Цей парк знаходиться у Біляївці, де б’ється справжнє серце Одеси. В обласному центрі багато солоної води, а от прісну – для пиття, побуту та життя – воно отримує з Біляївки. Парк розбили на місці великого плодового саду та виноградника у 1900 році, 121 рік тому, щоб створити екологічну природозахисну смугу для водозабору станції “Дністер”. Англійським цей парк може вважатися тому, що це була ідея тодішнього керівника станції англійця Юма. Він приділяв дуже велику увагу чистоті, порядку та озелененню території, вважаючи, що вони здатні суттєво зменшити витрати на виробництво.
У моїх руках копія «Еженедельного литературно-художественного журнала «Северъ», який виходив у м. Санкт-Петербург, випуск датований 23-ім червня 1902 року. На сторінках друкованого видання північної столиці тогочасної Російської імперії декілька разів згадується назва – Біляївка. Згадується із заздрістю та захопленням.
Випуск від 23 червня 1902 року
У той час, як мешканці Петербургу п’ють воду прямо з Ниви – з бактеріями тифу, дифтерії, без проходження їх через фільтри, мутна та темна дністровська вода потрапляє до Одеси в очищеному вигляді. Автор статті спеціально приїжджає на вузькоколійці, що ходить зі станції Вигода до Біляївки, та описує свої враження читачам.
Далі – мовою оригіналу.
«Я не буду описывать техническую часть водопровода, устроенного с английской добросовестностью лондонской компанией, которая продала его городу, и остановлюсь на тех внешних условиях его устройства, которая поразила меня, как далеко не часто встречающаяся в общественных начинаниях утилитарного характера.
Прежде всего и раньше всего, меня удивила чистота и красота общего вида всего водопровода во всех его частях. У нас, где не только эстетика, но и простая чистоплотность является совершенно излишней в серьезном деле, - ярко блестящие машины, чистые фильтры, всюду мелкий щебень и желтый песок, и даже, - о ужас, - куртины (куртина – застаріла назва окремих куточків саду, садової ділянки) с цветами, вместо заржавленных котлов, засоренных фильтров и груд мусора и осколков, - должны считаться непростительной роскошью. А, между тем, сколько экономии, оказывается, сохраняется содержанием в чистоте машин и фильтров, не говоря уже о приручении к воздержанию от свойственной нам нечистоплотности рабочих. Якобы излишние, куртины с цветами и посыпанными желтым песком и щебнем дорожками препятствуют быстрому скоплению у водопроводных построек мусора, нашего обычного патриотического элемента. Проехав на маленьких одноконных вагонетках по проложенным к Днестру от деревни Беляевка рельсам, мы вернулись обратно на станцию, чтоб ознакомиться со всеми ее постройками.
Беляевка оказалась целой маленькой колонией на берегу бурливого Днестра, омывающего берега этого замкнутого уголка, на расстоянии сорока верст от шумливой Одессы, живет своими интересами доставки воды в город.
В этом маленьком центре сгруппированы помещения для управляющего станцией, маленького симпатичного, розоватого, улыбающегося англичанина, г-на Юма, - крошечный коттедж с прелестным цветником вокруг и уютной чистотой просто меблированных комнат внутри – флигель для старших рабочих с квартирами по две большие комнаты и кухни, и общая казарма для холостых рабочих.
Парк "Дністер", Біляївка
В красивом двухэтажном домике, на некотором расстоянии от помещения рабочих, находилась больница с бактериологической станцией, амбулаторной приемной и квартирой для доктора. Другой небольшой дом отведен под школу с квартирой для учительницы и церковью. Городское управление, в лице заведующего водопроводом, позаботилось не только о материальной пище для служащих, но и о моральной и умственной.
Для облаштування території не шкодують коштів. Там, де зараз знаходиться “човнова станція” – розташовувалася оранжерея. В ній вирощували квіти для різноманітних заходів.
Вхід до станції "Дністер" через одну з історичних арок
Фактично одразу створилася бригада озеленювачів. Вона складалася із садівника та чотирьох працівниць. Роботу вони почали із самої території станції – висаджували верби, тополі, дуби.
Згодом на місці колишнього плодового саду, що проходив вздовж станції, вирішили посадити змішану лісосмугу, що стане надійним захистом водозабору від пильної дороги. У 1900 році територію станції огородили та вздовж неї висадили дерева.
Частина платанів парку "Дністер"
Так з’явилася платанова алея, потім – хвойні дерева, дуби. Але основою парку залишаються листвяні дерева, які почали висаджувати на початку 20-го століття. Довжина парку становить 740 метрів на 230 метрів. Закладений він на 10 гектарах землі.
У 1973 році парк рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради занесли до переліку пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення. Однак жодних системних досліджень ніхто не проводив щодо нього до моменту, коли за це взялася вчителька Біляївської школи №1 Олена Каширіна.
Разом зі своїми учнями – вихованцями Малої Академії наук з біологічного напрямку вона багато років досліджувала парк, описала всі його дерева, порахувала їх вік. Її величезний внесок в інвентаризацію флори та фауни парку “Дністер” Стали основою фундаментальної праці з майбутнього благоустрою парку, що виконали на замовлення Біляївської міської ради. Наразі парк перебуває на балансі міського комунального підприємства “Наш дім” та є власністю громади Біляївки.l
Серед дерев-довгожителів парку переважають софора японська, платан кленолистий, дуб звичайний, сосна кримська, в’яз гладкий.
Поляна казок, Біляївка
Сьогодні парк є місцем відпочинку, релаксу для мешканців та туристів. Навіть у найбільшу спеку тут прохолодно та комфортно.
Кілька років тому парк почали приводити до ладу. Розчистили прикореневу поросль, а поруч з міським Будинком культури, що знаходиться у парку, місцевий скульптор та художник Олександр Коваленко спорудив Поляну казок. У Будинку культури є музей “Чистої води”. Його зали розповідають про історію будівництва станції “Дністер”, історію краю, а також виставка робіт місцевих майстрів.
Інформаційно-туристичний візит-центр "Дністер"
Також у парку знаходиться інформаційно-туристичний візит-центр “Дністер”. Тут можна замовити тур річкою, отримати різноманітну інформацію про туристичні можливості регіону та Біляївки.
Фото Степана Загризлого, Володимира Підгаєцького, Lashes An
Лайфхаки
Люди
Фауна