Українська Смарагдова мережа (Emerald Network) – це екологічна мережа, що складається з територій особливого природоохоронного інтересу. Планується, що після приєднання України до ЄС мережа Емеральд буде приєднана до Natura 2000 - природоохоронних територій, створених з тією ж метою, але на території ЄС. Ініціатива була започаткована в 1998 році Радою Європи в рамках її роботи в рамках Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція ), яка набула чинності 1 червня 1982 року.
Смарагдова мережа покликана забезпечити гармонійне співіснування людей та природного середовища. Україна є однією з країн, що активно бере участь у створенні та розвитку Смарагдової мережі, це наш крок до Європейського Союзу в екологічній та природоохоронній царині. Давайте розбиратися, що це таке, як це працює, чи увійшли до складу Смарагдової мережі України території, які пов'язані з Дністром?
Бернська конвенція: кілька слів, що було до створення Смарагдової мережі
Ця конвенція може по праву називатись головним природоохоронним законом Європи. На основі цієї конвенції грунтуються чи не всі інші природоохоронні конвенції нашого континенту, природоохоронне законодавство більшості європейських країн і природоохоронні директиви Європейського Союзу.
Бернська конвенція, яку поклали в основу створення мережі, стосувалася охорони дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Вона є обов’язковим міжнародно-правовим документом у сфері охорони природи. Конвенція охоплює природну спадщину Європи, а також деяких африканських країн. Її підписали 46 держав-членів Ради Європи (нагадаємо, що Верховна Рада України 31 жовтня 1995 року ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи), а також Європейський Союз, Монако, Буркіна-Фасо, Марокко, Туніс і Сенегал. Алжир, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Ватикан, Сан-Марино та росія є серед тих, хто не підписав Бернську конвенцію, але мають статус спостерігача на засіданнях комітету.
Мета конвенції полягає в такому:
- Збереженні дикої флори та фауни та їхніх природних місцеперебувань;
- Заохоченні співпраці між державами в галузі охорони природи;
- Моніторингу та контролі стану вразливих видів та видів, що знаходяться під загрозою зникнення;
- Допомозі у виданні законодавчих актів та проведенні наукових досліджень з охорони природи.
Конвенція була відкрита для підписання 19 вересня 1979 року та набула чинності 1 червня 1982 року. Вона особливо переймається захистом природних середовищ існування та видів, що перебувають під загрозою зникнення, включаючи мігруючі види.
Чапля руда
Після розпаду СРСР Україна самостійно приєдналась до Бернської конвенції, для нас вона набрала чинності 1 травня 1999 року. Україна ратифікувала Конвенцію із певними винятками. Закон про ратифікацію, прийнятий Верховною Радою в 1996 році, передбачав обмежене застосування для деяких видів тварин, перелічених у Додатку II до Конвенції. Зокрема, це включало вибіркове регулювання чисельності вовка та ведмедя бурого з метою запобігання негативному впливу на інші види та майно.
Також дозволялося добування дупеля через його велику чисельність та поширеність, а також використання пасток та капканів для деяких видів. Проте пізніші зміни в законодавстві заборонили використання капканів, а ведмедя бурого та дупеля включили до Червоної книги України. Таким чином, залишилося лише застереження щодо охорони вовка.
На основі конвенції в країнах ЄС створили мережу Nature 2000, Україна долучилася до неї, оскільки мережа немає кордонів, через створення своєї мережі, яку назвали Смарагдовою. Очікується, що коли Україна стане частиною ЄС, то ця мережа приєднається до мережі Nature 2000.
Фахівці громадської організації Екодія наводять приклад, як просто пояснити, що таке територія Смарагдової мережі, і навіщо вона потрібна. "Для того, щоб зберегти лосів в Україні, не достатньо лише заборонити полювання – варто також подбати, щоб для них було достатньо водно-болотних угідь, спокійних узлісь та можливостей проходити великі відстані, не натикаючись при цьому на Одеську трасу, яку їм нереально перейти і вижити".
