66% українців вірять, що коронавірусну інфекцію COVID-19 вигадали штучно. Однак експертна думка науковців з різних куточків світу каже про інше: вірус має природне походження. Втім без участі людей не обійшлося. Поширення вірусу науковці пояснюють систематичним варварським винищенням людиною біорізноманіття. Його збереження визначається одним з топ-10 екологічних викликів України, резолюція ООН закликає до 2030 року, інакше буде пізно, відновити зруйновані екосистеми, а Європейська комісія розробила для цього найамбітніший природоохоронний проєкт в історії людства. Чому це так важливо, яке значення у поширенні вірусних хвороб мають українські водно-болотні угіддя пониззя Дністра, а також, як виправити ситуацію.
У 2017 році, за два роки до пандемії COVID-19, доброчинна дослідницька організація EcoHealth Alliance, яка була залучена до проєкту «Predict», створила "карту небезпеки" поширення вірусів від ссавців до людей. Експерти з'ясовували, як втручання у дику природу може спровокувати появу нових інфекційних хвороб. Що станеться, якщо, наприклад, збудувати дорогу через ліс, або змінити ланшафт якоїсь території?
Згідно з "картою небезпеки" найбільш загрозливим регіоном поширення вірусів є Південна Америка, а найбільшу загрозу для людей становлять кажани. Вони є ідеальним резервуаром для вірусів, з якими ніколи раніше не зустрічалася імунна система людини. Втім дослідник організації Кевін Олівал підкреслив у коментарі для BBC, що не кажани винні у поширенні хвороб, а люди.
В Україні також частішають випадки, коли кажани залітають у житлові приміщення, поводять себе не відповідно до природних біоритмів, розповідають в Українському центрі з порятунку рукокрилих.
Деякий час тому навіть до редакції видання (Біляївка, Одещина) серед білого дня залетів кажан
Разом з тим, кажани є важливою частиною екосистеми. Частка праці кажанів є у запилюванні рослин, поширенні насіння та знищенні шкідників. І навіть віруси, якщо їх згадали, теж займають надважливе місце у системі біорізноманіття планети.
- Якби всі віруси раптом зникли, світ став би чудовим місцем - приблизно на півтора дня, а потім ми всі померли б, - каже Тоні Голдберг, епідеміолог з Вісконсинського університету в Медісоні.
На створення балансу біологічного різноманіття планеті знадобилося 3,8 мільярдів років еволюції. Руйнування біологічного різноманіття є однією з найбільших екологічних проблем зараз, оскільки ставить під загрозу існування самої людини.
Чому воно так важливе для нас
Термін “біологічне різноманіття” з’явився у 1985 році, коли кризу його сталого розвитку не можна було ігнорувати.
Планета втрачає сотні видів, екосистем, які відіграють важливу роль у балансі біорізноманіття, здоров'ї планети та, як виявилося, всього людства.
Інфографіка: людина стала для планети метеоритом, який шаленними темпами змінюює її, руйнуючи місце свого життя
Деякі наслідки руйнування біорізноманіття цілком очевидні. Наприклад, якщо зникнуть бджоли, то ми втратимо врожай від квітів, фруктів, які залежать від запилення цими комахами - а це 90% всіх рослин.
Однак деякі наслідки є не такими очевидними на перший погляд. Серед них - взамозв'язок між порушенням балансу біорізноманіття та поширення різноманітних вірусів та інфекцій. Вони століттями не полишали тіла диких тварин, глибокі лісові хащі, водно-болотні угіддя, а зараз змушені завойовують новий для себе світ, руйнуючи звичний уклад життя, бо людина зруйнувала їх.
Ілюстрація Tatsiana Kavalchuk
Водночас, у масштабному дослідженні вчених з США та Австралії аргументовано доводиться, що втручання людини в природу, руйнування екосистем з високим рівнем біорізноманіття, скорочення кількості живих видів створюють передумови для швидкого поширення багатьох вірусів від тварин до людей. Дослідники виявили, що кількість зоонозних вірусів (хвороби, що походять від тварини – прим.ред.) зростає там, де є тісний контакт колись дикої природи з одомашненими тваринами та людиною.
Протягом останніх ста років віруси, які змогли подолати міжвидовий бар'єр, неодноразово ставали причиною смертельних епідемій. Глобалізація лише прискорила їх поширення від одного місця до іншого, та, наче пожежа, охопила всі континенти.
Інфографіка створена на основі відкритих джерел інформації, станом на 12 квітня 2021 року
Ілюстрацією може бути ситуація, яка сталася у 1999 році на острові Малакка у Малазії, де поширився Ніпах вірус (Nipah virus). Основними природними “резервуарами” для вірусу є Pteropus vampyrus, відомі як "фруктові рукокрили". Коли знищили природну для них екосистему, вони почали переселятися у мангові дерева, що росли на території ферм із розведення свиней.
