У День землі, який відзначається 22 квітня, варто говорити про те, що сьогодні відбувається з планетою та як кожен чи кожна з нас можемо зменшити свій вуглецевий слід вже зараз. Минулої весни, окрім всесвітьої пандемії, Україну охопили пилові бурі, пожежі, а рівень забруднення повітря виріс в рази. Вже неможливо заперечувати той факт, що клімат змінюється просто у нас на очах. У цій публікації хочу зосередитися увагу на одному з факторів, який впливає на зміну клімату, але його часто замовчують. Йдеться про тваринництво та його вплив на екологію.
У 2020 році середня глобальна температура суші та океану була найвищою з усіх коли-небудь виміряних, повідомило NASA, випередивши попередній рекорд, встановлений у 2016 році.
З кінця 19 століття середня температура Землі піднялася більш ніж на 1,2 градуси за Цельсієм. Якщо ця позначка сягне 2 градусів, критичних наслідків не уникнути – від танення льодовиків до зникнення цілих видів рослин та тварин. Це серйозно вплине на навколишнє середовище та звичне життя людства. Час роздумів давно минув, тому ми маємо діяти вже сьогодні, аби дати планеті шанс відновитися.
Причини зміни клімату
Парниковий ефект неабияк впливає на зміну клімату. Це явище виникає в результаті потрапляння в атмосферу парникових газів (зокрема, вуглекислого газу та метану) у таких кількостях, від яких атмосфрера не може позбутися природнім шляхом. Через велику скупченість цих газів, сонячна радіація потрапляє до поверхні землі, але не може повністю "відбитися" назад, від чого зростає температура у нижніх шарах атмосфери.
Знеліснення та руйнування океанічних екосистем є не менш згубними причинами глобального потепління. Google оновила сервіс Timelapse, щоб показати, як змінилася наша планета за останні 37 років через кліматичні зміни та вплив людини. Команда Timelapse зібрала 24 мільйони супутникових знімків Землі з 1984 по 2020 рік і зробила на їх основі інтерактивну 3D-модель планети.
Завдяки Timelapse можна отримати чітке уявлення про зміни планети, розповідають у Google.
Рослинність та фітопланктон в процесі фотосинтезу переробляють вуглекислий газ на кисень, чим очищують атмосферу Землі. Однак площа лісів швидко скорочується, це видно на відео, їх вирубують задля потреб різноманітних промисловостей або випалюють для ведення сільського господарства. За підрахунками, кожної секунди зникає площа лісу, рівна площі футбольного поля.
Відео: як змінилися ліси з 1984 по 2020 роки
Наслідки зміни клімату
Наслідки кліматичних змін неможливо переоцінити, тому їх не можна ігнорувати. Так, підвищення середньорічної температури на десяті частини градуса призведе до таких явищ:
- Повені і посухи в різних регіонах. Посилене випаровування стає причиною пересихання і деградацію ґрунту, погіршуючи його родючість, а також сорбційні властивості землі. Після цього опади стають більш рясними, характерними для одного місця одночасно.
- Лісові пожежі. В результаті випаровування земля втрачає багато вологи, що провокує велику вразливість до займання а поширення вогню. Минулого року ми спостерігали за страшними пожежами у Чорнобильській зоні в Україні та в Австралії, де заживо згоріло близько мільярда тварин.
- Міграція захворювань в широти, де організми не мають достатнього імунітету для захисту від них. Мова йде не лише про людей, а й про тварин та рослини. Останні можуть спричинити негативні тенденції в сільському господарстві та великі проблеми з врожаєм.
- Нестача їжі. Окрім перерахованих проблем, на врожай можуть вкрай негативно вплинути виключно зміни температурного режиму та вологості ґрунту і повітря. Оскільки всі рослини потребують комфортних умов для їх зростання, навіть коливання в 1-2 градуси можуть зробити великі ділянки територій непридатними для певних культур.
- Нестача питної води. Підняття рівня океанів, порушення механізмів опадів і танення, більша інтенсивність прибережних штормів – все це негативно впливає на кількість, а головне якість питної води.
