2050 року цей показник досягне майже 70% або близько 6,5 мільярда людей. Найбільший приріст міського населення буде в країнах Азії та Африки. 

Мешканці міст відчувають, що життя у зелених районах є комфортнішим. Дослідження в Данії у 2010 році показало, що люди, які живуть більш ніж за 1 км від зелених зон, мають гірший стан здоров'я порівняно з тими, хто живе ближче до таких зон. Крім того, люди, що живуть далі від зелених насаджень, частіше відчувають стрес. Міські зелені зони не є єдиним показником біорізноманіття.

Біорізноманіття передбачає різноманітність видів рослин і тварин. Наприклад, в межах Мехіко проживає близько 2% всіх таксономічно класифікованих видів у світі, включаючи 3000 видів рослин, 350 видів ссавців і понад 300 видів птахів. Сінгапур також є лідером у питанні біорізноманіття. У місті-державі налічується від 23 000 до 28 000 видів наземних організмів і від 12 000 до 17 000 морських організмів. Тут нараховано понад 390 видів птахів і щонайменше 2100 видів судинних рослин.

У Кейптауні, Південна Африка, знаходиться половина видів ссавців, що мешкають у країні, включаючи бабуїнів, страусів і зебр. Столова гора, національний парк в межах міста, є домом для багатьох видів тварин, зокрема тюленів, видр та китів, а також більше 3000 видів рослин і понад 360 видів птахів.

Хоча в Україні немає такого біорізноманіття, однак ми маємо зберегти хоча б те, що є, максимально зробивши його частиною нашого повсякдення. Адже ми вже маємо десятки видів, які занесені до Червоної книги України. З кожним роком їх кількість збільшується. 

Традиційні весняні заходи, які відбуваються в громадах, і чомусь називають "екологічними" – насправді є великою шкодою для природи та збереження біорізноманіття. До них належить, зокрема, побілка дерев та масовий бездумний покос трави там, де цього не можна робити. 

Бездумний покос, особливо в природних зонах, знищує природні біотопи тварин, знижує різноманіття рослинного світу та сприяє швидшому зношенню ґрунту. Більш того, використання газонокосарок та іншого обладнання для покосу вимагає матеріальних витрат і забруднює повітря, що може мати негативний вплив на здоров'я людей. Також слід не забувати про шумове забруднення. Разом з тим, покос не рятує від кліщів та амброзії.

Зокрема, амброзія з'являється на ділянках, де газони були надмірно викошені до самих коренів під час літньої спеки та засухи. Зазвичай газони засаджені злаками, що створюють щільний дерен, який перешкоджає проростанню амброзії. Однак, коли ці злаки регулярно скошують до коренів, залишки коріння висихають під сильним сонцем, а нові сходи не встигають з’явитися. Після такого "варварського" викошування працівники комунальних підприємств не висаджують нові рослини і не поливають ділянку, що призводить до створення умов, схожих на пожежу. На таких "спалених" ділянках швидко поширюються рудеральні види рослин, зокрема, амброзія, пояснює фахівчиня Національного науково-природничого музею НАН України Марина Таращук.

Схоже, що існує істерична фобія і прагнення "навести порядок" будь-якою ціною (зазвичай дуже дорогою для карманів платників податків), оскільки різнотрав'я сприймається як "бур'ян". Люди не розглядають траву як важливу частину міської екосистеми, яка виконує надважливу функцію.

Трава в екосистемах виконує низку важливих функцій та надає різноманітні екосистемні послуги:

1. Збереження ґрунту: коріння трави утримує ґрунт на місці, запобігаючи ерозії, особливо під час дощів та повеней. Це допомагає зберегти якість ґрунту та підтримувати стабільність ландшафту.

2. Покращення якості води: трава здатна фільтрувати та очищати дощову воду, знижуючи рівень забруднень, які потрапляють у ґрунтові води, річки та озера.

3. Забезпечення середовища проживання: трава надає прихисток та місце для проживання багатьом дрібним ссавцям, птахам, комахам та іншим організмам. Це сприяє біорізноманіттю в екосистемі.