Тобто, для збереження якось виду, перш за все, треба зберегти у природному стані потрібну йому територію та екосистему.
Формування Смарагдової мережі поєднує екологічні цілі з можливістю певного господарського використання територій. Екологічні мережі складаються з трьох основних компонентів:
-
Ключові території: основне місце існування видів, часто це вже наявні природоохоронні об'єкти. Тут забезпечуються умови для збереження екосистем і популяцій видів.
-
Коридори: забезпечують зв'язок між ключовими територіями для міграції та обміну генетичним матеріалом.
-
Буферні зони: призначені для захисту екологічної мережі від зовнішніх впливів. Наприклад, для забезпечення спокою рисі у карпатських лісах у буферних зонах обмежується діяльність, що призводить до шуму, така як рубка лісу або інтенсивний туризм.
Яким чином вносяться території до Смарагдової мережі
Як визначали вище, Смарагдова мережа включає різноманітні природоохоронні території, такі як національні парки, заповідники, природні пам'ятки, а також території, що мають особливу цінність для збереження певних видів або оселищ. Ці території називаються Смарагдовими об'єктами. Вони визначаються на основі наукових критеріїв, які включають оцінку біорізноманіття, наявності рідкісних та зникаючих видів, а також стану природних середовищ.
Кожна країна-учасниця Бернської конвенції зобов'язана визначити та номінувати території, які відповідають критеріям Смарагдової мережі. Після номінації території проходять процес затвердження на рівні Ради Європи, що включає оцінку їхньої відповідності науковим та екологічним вимогам. Після затвердження, території отримують статус Смарагдових об'єктів та включаються до загальноєвропейської мережі.
Проте саме включення ще не означає захист. Подальшим кроком є розробка плану управління територією. Для кожного об'єкта такий план складається індивідуально з урахуванням усіх особливостей місцевості та визначає дозволені та заборонені види діяльності.
Базові вимоги управління такими територіями включають обов'язок оцінити вплив будь-якого плану чи проекту на територію Natura 2000 (це фактично та сама Смарагдова мережа, але в межах країн ЄС, програма мережі природоохоронних територій на території Європейського Союзу - прим.ред.) перед наданням дозволу на будь-яке використання. Реалізація проектів, що можуть негативно впливати на цю територію, не може бути дозволена.
Застосовується принцип запобіжних заходів: всі сумніви тлумачаться на користь захисту території, а не проекту. У виняткових випадках, коли неможливо уникнути негативного впливу проекту, його може бути дозволено лише за умови, що це необхідно для суспільних інтересів, альтернативні рішення неможливі, і забезпечується екологічна компенсація. У разі впливу на пріоритетні середовища або види також необхідно отримати згоду Європейської Комісії.
Орган, відповідальний за нагляд за територією Natura 2000, зобов'язаний запобігати будь-якому погіршенню середовища існування та значному порушенню видів, що тут проживають. Це включає запобігання погіршенню стану, спричиненому природними факторами, або пошкодженню через діяльність людини, не потребуючу спеціальних дозволів.
Щоб запобігти погіршенню стану, плануються захисні завдання та плани охорони, що переглядаються кожні 10 років для кожної території Natura 2000, а також 20-річні плани охорони за необхідності.
Біловезька пуща.
Такий підхід має низку переваг. Він дійсно сприяє збереженню цінних природних об'єктів і на сьогоднішній день є найефективнішим механізмом охорони природи. Ця охорона корисна не лише для мешканців природних місцевостей, але й для людей взагалі.
Здорові екосистеми регулюють клімат, забезпечують водні ресурси, зменшують ризики повеней, поліпшують якість ґрунту, сприяють розвитку туризму та загалом покращують якість життя. Такий підхід також допомагає економіці, зменшуючи збитки від негативних впливів на природу. Дослідження показують, що мережа Natura 2000 приносить значні економічні вигоди, оцінювані в межах від 200 до 300 мільярдів євро на рік, що складає 2-3% валового внутрішнього продукту ЄС. Також вона стимулює створення робочих місць, забезпечуючи близько 12 мільйонів робочих місць щорічно.