Через біологічні рідини (слину, випорожнення) ссавців заразилися свині, а від них люди. За цей час ставалося 12 спалахів вірусу, переважно у Південній Америці, а стійкого лікування чи вакцини до цього часу немає.
Джерело - Всесвітня організація охорони здоров’я, European ParliamentThink Tank
Не лише тропіки, а й водно-болотні угіддя мають значення
На старті пандемії чимало шеймінгу було стосовно мешканців Китаю. На Уханському ринку, звідки ймовірно пішло захворювання на COVID-19, здавна продавали рідкісних диких тварин. Однак Україна так само докладає жаринок у "пожежу" втрати біорізноманіття, яке охопило планету.
У пониззі Дністра на території водно-болотних угідь, які є фокусом нашого видання, відбуваються не менш лякаючи зміни, ніж у тропічних лісах. Відповідно до результатів першого “Глобального огляду водно-болотних угідь”, що був підготовлений в рамках Рамсарської конвенції, водно-болотні угіддя втрачаються втричі швидше, ніж ліси.
Водно-болотні угіддя пониззя Дністра, район річки Турунчук та заплавних луків
Їх значення для планети є критично важливим. Там живуть та розмножуються 40% світових популяцій рослин та тварин. Більшість видів риби, амфібій на певних стадіях життєвого циклу можуть знаходиться тільки на території водно-болотних угідь, це дуже важливі території для мігруючих птахів.
Зображення - сайт Рамсарської конвенції, адаптовано Осокорки-Екопарк
До екосистемних послуг належать фільтрація води, протидія кліматичним змінам, захист ґрунтів від ерозії, пом'якшення впливу повені, штормів, створення будівельних матеріалів та продуктів харчування, продукування рослин для створення ліків, місць для релаксації та відпочинку тощо.
Однак втрата водно-болотних угідь впливає також на поширення вірусу групу, який відповідно до оцінок Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку забирає життя до 650 000 людей, вражає та послаблює імунітет мільярда людей.
- Зміна клімату та зменшення площі водно-болотних угід сприяють більш інтенсивний еволюції вірусів та різноманіттю штамів, що циркулюють, - переконаний вчений-дослідник Мезинського національного природного парку, фахівець з питань водно-болотних угідь Сергій Хоменко.
Коли люди помічають цей зв'язок, наприклад, з поширення пташиного грипу, то замість того, щоб відступитися від колись диких територій, поводять себе інакше. У "Рамсарському довіднику про розумне використання водно-болотних угідь" (2010 рік) йдеться про випадки руйнування гнізд, знищення птахів, вимоги зменшити кількість водно-болотних угідь під охороною.
Однак це проблему не вирішить, а тільки поглибить та розбалансує екосистему, змусить віруси більш агресивно пристосовуватися до людського організму, впевнені дослідники. Кожна жива істота, найменша комаха чи бактерія, має своє важливе значення у системі біологічного різноманіття планети.
Ніколи за всю історію людства людина так близько не підбиралася до домівки диких видів
Зрозумілий приклад для мешканців пониззя Дністра - жаби. Саме зараз, у квітні, відбувається період їх міграції територією, що межує з плавнями. Вони приносять користь природним екосистемам і людям. Знищують комах-шкідників, водночас слугуючи їжею для інших, не менш корисних тварин, наприклад, їжаків. Ті нищать комах, гризунів. Це і є баланс біологічного різноманіття. Варто забрати хоча б один пазл з нього - і вся система рухне, накривши уламками людину.
Просте рішення, яке вам не сподобається
Людство неодноразово робило спроби штучно прибрати "шкідливий", на їх погляд, вид. Так спробували зробити на острові Калімантан в Індонезії. Тут вирішили позбутися малярійних комарів, обробивши місцевість пестицидом ДДТ. Після цього на острові почалися дива. У місцевих мешканців обвалювалися дахи, потім почали гинути коти, а після - прийшла чума.
Коли цю ситуацію вивчили, то виявилося, що окрім комарів, отруту з’їли таргани. Вони не загинули, але стали легкою здобиччю для ящірок. Ті, через пригнічення рефлексів - здобиччю котів. Зникнення ящірок та їх повільні рухи спричинили до того, що розмножилась гусінь, яка поточила дахи. Коти гинули, бо наїлися ящірок. Зникли коти, з'явилися пацюки, які переносять чумні палички.
Джерело - Олексій Василюк, експерт Ukrainian Nature Conservation Group
Варто згадати про ситуацію, яка розгортається на Херсонщині у наші дні. 2000 червонокнижних мігруючих птахів загинули на території державного заповідника "Асканія-Нова". Екологічна катастрофа локального масштабу сталася через те, що місцеві фермери дуже активно почали використовувати отруйні препарати для знищення гризунів, які атакують поля.