4. Захист клімату: трави, як і інші рослини, поглинають вуглекислий газ із атмосфери під час фотосинтезу, що допомагає пом'якшувати вплив зміни клімату.

5. Вплив на мікроклімат: трава сприяє підтримці вологи в повітрі та регулює температуру, що допомагає створювати приємне середовище для людей і диких тварин.

6. Естетичні та рекреаційні цінності: зелені газони та луки надають візуальну привабливість міським пейзажам, забезпечують місця для відпочинку, прогулянок і фізичних вправ.

7. Виробництво кисню: як і всі зелені рослини, трава виділяє кисень під час фотосинтезу, що покращує якість повітря. 

Наглядна картинка, де буяє різноманіття, а де воно знищене зі шкодою для ґрунту Автор: Отар Довженко

Просто для того, щоб якісно управляти процесом догляду за зеленим покровом міста, потрібно мати інтелектуальні здібності, які часто відсутні в менеджменті українських міст. Варто не боятися змін, чути думку екологів, а не голос з власної кишені - "де б ще накосити\набілити собі зелені". 

Зменшення косіння трави не означає повну відмову від цього, лише потрібно підійти до питання максимально науково. У 2023 році Львів розпочав експеримент зі зменшення скошування трави на міських газонах, орієнтуючись на європейські підходи. Управління екології та природних ресурсів Львівської міськради визначило 14 тестових ділянок, де траву або не косять, або значно зменшили частоту покосів. Перші результати вже помітні: місто стало зеленішим, зменшилася кількість пилу у повітрі.

Водночас фахівці наголошують, що регулярне скошування необхідне на певних ділянках, таких як партерні газони та центральні парки, щоб підтримувати гарний стан трави та запобігати її пожовтінню. Зменшення скошування на інших ділянках сприяє збереженню біорізноманіття та балансу екосистеми.

Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, підкреслила, що зменшення покосів має позитивний вплив на якість повітря в місті, зменшуючи рівень пилу. Більше озеленення допомагає контролювати пил і підтримувати чистоту міського середовища. Водночас вона визнає, що існують випадки, коли покоси все ж необхідні, зокрема для декоративних газонів і міських луків. Мешканцям потрібно звикнути до нового вигляду міста з високими травами, розглядаючи їх як частину природного ландшафту, а не як ознаку недоглянутості.

Кроки для повернення біорізноманіття у місто, чи на свою ділянку 

Якщо все ж місто, або персонально ви на своїй ділянці замислилися про збереження там біорізноманіття, то фахівці Української природоохоронної групи радять зробити такі кроки:

• Звернутися до біолога, який має знання про місцеву флору та фауну. Це може бути вчитель біології або експерт з екології. Разом з ним ви зможете визначити види тварин та рослин, які підходять для створення простору біорізноманіття.
• Виберіть локацію. Оберіть місце, де є високі дерева та відкриті сонячні галявини, подалі від доріг та шуму. Це забезпечить спокійне середовище для тварин і рослин.
• Розробіть план. Плануйте простір біорізноманіття з урахуванням потреб кожного виду. Зверніть увагу на розташування рослин, водойм, укриттів та інших елементів, які забезпечать комфортне середовище проживання для різних видів.
• Засівайте місцеві види рослин. Навесні або восени засійте газон місцевими видами трав та рослин. Це створить природну екосистему і допоможе зберегти місцеву біорізноманітність.
• Встановіть гніздівлі для тварин. Скористайтеся інструкціями з виготовлення та встановлення штучних гніздівель для птахів та інших тварин. Це забезпечить їм місця для проживання і розмноження.

У допомогу любителям природи вони розробили плакати з біорізноманіття та інструкцію, як змайструвати різноманітні будиночки для птахів та комах. 

Що ще варто зробити? 

Підтримка міської рослинності

Рослини є невід’ємною частиною біорізноманіття, тому важливо заохочувати озеленення міст. Це можна зробити, висаджуючи дерева, кущі та квіти в парках, скверах, на балконах та терасах. Створення міських садів з різними видами рослин не лише приваблює комах і птахів, але й створює приємне середовище для мешканців міста.

