Біляївчанка Любов Ніцевіч протягом 50 років вишиває традиційні українські сорочки, сукні, рушники, подушки. Робить це виключно для своєї родини. Лише в її особистому гардеробі більше десятка різних вишитих сорочок і суконь, не менше – у дітей та онуків. Ще одна віддушина – вишивка картин. Їх у колекції вже більше сорока. Ми напросилися до майстрині додому, розпитали про захоплення і пропросили показати свої роботи. Адже це як раз той випадок, коли краще все побачити, ніж почути.
Вишивка увійшла у життя Любов Петрівни з дитинства. Вишивати почала зі школи.
- Я бойківчанка, родом зі Львівщини. А там всі вишивають. Не вміти це робити було соромно, - говорить Любов Ніцевич. – Пам’ятаю, як взимку збиралися декілька поколінь жінок на вечорниці – діти, молодь, старі люди. Один вечір у нас, інший - у сусідки, потім у другої сусідки. І так чи не в кожній хаті на вулиці. В цей час усі займалися рукоділлям – вишивали, в’язали, пряли.
Рушник, який Любов Нічевич вишивала за схемою чернігівського майстра
Вишивати в їх родині могла не лише мати, а й батько, хоч це була і рідкість. Він сам вишив собі сорочку на весілля. Тож любов до вишивки, переконана майстриня, це у неї у крові. Цю любов вона також привила своїм дітям та онукам.
Цьому вишитому рушникові - вже 50 років
Весільний рушник, який вишила майстриня
Зараз, розповіла жінка, вона взяла невеликий тайм-аут у творчості. Говорить, очам треба перепочити. Але до цього часу перерв не було. Вишивала щось постійно. Ні навчання, ні маленькі діти, ні побутові і родинні турботи не ставали на заваді. Вільна годинка- півтори завжди знаходилась, бо дуже хотілося.
Сорочка для доньки
- Вишивання – особливий процес. Я повністю поринаю у нього, отримую від цього задоволення і вкладаю у кожен стежок свою любов, - ділиться Любов Петрівна. – Все життя хотілося творити. То собі щось гарне вишити, то дітям, чоловіку, а згодом і онукам. Для мене вишиванка - це український символ краси, це унікальна і невід’ємна частина України, як її прапор, як герб. Я дуже люблю свою країну і люблю вишиванки.
За словами майстрині, зараз різні схеми для вишиванок можна знайти в інтернеті, замовити вже готові макети і матеріали на сайтах. Раніше з цим було не так легко.
- Були часи, коли шукала схеми у журналі "Радянська жінка". Або на сезонну роботу до нас приїжджали дівчата з Івано-Франківщини. Тож, розпитувала схеми і у них. А було й таке, що просто брала картинку і починала рахувати хрестики та ній, раз за разом переносила їх на своє полотно.
Сорочка з бойківською вишивкою
Щоб вишивати, переконана жінка, треба не лише вміти рахувати, мати бажання і творчий хист, а й терпіння. Адже на створення однієї вишитої речі може піти до кількох місяців.
Сорочка для чоловіка
Не менш захопливий процес для Любов Петрівни – вишивка картин. Принцип той самий, що і у вишиванках – хрестиком, але масштаби значно більші і складніше з відтворенням кольорів.
- В одній картині, як правило, може бути використано до 50 відтінків ниток. Найбільше, а це 91 відтінок, в мене пішло на картину "Танцюючі янголи", - пояснює майстриня. - Середня за розмірами картина – це сто тисяч хрестиків. За день я вишиваю близька 1000 хрестиків. Тобто потрібо 3,5 - 4 місяці щоденної роботи, щоб завершити картину.
Танцюючі янголи, та сама картина майстрині, де використано 91 відтінок ниток
Декілька разів Любов Ніцевич була учасницею ярмарків до Дня міста. Говорить, що турботи в процесі підготовки були варті участі, адже відвідувачі дуже високо оцінювали її роботи, деякі приходили спеціально, щоб їх побачити. І це було дуже приємно та додавало натхнення. Єдине, що засмучувало глядачів, роботи не продавались.
На батьківщині майстрині вовки вважаються символом вірності. Саме тому часто на весілля там дарують картини з таким сюжетом.
- Для мене кожна річ, яку я вишила, створила, це як дитина. Саме тому не можу жодну з них комусь продати. Сумління не дозволяє. Не створюю на замовлення. Хоч були пропозиції. Все, що вишиваю, або для себе, чоловіка, або для дітей та онуків. Зате ніколи не виникає питання, що їм подарувати на День народження, - говорить майстриня.
Є у Любов Петрівни творчі плани. Хоче вишити сукню для доньки та онуки у техніці моновишивки.
- Донька Олеся дуже любить вишиванки. І хоч їх у неї не одна і не дві, порадую її новою. Вже бачу, що це буде тендітна вишивка на шифоні. Має вийти гарно, - мрійливо підсумувала наша героїня.
Фауна
Люди
