Свій сад біляївський селекціонер-любитель Сергій Темченко називає лабораторією, в якій він проводить експерименти. На один кущ винограду прививає по 4-5 сортів ягід, на яблуні у нього ростуть груші, а сад піднявся на колишньому смітнику в балці. Сюди можна водити екскурсії, щоб показувати людям справжню міць, силу природи та її жагу до життя.
Родом Сергій Темченко з Полтавщини. Вчився добре, тож мав отримати колгоспну стипендію на навчання. Однак все зіпсував один жарт, сказаний юним хлопцем у компанії на адресу тодішньої влади. Степендію скасували, а йому довелося вступати у вуз аж в Одесі. У гуртожитку поселився в одній кімнаті з хлопцем, який навчався на курс старше - Сергієм Павловичем Антоновим.
Саме його Сергій Темченко називає своїм вчителем у захопленні незвичним садівництвом та порадником у багатьох справах. У майбутньому вони стали навіть родичами - оженилися на біляївських дівчатах, які приходилися одна одній двоюрідними сестрами.
- Моє захоплення почалося у далекому 86-му році, коли з дружиною Людмилою перебралися господарювати у стару хату її бабусі, - каже садівник, - на цій ділянці землі не приживалися плодові дерева. Росли всього кілька акацій та шовковиця. За городом була балка з комишом та сміттям. Я був молодий, завзятий, дуже хотів, щоб тут піднявся сад. Почав цікавиться в інших, що ж робити. Один чоловік порадив мені: бачиш які дерева ростуть на сусідніх ділянках - груші, сливи, яблуні. Вони знають вже цей ґрунт, призвичаїлися до нього. Попроси у людей плоди, збери насіння, відкопай саджанець та спробуй посадити у себе.
Порада спрацювала. Спочатку вдалося виростити перші плодові дерева з насіння та саджанців, які брав у сусідів, потім почали приживатися інші.
Одне з перших плодових дерев, які прижилися у саду Сергія Темченко - абрикоса, саджанець якої привезли з Паланки
Свої експерименти із прищеплювання Сергій Темченко почав з винограду. Кущ "Молдови" подарувала жінка, чиє життя трагічно закінчилося. Вона впала у шахту ліфта ресторану "Дністер".
Ось цей кущ на фото, сьогодні він вкрив собою більшу частину подвір'я родини Темченків.
Кущ винограду "Молдови", на якому зараз ростуть багато інших сортів
- Ми посадили його на подвір'ї, і він добре розрісся. Молдова - своєрідний виноград, він "плаче" солодким соком та псує покриття подвір'я, але рука не піднімалася його викорчувати, - розповідає садівник-виноградар, - ніби якась пам'ять про людину. Тому вирішив піти іншим шляхом - не давати йому плодоносити, а прищепити туди новий сорт. Подивився, як це робить мій товариш Сергій Павлович Антонов. Буквально за деякий час - на одному кущі почали родити нові сорти.
Технологія, каже садовод, нескладна. Для цього треба взяти щепу з однієї лози та прищепити до іншої. Компоненти зростаються між собою та утворюють один "організм" з характеристиками обох "донорів".
Заготовка для прищеплювання
- Головне тут, ідеально підібрати діаметри обох шматочків. Чим краще підбереш - тим швидше щепа приживеться до нової лози. Зріз, де зійшлися два нових види, я обгортаю харчовою плівкою та ставлю позначку з назвою сорту.
- Детільно розповідати технологію немає сенсу, бо треба один раз прийти та побачити, я секретами ділюся із задоволенням, - говорить співрозмовник, - бо дуже шкодую, що так мало зараз бажаючих працювати на землі. Людям простіше піти в супермаркет та купити не фрукти, а хімію, ніж самим щось виростити.
Сергій Іванович називає кілька причин, з яких захопився щепленням. Це не лише цікавість та любов до експериментів, але є й цілком практичний інтерес.
- Матеріал для прищеплення я беру в знайомих садоводів, виноградарів. Вже бачу, що за сорт переді мною, які плоди дає. Коли купуєш саджанці на базарі - ніколи не знаєш, що вродить. Часто втручається людський фактор. Щось переплутав продавець, навіть без злого задуму. Врожай можна чекати кілька років, а потім з розчаруванням дізнатися, що це геть не те, за чим так довго доглядав. Коли виноград росте "букетом", то це економить площу. У мене вже росте понад 20 сортів ягід. Вони починають стигнути із середини літа і тримаються до Нового року. Наприклад, виноград сорту "Італія" минулого року їли саме на це свято.