Прогресивні міста навіть України, відмовляються поступово від бездумного покосу трави, замінюючи це на створення різнотравних газонів.

 

Такий експеримент вирішили провести у Києві, там посіяли декоративні лучні трави і квіти на 25 майданчиках, розповів начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

Також він назвав основні переваги висадження багаторічних луків у місті:

• У них довгі корені, які допомагають зберігати воду в ґрунті та забезпечувати стійкий рівень вологості для інших рослин.
• Зменшують забруднення повітря, а також зберігають біорізноманіття, створюючи природні місця для проживання різних комах.
• Такі рослини менш вимогливі у догляді: луки потрібно скошувати лише раз на рік.
• Також вони мають різноманітні кольори та форми, завдяки чому можна створювати цікаві ландшафти та дизайнерські композиції.

До речі, вчений Джеррі Гловер, який працював агроекологом в Інституті Землі в Саліні, Канзас, а у 2008 році журнал Nature назвав його одним із п’яти «дослідників рослинництва, які можуть змінити світ», багато уваги приділяє важливості вирощування багаторічних рослин. На відміну від однорічних, вони мають міцнішу кореневу систему, що зменшує ерозію ґрунту та виснаження поживних речовин. Вони також покращують якість ґрунту та води, оскільки не потребують хімічних добрив чи пестицидів. Завдяки своїй здатності поглинати більше вуглецю, багаторічні культури підтримують кліматичну стабільність та біорізноманіття. 

Створення місць для гніздування птахів і комах

Птахи та комахи відіграють важливу роль у міських екосистемах. Для залучення їх у місто необхідно надати їм місця для гніздування. Встановлення гніздових ящиків для птахів та будиночків для комах допоможе збільшити популяцію цих корисних видів. Важливо доглядати за цими місцями, періодично перевіряти їх та боротися зі шкідниками, такими як мухи та оси.

Управління та очищення дощової води

Біорізноманіття не обмежується лише наземними рослинами та тваринами. Потрібно також стежити за якістю води в місті. Управління та очищення дощової води допоможе уникнути забруднення річок та озер. Створення ставків чи озеленення навколо зливових систем може сприяти утворенню сприятливих умов для жаб, сонечок та інших водних видів.

Дощовий сад у громадському просторі

Підтримка стійких культур і зменшення використання пестицидів

Біорізноманіття в місті пов'язане й з харчуванням. Підтримка міських садів та ферм сприятиме отриманню свіжих та корисних продуктів, а також залученню запилювачів, таких як бджоли та метелики. Важливо також обмежити використання пестицидів, які можуть нашкодити навколишньому середовищу, людям та тваринам.

Створення екологічних коридорів

У містах часто виникає проблема фрагментації середовища проживання, що ускладнює пересування тварин. Створення екологічних коридорів між парками, садами та іншими просторами, сприятливими для біорізноманіття, є критично важливим для збереження видів. Такі коридори дозволяють тваринам мігрувати, надаючи їм доступ до більшої кількості їжі та місць проживання.

Зменшення нічного освітлення

Нічне освітлення міських вулиць, будівель та реклами негативно впливає на багатьох видів тварин, таких як птахи та кажани. Це може ускладнювати їх навігацію та розмноження. Зменшення інтенсивності та кількості нічного освітлення покращить умови життя нічних тварин і сприятиме збільшенню біорізноманіття.

Освіта та громадська обізнаність

Нарешті, освіта та підвищення суспільної свідомості відіграють важливу роль у створенні сприятливих умов для фауни та флори в містах. Освіта з питань довкілля та біорізноманіття має бути включена до навчальних програм у школах та громадських організаціях. Проведення семінарів, лекцій та інформаційних кампаній сприятиме підвищенню обізнаності та активному залученню громадян до збереження природи.

На завершення хочеться додати, кожен з нас може внести свій внесок у створення сприятливого середовища для фауни та флори в містах. Це вимагає відданості, знань та конкретних дій. Зберігаючи біорізноманіття в міському середовищі, ми можемо створити красиве, здорове та стійке місце для життя всіх видів.