Смарагдова мережа України
На території України ученим вдалося підготувати документи щодо 377 об’єктів Смарагдової мережі, які визнані Бернським комітетом. Понад 160 перебувають у процесі перевірки. Наразі в Україні цією роботою займається лише Українська природоохоронна група: вони є учасниками міжнародного біогеографічного процесу з визначення територій, які необхідно включати до мережі. До цієї роботи вже залучено понад 60 професійних біологів.
Території Української Смарагдової мережі станом на 2016 та 2019 роки
Розвиток мережі Емеральд в Україні пройшов кілька етапів. Спочатку серед об'єктів мережі Емеральд переважали лісові та прісноводні місцевості. Пізніше до мережі були додані переважно степові та морські об'єкти. У 2021 році було затверджено понад дві сотні об'єктів-кандидатів, переважно степові території у долинах річок.
Проект закону щодо Смарагдової мережі, позначений як №4461, був внесений до Верховної Ради 4 грудня 2020 року. Він ставить належні рамки для створення та використання територій Смарагдової мережі. Завдяки цьому законопроєкту будуть установлені чіткі правила щодо використання цих територій. Але, поки ця законодавча база не прийнята, спостерігаються випадки втручання бізнесу у життя смарагдових територій. Наприклад, спроби забудови або видобутку корисних копалин. У кращому випадку підприємці стикаються із опором місцевого населення або екологічних активістів, що призводить до припинення робіт. У гіршому випадку ці цінні території можуть бути пошкоджені або знищені. Наявність законодавчої прогалини ускладнює як життя природі, так і діяльність бізнесу та спільнот, повідомляють фахівці Екодії.
Серед Смарагдових територій України є оселища не просто рідкісні, а такі, яких немає більше ніде в Європі. За гіркою іронією, майже 30% об'єктів Смарагдової мережі перебувають в російській окупації після повномасштабного вторгнення та знищуються під час бойових дій.
Інформація Ukraine War Environmental Consequences Work Group
Дністер та його Смарагдові території
Дністер – одна з найбільших річок України, яка має велике екологічне, економічне та соціальне значення. На території басейну Дністра знаходяться кілька важливих природоохоронних територій, що входять до Смарагдової мережі. Серед них можна виділити:
- Дністровський каньйон – одне з найбільших у Європі річкових каньйонів, що має унікальні геологічні, флористичні та фауністичні особливості. Це місце є домом для багатьох рідкісних видів рослин і тварин, включаючи деякі, що занесені до Червоної книги України.
- Нижньодністровський національний природний парк - До території парку увійшли 21 311,1 гектарів унікальної природної екосистеми, в якій земля зустрічається з водою.
- Національний природний парк "Подільські Товтри" – розташований вздовж середньої течії Дністра, цей парк відомий своєю унікальною геологічною структурою та багатим біорізноманіттям. Тут зберігаються унікальні оселища степових, лісових та водних екосистем.
- Регіональний ландшафтний парк "Дністровський" – охоплює значні території вздовж Дністра та його приток. Парк включає унікальні природні комплекси, які мають важливе значення для збереження багатьох рідкісних видів.
На території Одеської області у Смарагдову мережу входять загалом 14 природних об’єктів, з них половина – це об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема Дунайський біосферний заповідник, ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», Національний природний парк «Тузлівські лимани», Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс».
Тарутинський степ
Смарагдова мережа відіграє ключову роль у збереженні біорізноманіття та природних ландшафтів Європи. Включення територій басейну Дністра до цієї мережі підкреслює важливість цього регіону для загальноєвропейської стратегії охорони природи. Це не лише сприяє збереженню унікальних природних комплексів, але й стимулює розвиток сталих практик використання природних ресурсів, наукових досліджень та екологічного туризму. Дністер, як частина Смарагдової мережі, отримує додатковий захист та увагу, що дозволяє зберегти його природне багатство для майбутніх поколінь.
Фауна
Люди