Найдоступніше екорішення для будь-якої людини - ніколи не викидати сміття в природних екосистемах. Відпочиваєте на річці, у лісу, приїхали на пікнік на мальовничу галявину, засмагаєте на пляжі - не залишайте там будь-якого сміття.
Таке ніби зовсім нескладне рішення чомусь дуже важко дається багатьом людям. Здається, ну залишив одну невеличку пляшку, вологі серветки, обгортку від морозива – і що з того?
Було б, можливо, й нічого, якби так не думали десятки інших людей. Адже на берегах Дністра живуть щонайменше 10 мільйонів людей.
Наприклад, у невеличкому містечку Біляївка, що розташоване у Пониззі Дністра, живе всього 13 тисяч людей. Щороку екоактивісти виносять сотні мішків зі сміттям з місць активного відпочинку мешканців та гостей. Можна було б списати все на відпочивальників, але ми знайшли невеличкий канал, поверхня якого вкрита сміттям. Про нього знають, переважно, тільки місцеві.
Канал за вулицею Кіпенко, Біляївка, Пониззя Дністра
Збережіть їжака: чому для природи не існує дрібного сміття
Навіть дрібнички, які ви кидаєте в річку чи природні екосистеми, можуть вплинути на їх стан. В природі все взаємопов’язано.
Недопалки та жувальні гумки отруюють та викликають задуху у тварин, птахів та риби.
У пластикові пляшки потрапляють та не можуть звідти вибратися невеликі ссавці та земноводні.
Розбите скло здатне поранити великих тварин, або що гірше – перетворитися на лупу та викликати пожежу, в якій згорить безліч живих істот.
Всього одна батарейка, викинута в землю, забруднює 400 літрів води та 20 кубометрів ґрунту. Інакше кажучи, викинули батарейку – вбили одного їжака, пару кротів, тисячу земних черв’яків, два дерева.
Синтетичні мотузки та сітки можуть поранити живі істоти.
Одна батарейка у природній екосистемі - мінус один їжак
Смачного: пийте молоко без мікропластика
Найчастіше до річки потрапляють пластикові пляшки, обгортки від фаст-фуду, стаканчики, шматки хімічно обробленої деревини, промислові стоки тощо.
Пластмасове сміття є найшкідливішим і проникає в усю систему; різні типи пластику можуть плавати, тонути та зависати у товщі води.
Сміття, що на фото – знаходиться у місці випасу корів, які їдять там траву, п’ють воду. І разом з їжею вони споживають мікропластик та хімічні токсини.
Шкода не зупиняється на дикій природі. Ці хімічні сполуки та речовини можуть просуватися харчовим ланцюгом – з води у ґрунтові води, з ґрунтових вод – у їжу риби, ссавців. Звідти – у вашу ранкову склянку молока до кави чи омлету.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) виявила, що людина в середньому споживає від 300 до 600 мікрочастинок пластику щодня. Науковці з дублінського університету Трініті-коледж з’ясували: мільйон або кілька мільйонів. Це новий виклик, поки що немає ґрунтовних досліджень, як це впливає на життя та здоров’я людей. Однак віриться з трудом, що на користь людині.
Є дослідження, які доводять, що через харчовий ланцюг та мікропластик людина може отримати небезпечні хвороби з дикої природи. Йдеться про те, що пластикове сміття в океані може заражати риб і інших живих організмів, які людина вживає в їжу, на зразок креветок і устриць. Деякі смертельно небезпечні хвороби таким чином проникають в харчовий ланцюг. Йдеться, перш за все, про частки мікропластіку, чий діаметр менше 5 мм. Вони утворюються після розщеплення більших продуктів із пластику, а також текстильних волокон, сигаретних фільтрів або навіть косметики і предметів гігієни.
Частинки мікропластіку потрапляють у воду, де вони використовуються як транспортний механізм подорожей на тривалі дистанції людськими і тваринними патогенами на кшталт бактерій. На частинках пластика небезпечні бактерії можуть переноситися від одного континенту до іншого. Навіть ці ультра-тонкі пластикові частинки вже спонукають до формування біоплівки - спільноти мікробів, що покривають поверхні тих чи інших пластикових частинок.
Різні види молюсків накшталт устриць мають систему фільтрації вживаної їжі, яка робить їх дуже вразливими перед поглинанням заражених частинок пластику. Ця передача патогенів від пластику до представників морської фауни може знищити всю популяцію молюсків в деяких регіонах або послужити інструментом зараження людей, які люблять вживати морепродукти.
Вживання пластику навіть у мікродозах шкідливе для дикої природи через низку інших факторів: він спричинити внутрішні та зовнішні рани, порушення травної системи, зниження репродуктивної здатності та навіть голодування (коли шлунки риби чи інших річкових істот настільки наповнені пластиком, що вони більше не можуть їсти справжню їжу).
Через харчовий ланцюг людина може отримати не лише частинки пластику, а й небезпечну хворобу
Планети має вистачити не лише "на наш вік"
Людина дивиться на природу та бідкається: у річці стало менше води, гине риба, зникають улюблені рослини, заілюються озера.
Серед кількох основних причин цієї ситуації – накопичення сміття в природних екосистемах, а через це – зміна середовища для існування тих чи інших живих організмів. Наприклад, пластмасове та органічне сміття може знизити рівень освітлення у водах під сміттям, відповідно зменшити розчинений у воді кисень. Через це будуть гинути водні рослини та тварини.
Для вас це просто вода – для них їжа, притулок. Змінюючи природне середовище – ви позбавляєте їх дому. Значить, буде менше риби для вилову, менше краси для милування та відпочинку.
Тут потрібно окремо сказати про каналізаційне та промислове забруднення. Три головні річки України мають критичну ситуацію – нам скоро не буде, що пити. Наприклад, у головну водну магістраль України – Дніпро – постійно потрапляють солі важких металів, нафтопродукти, хлориди та інші небезпечні речовини. У басейнах Південного Бугу та Дністра фахівці спостерігають підвищений вміст сполук марганцю, міді, хрому, амонійного азоту тощо.
Однак зміни повинні початися з масової зміни екологічної свідомості. Коли критична більшість усвідомить про шкоду сміття, неочищених промислових стоків – вона зможе системно тиснути на корпорації, вимагати дотримання екологічних норм. Головне, щоб не було запізно.
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Фауна
Люди