на фото: у музеї побував легендарний німецький священик, автор богословських книг, меценат та благодійник Франц Пітцаль
У селі Мирне Біляївської громади знаходиться музейна експозиція, присвячена історії німецького поселення Freudental. Саме перші поселенці на початку 19 століття змогли перетворити ці місця на розвинений і процвітаючий край, який став для них рідним. Але, на жаль, під час колективізації, війни їх насильно депортували з цих земель, знищивши пам'ять про той період. Наразі, віддаючи шану засновникам села, цю пам'ять відродили. Експозиції музею розкривають історію заселення, їх господарський розвиток, побут. Також в селі знаходиться ще одна історична локація - відроджене місце поховання перших німецьких поселенців. Ми зробили невеликий огляд, що можна цікавого побачити в музеї, щоб надихнути вас відвідати ці місця.
Копія Маніфесту Катерини ІІ
За словами екскурсовода Людмили Горлєвої, у цьому маніфесті йдеться про те що саме імператриця запрошувала іноземців селитися у цих краях Одещини. Найбільше вона розраховувала на німців, вони вважалися дуже хазяйновитими. Адже умовою поселення було не просто проживання, а розбудова і відродження краю – треба було вести сільське господарство, займатися виноградарством, тваринництвом, садівництвом. Будувати школи, церкви тощо. І ці умови перші поселенці сумлінно виконували.
Архівна карта з прізвищами усіх родин поселенців та їх адресами
Це відтворена карта села, яка датована 1943 роком і видана німецькою мовою. На ній вказані адреси і прізвища всіх поселенців, які проживали в той час у селі. Їх потомки можуть знайти місце розташування будинків своїх батьків, дідусів-бабусь, прочитати прізвища інших земляків.
- Під час візиту до села німецького священика Франца Пітцаль, на одній з плит на місці поховання перших поселенців він прочитав прізвище, яке все ще збереглося викарбуваним на камені. А потім це прізвище він знайшов на цій карті, - розповіла нам Людмила Іванівна. – Тож, це дійсно дуже цінна архівна карта.
Архівні фото
До війни тут проживав вчитель Едуард Мак. Він приїжджав до села у 2000 роках і привіз з собою багато власних фото тих часів. А також фото, які йому передали його учні, яких він навчав у школі Freudental. Це дуже рідкісний і цінний матеріал, адже інших фото того періоду практично не збереглося.
На цих фото - вчителі Freudental, види самого поселення, його мешканців, будинків, будівель довоєнних часів. Кірха, якої зараз вже немає.
Предмети побуту
Їх поки що небагато. Але поповнення буде. Так, зараз тут знаходиться відома швейна машинка Зінгер. Деякий одяг, серед якого шаль, які носили німецькі жінки.
Черепиця, яку виготовляли у поселенні і якою крили дахи
Цією черепицею покривалися перші будинки. Збереглися і багато будинків побудованих у ті часи, в яких зараз проживають жителі Мирного.
Будували німці житло з каменю, який видобували на схилах річки Барабой. Особливість цих будинків в тому, що вони мають видовжену форму.
Як пояснила Людмила Горлєва, у німців у будинку все знаходилось під одним дахом: і спальні, і кухня, і санвузол, і комора, і господарчі приміщення для тварин. Все це для зручності. Щоб у період негоди не потрібно було виходити з будинку і можна було впорати тварин. Робили поселенці також під будинками великі льохи, де зберігали вино, овочі тощо.
Листи від нащадків
Цю експозицію називають зв'язок поколінь. Тобто люди, які тут проживали у часи Freudental, або їх діти, онуки надсилали листи. Вони зазначали, що їх батьки чи дідусь, бабуся жили у цьому селі, ділились спогадами предків, їх розповіддями про ті часи і, переважно, про велике бажання хоч на невеликий час знову відвідати втрачені рідні місця, де вони народилися і виросли. Усі ці листи можна побачити і прочитати.
Місце поховання перших поселенців
Воно знаходиться в селі, неподалік сучасного сільського кладовища. Але довгі роки було закинуте, занедбане, забуте. У 2021 році за ініціативи мешканців та з допомогою меценатів це місце поховання відродили. Відкопали і знову встановили вікові надмогильні пам’ятники, розчистили територію від сміття та благоустроїли. А згодом тут провели панахиду за участю представників різних релігійних конфесій. Зокрема, римсько-католицької та німецької евангелічно-лютеранської церков, оскільки більшість поселенців були лютеранами.
Як дістатися до музею
Якщо зацікавились, дістатися до музею можна з Одеси на автобусі Біляївка-Одеса, який відправляється з Автостанції біля Привозу, важливо запитати, щоб він йшов через Мирне. Якщо ви на власному авто, то треба їхати по трасі Одеса-Рені, за Петродолиною поворот на село. Музей знаходиться у центрі, у Будинку культури.
Варто попередньо домовитися, щоб вам показали музей або провели екскурсію. Для цього можна зателефонувати: 099 436 18 36 Ткачова Любов Франківна
До речі, поруч з селом є інші села, де є сліди німецьких колоністів. Тож, подорож можна продовжити маршрутом до них.