Шість мільйонів українців не мають постійного доступу до питної води через війну. Про це повідомляє ЮНІСЕФ в Україні. Більш ніж місяць бойових дій в Україні призвів до руйнування мереж водопостачання та електричних мереж, унаслідок чого понад 4,6 мільйона людей залишилися з обмеженим доступом до води, йдеться в повідомленні. "Загалом понад 6 млн людей в Україні щодня борються, аби мати питну воду, яка є однією з найважливіших потреб людини", — пише ЮНІСЕФ. Однак це не лише проблема гуманітарна, а й екологічна.
Ворог всіма засобами намагається позбавити Україну чистих водних джерел, знищує водні ресурси, гідротехнічні споруди.
Битва за воду
Одна з причин, через які Росія напала на Україну, окрім загарблення нових територій - це забезпечення раніше анексованого Криму питною водою. Як і Миколаїв, Херсонщина та Крим залежать від дніпровської води. Вона приходила на ці сухі південні землі розгалуженою мережею каналів.
Коли у 2014 році Росія незаконно анексувала Крим, Україна поставила умову: платіть за воду або забезпечуйте населення окупованих вами територій самостійно.
Згодом Україна припинила постачання води, пояснивши, що, за міжнародним законодавством, забезпечувати потреби окупованої території зобов'язана країна, яка її окупувала та де-факто контролює.
По-перше, Київ послідовно наполягав на тому, що саме окупаційна влада має обовʼязок забезпечувати населення водою. Ідеться про частину першу статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція).
По-друге, українська влада очікувала звернення від російської, у якому остання визнавала б себе окупантом. Будь-яка інша співпраця з Росією щодо Криму означала б визнання Києвом російської влади півострова, що протягом усіх років нелегальної анексії було неприпустимим.
Ще у 2015 року нині покійний шоумен російської політики Володимир Жириновський — а його підтримала низка інших політиків — запропонував повернути назад ріки, які течуть в Україну. Ідея сподобалась російським фашистам, і відтоді в Росії не припиняються пошуки технічних шляхів для помсти Україні за перекриття Північно-Кримського каналу, або перекрити витоки Дніпра в Смоленській області, або ж, що ще фантастичніше, переспрямувати його русло в обхід України до Криму.
Ше тоді, у 2015 році, російські політики озвучували план приєднати до Росії увесь Південний Схід України, теоретично аж до Запоріжжя, включаючи Херсонську область, де пущений в обхід Дніпро зможе з’єднатися з Північно-Кримським каналом.
"Вода (у Крим - ред.) сьогодні - це шлях напоїти (російських - Ред.) військових, яких там понаїхало і завезено: мілітаризація Криму, створення там серйозного авіаносця чи розвиток його. Який сенс поїти окупанта? Ніякого. Це навпаки подовжить їхнє перебування там", - сказав тоді міністр оборони Олексій Резніков в інтервʼю ВВС.
Росія не приховувала намірів повернути дніпровську воду в окупований Крим, і вже 26 лютого 2022 року самопроголошений голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що російські військові знищили дамбу, яка перекривала канал.
Влітку Українська екологічна інспекція повідомила, що росіяни крадуть воду з Північнокримського каналу у значних масштабах. Коли вода пішла по каналу у Крим, вона зникла із каналів на окупованій Херсонщині.
Криза питної води
Це один із тяжких наслідків війни, розвʼязаної Росією проти України. Південні та східні регіоні України і до повномасштабної війни мали проблеми із постачанням питної води. Насамперед, через засушливий клімат та відсутність великих річок, крім Дніпра, і велику щільність населення.
UNICEF відзначала проблему із водопостачанням на сході Україні ще минулої весни, до повномасштабної російської агресії. Коли решта країни жила мирним життям, на сході не припинялися обстріли. У деяких селищах люди не мали доступу до води з 2014 року.
За даними UNICEF, станом на другу половину квітня в Україні 1,4 млн людей на сході не мали доступу до безпечної води, а загалом проблеми з водою мають 6 млн українців.
У 2014-2015 роках постійно обстрілювалася критично важлива інфраструктура на сході України – зокрема, споруди каналу Дніпро-Донбас, який постачає питну воду Донеччині та Луганщині. 2022 року географія обстрілів розширилася – і без води лишалися навіть регіони, де раніше ніколи не було проблем із водопостачанням.
Водовод, пошкоджений між Миколаєвим та Херсоном
У березні цього року західні райони та околиці Києва по декілька днів не мали води через пошкодження електропідстанцій, що живлять насоси. Через обстріли без води залишався і Миколаїв. Постраждали системи водопостачання Харкова, Сум, Чернігова.
Найбільш критична ситуація – у Маріуполі, де знищено майже всю інфраструктуру загалом. Станом на кінець квітня, за даними UNICEF, лише на сході України було зафіксовано щонайменше 20 окремих випадків пошкодження інфраструктури водопостачання. За словами координаторки системи ООН в Україні Оснат Лубрані, погана якість води може призвести до холери, діареї, шкірних інфекцій та інших смертельно небезпечних захворювань.
У тимчасово захопленому російськими військами Маріуполі проблема води залишається головною, до неї доступ на сьогодні мають усього до трьох відсотків містян. Про це у Телеграмі повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
«Проблема води залишається головною проблемою міста. Маріупольці змушені зранку долати кілометри, аби потрапити в черги в пунктах набору води. Якщо пощастить набрати. Воду збирають скрізь, включаючи каналізаційні колодязі, де з’явилась вода після експериментів з водопостачанням… Узагалі доступ до води мають до трьох процентів маріупольців», - написав Андрющенко.