Відео, як змінилися океани з 1984 по 2020 роки
- Інші стихійні лиха. Нагріта земля і волога атмосфери можуть стати передумовами сильних ураганів та штормів. Майбутні зміни клімату можуть спровокувати інші зміни, до прикладу, окрім інтенсивності ураганів може змінитися їх частота та географія. Стихійні лиха можуть виникнути в нехарактерних для них регіонах.
- Зростання смертності від спеки. Як вже зазначалося раніше, 2020 рік побив рекордні температури у багатьох куточках Землі.
- Вимирання видів. Все вищеперераховане беззаперечно негативно впливає на природні середовища. Посухи, лісові пожежі, зміни в сезонних процесах та міграція хвороб можуть спровокувати змінам біорізноманіття та зникнення багатьох диких видів як рослин, так і тварин.
Врешті всі ці проблеми будуть провокувати конфлікти та кризи. Сотні тисяч малих господарств і мільйони людей залишаться без засобів до існування. Якщо не діяти прямо зараз, то це стане реальністю вже в найближчі десятки років.
Як саме тваринництво впливає на навколишнє середовище?
За даними FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) тваринництво – одне з найбільших джерел антропогенних викидів парникових газів. Високопоставлений представник Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Хеннінг Стейнфельд зазначає:
Індустрія тваринництва відповідальна за 14.5% викидів усіх парникових газів – це більше, ніж викидає весь транспортний сектор. Крім того, тваринництво відповідальне за 37% всіх викидів метану.
За даними Університету Прінстону, метан має щонайменше в 30 разів більший парниковий потенціал, ніж вуглекислий газ. Метан виділяється у процесі травлення жуйних тварин (у нежуйних також, але в меншій мірі).
Якщо дивитись на дані з виробництва продуктів харчування в Європі, то 83% всіх парникових газів припадає саме на виробництво м’яса, молочних продуктів та яєць. Те, що ми з вами їмо напряму впливає на наш еко-слід.
Як згадувалося вище, знеліснення – одна з причин зміни клімату. На сьогоднішній день тваринництво займає 83% сільськогосподарської землі та 40% всієї суші.
Щоб утримувати мільярди тварин потрібні гігантські території. Це має відношення як до поголів’я, яке годують кормами, так і до поголів’я, яке перебуває на вільному випасі, хоч і прийнято вважати такий випас більш екологічним.
Насправді ж для вільного випасу потрібні значно більші території, що спричиняє сильну деградацію ґрунту, а саме – за рахунок виїдання тваринами рослинної біомаси та витоптування.
Щоб задовольнити потреби тваринництва і вирубуються ліси. Загалом за даними організації FERN, саме вирощування великої рогатої худоби є головною причиною знеліснення у всьому світі.
Так, саме тваринництво відповідальне за 91% знеліснення Амазонського лісу, який відіграє роль "легенів" нашої планети. Його вирубують, щоб звільнити місце під випас корів та вирощування корму для них.
За даними Української природоохоронної групи 18% території країни зайняті свинофермами та територіями, де вирощується корм для свиней цих ферм.
Не менш небезпечними за парникові гази є відходи – вони так само загрожують усьому живому. Ферми – це завжди скупчення великої кількості відходів в одному місці: як продуктів життєдіяльності тварин, так і мертвих тіл, які з’являються внаслідок спалахів захворювань та неполадок на виробництві.
Більшість ферм викидають свої відходи у водойми без жодної попередньої обробки. А так звані "могильники" знаходяться під відкритим небом, прямо на ґрунті, і внаслідок опадів патогени з цих «могильників» також потрапляють у грунт та водойми. Це може призвести до бактеріологічних загроз.
Щось подібне ми спостерігали внаслідок знищення мільйонів норок в Данії минулого року через ризик поширення коронавірусу. Тоді тварин поховали недалеко від озера, яке використовували для купання.