І дійсно, коли у більшості біляївців виноград давно закінчився, тут його ще вдосталь.
Для комфортного росту Сергій Темченко спланував зі своїм другом Сергієм Антоновим систему арок, які накрили все подвір'я та частину саду. Виглядає це дуже гарно та затишно.
- Доглядає за арками з виноградом моя дружина Людмила. Оця краса - справа її рук. Вона підрізає, підв'язує, дивиться, щоб лоза до лози були. Я більше вже дбаю за сад, за виноградники на городі. Тут же на подвір'ї росте її улюблений сорт - "Пам'яті вчителя". Він їй подобається і за смаковими якостями, і через те, що має відношення до її професії вчительки.
- Влітку до нас прилітають рятуватися від спеки різноманітні птахи, - каже Сергій Темченко, - навіть двічі довелося рятувати поранених голубів. Піднімав, садив у клітку для папуги та відпоював.
Взагалі сад Сергія Івановича та його родини - це дійсно якесь райське місце. Попри те, що зараз початок листопада - тут квітне одне з дерев, на шпалері висять огірки, кіт з собакою ходять парою в обнімку. Про собаку садовод жартує, що така є лише у нього та у британської королеви. Зовні знайда з ринку схожа на королівського корга.
- Ніяких секретів тут немає, - каже співрозмовник, - труд, цікавість, обмін знаннями. Наприклад, огірки сорту "Фенікс" порадив посадити знайомий. Вони дуже гарно переживають нашу спеку та плодоносять. Все інше - любов до природи та землі. І багато праці.
Природна аномалія
Після експериментів з виноградом садовод вирішив спробувати свої уміння на деревах. Сад від посадив на колишній балці. Навіть зараз з-під землі виглядають шматки асфальту та інших дорожніх матеріалів, якими колись вирівнював територію.
Навіть на такій землі сад може квітнути, якщо докласти майстерні руки
У саду Сергія Темченко ростуть яблуні, груші, сливи, персики, абрикоси, фундук.
- Його виростив зі жменьки свіжих горіхів, які привіз мені двоюрідний брат дружини з Туреччини. На відміну від України, де багато родючих земель, але разом з ними і занедбаних, в Туреччині люди навіть на горах та скалах щось вирощують. Поки що фундук не плодоносив, для цього треба щонайменше 3-4 роки.
Тепер сад Сергія Темченко виглядає так.
У цьому саду на одному дереві можуть бути від 2-3 до 6 сортів плодів. На жаль, восени вже не побачиш плодів на цих деревах, але навіть за формою листків видно, що це різні сорти.
- Улюбленців серед них немає, - каже Сергій Темченко, - але люблю спостерігати за експериментами професійних селекціонерів. Наприклад, у мене росте слива, велика, м'ясиста, якій науковці додали властивостей аличі - маленької жовтої сливки. Тому її можна нічим не обробляти, але плоди не вражають шкідники.
Експериментує чоловік і сам. Прищепив грушу на яблуню.
Сергій Темченко розповідає, що у кожного дерева свій характер. Одні, скільки не прищеплюй на них додаткові гілочки - все приймуть, а є дерево, яке відторгає навіть свій же сорт, при чому родить рясно, виглядає цілком здоровим.
- У цьому неймовірна загадка природи. Кожен раз дивуюся, скільки у природи сили та жаги до життя. Стільки вміння взаємодіяти, адаптуватися один до одного. Коли прищеплення стається, то нова гілочка відростає у літері V - Victory. І це дійсно перемога та чудо, що природа прислухалася до твого прохання.
Так виглядає прищеплене дерево - один бік літери V - це дерево-донор, інший бік - гілочка, яка на ньому прижилася та буде плодоносити.
Що робить родина з такою кількістю ягід та фруктів, запитали ми.
- Звісно, і дітям даємо, і друзів вони привозять з Одеси, і самі використовуємо в їжу, - каже Сергій Темченко, - наприклад, з чорного винограду дружина робила гострі ягоди, за смаком вони були смачніші за грецькі маслини. Надлишки продаю з середини літа до кінця осені на місцевому ринку у Біляївці.
Про можливість проводити екскурсії в своєму саду чоловік не замислювався, але пообіцяв подумати над цією ідеєю.
Open.Дністер дякує садівнику за надзвичайно цікаву екскурсію та його неймовірну працю. Побачите його з продукцією на ринку - обов'язково купуйте. Вона дуже смачна та корисна. Ми перевірили!
Фауна
Флора
Лайфхаки