Що Росія робить з українськими річками
Загалом, окрім руйнування водопостачальної інфраструктури, річкові води забруднюються стічними водами та боєприпасами.
Дніпро
Сергій Шевчук, завідувач відділення водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації НААН пояснює, що велика проблема – це пошкодження очисних споруд каналізаційних вод. Експерт наводить приклад Василівки у Запорізькій області, де артилерійським обстрілом з боку росіян були пошкоджені очисні споруди у селі Верхня Криниця. Через це стічні води з Василівки без жодного очищення потрапили до Дніпра.
Під час активних військових дій біля Києва у лютому-березні, у річку падали снаряди, а також звідти не раз витягали ворожі гвинтокрили.
22 березня, у всесвітній День води, російські окупанти випустили ракету системи залпового вогню "Смерч", яка впала в річку Дніпро, але не здетонувала. Про це повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. За словами в.о. глави міністерства Руслана Стрільця, "у Всесвітній день води рашисти намагалися "денацифікувати" головну водну артерію України – річку Дніпро".
22 липня ворог обстрілював з реактивних систем залпового вогню «Град» населені пункти Малокатеринівка та Канівське у Запорізькій області. Однак більша частина ракет потрапила в річку Дніпро, де потонула.
Україна наразі шукає рішення, як моніторити стан води через забруднення бойовими відходами. Українські вчені розробляють та впровадять мобільні засоби сенсорного моніторингу водних поверхневих ресурсів на предмет шкідливих речовин, які потрапляють у воду через бойові дії.
Дністер
Раніше Open.Дністер писали, що війна лише поглибила проблеми, які роками накопичувалися навколо Дністра - це пожежі від вибухів ракет, знищення заплавних луків.
Євген Ситник, Директор Центру моніторингу наслідків військових конфліктів під час акції «Чисті береги єднають світ» повідомив, що потрапляння продуктів горіння від пожеж, через бойові дії, результати вибухів снарядів, потрапляння їх у водойми, вкрай небезпечні. Адже спричиняють викиди складних поліциклічних сполук, що в більшості є канцерогенами та отрутою.
«Вони складні й на даний момент не піддаються виявленню тими засобами моніторингу, які є в наявності. Тому ми з технічними партнерами готуємо мобільні засоби сенсорного моніторингу водних поверхневих ресурсів на предмет шкідливих речовин, які потрапляють у воду через бойові дії. За сприяння влади столиці першу систему встановимо на ДВС в Оболонському районі», — сказав Євген Ситник.
Сіверський Донець
Ще одна річка, яка зазнала великого забруднення, порушення гідробалансу басейну та руйнування гідросистеми через дії ворога.
Це головна водна артерія Донбасу. На якість води у річці значно впливає пошкодження в результаті воєнних дій електропостачання об’єктів критичної інфраструктури, вимкнення струму призводить до припинення роботи очисних споруд у населених пунктах. Аеротенк — основна споруда очисних комплексів для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу та аерації (за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, що споживають кисень). У разі вимкнення електропостачання припиняється подача повітря, що призводить до загибелі цих мікроорганізмів, і процес очищення стічних вод не відбувається, внаслідок чого забруднені стоки з цих очисних споруд потрапляють безпосередньо у річки.
«Ознаки неефективної роботи очисних споруд ми фіксуємо після відновлення моніторингу в регіоні: це підвищені концентрації в р. Сіверський Донець по азоту амонійному (відносно багаторічних значень, але без перевищень нормативних значень)», — кажуть фахівці.
У суббасейні річки Сіверський Донець було зафіксоване перевищення екологічних нормативів якості по таких небезпечних речовинах, як пестициди, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки та важкі метали. Також було виявлено наявність у воді нафтопродуктів (в межах нормативних значень), що раніше не фіксувалось.
Посилює проблему забруднення річок низька водність, яка спостерігається в басейні Сіверського Дінця понад 10 років, і цей рік не є виключенням. Маловоддя на даний час спостерігається не тільки в басейні Дінця, але і на річках по всій Європі.
Інгулець
Криваві потоки річки Інгулець вразили світ. Річка Інгулець почервоніла після бомбардувань РФ. Як повідомляла ЕкоПолітика, 14 вересня російські війська обстріляли місто Кривий Ріг 8 крилатими ракетами "Кинджал" та "Іскандер", які пошкодили греблю Карачунівського водосховища. Зранку у пʼятницю, 16 вересня, місцеві жителі Кривого Рогу помітили, що вода в річці Інгулець стала червоною. Згодом у Міндовкілля повідомили, що якість води в Інгульці повертається до нормального стану, зокрема пігмент червоного кольору осідає і вимивається та має зникнути за кілька днів. Потенційна причина – наявність у місцевому грунті, породах та матеріалах, що використовуються для відновлення водоскидної споруди, мінералу заліза «гематиту» або іншими словами «кривавого каменю».
Проблема із забрудненням українських річок не має кордонів. Адже ми ділимо великі річки, такі як Дунай, Дністер, Прут, Тиса і Західний Буг з країнами-сусідами: Польщею, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Тому гасло зупинити Росію має бути підтримано всіма країнами, які так само можуть потерпати через брак чистої питної води через дії росіян.
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Люди
Лайфхаки