Птахи, а це переважно сірі журавлі, їли гризунів і труїлися ними. За інформацією аргаріїв, яку вони озвучували в численних інтерв'ю, останні два роки гризунів стало в рази більше, що змусило вдатися до агресивної боротьби з ними. Фермерів орієнтують на те, що вони мають отримувати компенсацію за знищений врожай та не використовувати отруту. Хоча більш логічно було б розібратися, як сталося так, що гризунів побільшало.
Втім просте рішення відновлення біорізноманіття планети, дійсно, існує. Його, власне, продемонструвала Україна.
У 2019 році Netflix та Всесвітній фонд природи (WWF) презентували 8-серійний документальний проєкт "Наша планета". Автор фільму 93-річний натураліст, посол Фонду дикої природи сер Девід Аттенборо на власні очі бачив, як змінилася планета за майже сто років. Він каже, що людина є найбільшою загрозою для власної домівки.
У фільмі є сюжет, який демонструє здатність природи до відновлення. Цей епізод був знятий в Україні, на території Чорнобильської зони. Коли звідти пішла людина - природа відновилася. Але чи влаштує людство рішення, коли планета змушена буде позбавлятися від нас шляхом хвороб та пандемій?
Ми можемо зупинити руйнівний вплив на планету, стверджує автор проєкту "Наша планета". Але простого та швидкого рішення, якщо людина хоче залишитися жити на планеті, не існує. Потрібна Стратегія на всіх рівнях - від екологічно орієнтованого життя пересічної людини до екологічного орієнтованого курсу держави.
Як відновити біорізноманіття
В Україні проєкт Стратегії з відновлення біорізноманіття поки що тільки в процесі створення, відзначають у Міністерстві захисту довкіллі та природних ресурсів України. Водночас для країн ЄС вже ухвалена нова Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року, а також довгостроковий план дій з охорони природи та відновлення деградованих екосистем. І хоча Україна поки що не є членом ЄС, її варто розглядати як приклад і дороговказ.
У документах йдется про необхідність ще більш суворо захищати суходіл, морські акваторії, праліси, проводити постійний моніторинг їх стану.
Науковці та екологи закликають повернути природу в наше життя: потрібно відмовлятися від використання хімічних пестицидів на користь органічного землеробства, збільшувати кількість рослин-запилювачів, садити більше дерев, але там, де це екологічно виправдано. Будь-яке рішення, навіть корисне, на перший погляд, має узгоджуватися з науковими знаннями та порадами екологів.
Надзвичайно важливий приклад наводить Микола Баранець, молодший науковий співробітник Криворізького ботанічного саду Національної академії наук України. Він звертає увагу, що в степовій Україні, де розташована зокрема Одеська область, збереження цієї екосистеми є набагато важливішим, ніж бездумно садити тут дерева, особливо інвазивні види (непритаманні цій території, а штучно ввезені людиною, або внесені птахами, тваринами - прим.ред.).
У слайдері можна подивитися, яким має бути степ, і що з ним відбувається, коли там з'являються дерева. Зникають сотні видів рослин, які тисячі років формували чорноземи, що щільною дерниною закріпили схили балок, навчились протидіяти пожежам.
У планах країн ЄС на 50% зменшити кількість видів, які перебувають у Червоній книзі. Один із заходів, що дозволить досягнути цього, це зменшення чужорідних видів у природних екосистемах.
В Україні також все гучніше лунають голоси екологів, біологів, які привертають увагу до необхідності створити реєстр інвазивних рослин, які гублять природні для наших місцевостей екологічні системи.
У нас є ініціативи з допомоги біорізноманіттю, наприклад, благодійного фонду Peli can live, який реалізує проєкт "Оселі для комах". Ті є невід’ємною частиною нормальної здорової і стабільної екосистеми, частиною харчового ланцюга, кормом для птахів і земноводних, а також запилюють рослини.
Важливе значення в Європейській Стратегії відіграє момент вільного руху річок, який не повинні обмежувати греблі. Дністер вже постраждав від будівництва ГРЕС, перетворившись з однієї з найчистіших рік Європи на річку з високим вмістом каналізаційних вод, пестицидів та хімії. Природа в обмін на енергетику - вже вплинула на річку та життя екосистем за рухом річки. Саме тому важливо долучатися до всіх екологічних ініціатив, які стають на захист Дністра, збереження його біологічного різноманіття та недоторканності екологічних систем.
Деякі кроки, щоб зберегти здоров'я своє та планети, можна робити самим, не чекаючи національної Стратегії. Варто діяти так екологічно проактивно, щоб повернути природу в наше життя - заради здоров'я планети та свого власного.
Фото та інфографіки Open.Дністер
Фауна
Флора