300 млн людей в США щорічно продукує 7,6 млн тонн відходів життєдіяльності. В той час як кури, свині і корови на фермах США продукують 335 млн тонн щороку.
Ще одна загроза для екології - промислове рибальство. Щорічно у світі виловлюють 100 мільйонів тонн, що приблизно становить від 1 до 2.7 трильйонів тварин. Стільки ж тонн виробляється аквафермами.
За даними звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 87% світових риболовних ресурсів перевиснажені або повністю виснажені.
Риби виловлюють так багато, що види не встигають відновлюватись, а це веде до дисбалансу екосистеми і подальшого зникнення більшості цих видів.
До прикладу, ресурси ТОП-10 видів риб, яких споживають люди, повністю виснажені. Ресурси анчоуса, минтаю, тріски в деяких частинах океанів також повністю виснажені. Згідно оцінок вчених, 37,5% ресурсів основних видів тунця вже повністю виснажені, а інша третина перевиснажена.
Величезна кількість нецільових видів риби та морських тварин потрапляють у сітки – це так званий прилов. За даними Всесвітнього фонду дикої природи щорічно в якості прилову гинуть близько 300 тисяч китоподібних, 650 тисяч тюленячих, 300 тисяч морських птахів, кілька мільйонів акул, а також 250 тисяч морських черепах. При ловлі креветок обсяг прилову може сягати 80% всього вилову.
Згідно з Міжнародною Китовою Комісією небезпека номер один для китів - стати приловом чи постраждати від риболовецьких суден.
Найзгубнішим видом ловлі є ловля тралом. Трали являють собою мішки-канати, які можуть досягати декількох кілометрів у довжину, спускаються на дно і збирають абсолютно все на своєму шляху, руйнуючи середовища існування риб та інших тварин, і захоплюючи величезну кількість прилову.
Багато видів глибоководних риб знаходяться в небезпеці через ловлю тралом. Так як ці види повільно ростуть через обмежену кількість їжі на глибині, і мають низькі репродуктивні показники, вони просто не встигають відновлюватись і вимирають.
У 2021 році вийшов документальний фільм від Netflix "Морська змова", який окрім впливу промислового рибальства на навколишнє середовище, підіймає проблему прилову.
Якщо такі темпи вилову будуть продовжуватися, то за прогнозами вчених, до 2048 року ми можемо втратити більшість видів риб, що існують сьогодні.
Що можемо зробити особисто ми?
У 2018 році Оксфордським університетом було проведено наймасштабніше дослідження впливу виробництва продуктів харчування на довкілля. Вчені дослідили 38 тисяч ферм, які виробляють 40 продуктів харчування, з яких складається 90% нашого раціону.
Згідно з Оксфордським дослідженням, виробництво продуктів тваринного походження займає 83% усієї сільськогосподарської землі, відповідальне за 58% викидів парникових газів, 57% забруднення води, 56% забруднення повітря, при тому, що воно надає нам лише 18% калорій та 37% білку. Хоча прийнято вважати, що білок ми отримуємо виключно з м’яса та інших продуктів тваринного походження.
Згідно дослідження університету Копенгагена на 2000 калорій рослинний раціон має найменшу кількість викидів парникових газів. Раціон людини, що вживає 100 грамів м’яса на день продукує у 2,5 рази більше викидів парникових газів порівняно з раціоном без продуктів тваринного походження.
Одним з виходів для людства може бути перехід на рослинне харчування. Так ми скоротимо кількість використовуваної землі на 75%, кількість викидів парникових газів на 53% і використання питної води на 19%. Вчені Оксфорду підсумували, що уникання м'яса та молочних продуктів – єдиний найбільший шлях до скорочення особистого впливу на планету.
Вибір, який ми робимо щодня, сідаючи за стіл, безпосередньо впливає на зміну клімату. Від нашого вибору залежить надто багато – життя цілої планети. Але кожен може змінити світ, просто почавши з себе.
Авторка: Анастасія Зареченськова, активістка ГО «Кожна тварина»
Лайфхаки
Флора