Ворогом в Україні є не тільки Росія. Не менше зло для майбутніх поколінь йде від корупціонерів, невігласів та байдужості щодо стану навколишнього середовища. Через це зникають не лише окремі види, а й цілі екосистеми. Ми самі нищимо їх своїми руками. Зокрема, безцінні для планети заплавні луки.
Через людську жадібність майже зникла лабораторія життя
Заплавні луки називають лабораторією життя. На жаль, у Пониззі Дністра з ними сталася жахлива трагедія, яка буде далі лише посилюватися. Там, де раніше були заплавні луки, природні нерестовища риби, мальовничі протоки, сьогодні - приватні домоволодіння. Справжніх заплавних луків у дельті Дністра було біля 2000 га, зараз майже нічого не залишилося.
За радянських часів тут намагалися вирощувати рис, потім люди-шкідники спроєктували автомобільну трасу Одеса-Рені через унікальну екосистему, забувши прокласти містки-водовідводи. Такі саме горе-інженери намагалися з'єднувати Дністер з Дунаєм, а після всього збудували Дністровську ГЕС, яка завдала неймовірну шкоду екосистемі.
Ми не знаємо, чи це було зроблено через брак освіти, чи це була спеціальна шкода, щоб створити для нас нестерпні умови для якості та тривалості життя?
Після настання Незалежності шкідники перейшли на новий рівень - загарбувати та забудовувати заплавні луки. На берегах Дністра, на території луків, з казковою швидкістю будуються човнові станції, котеджі, вілли, палаци. Колись цільну зелену луку знівечено, порито каналами і ямами, тисячами тонн щебеню відсипані дорогі. Спочатку на території села Маяки, тепер такі ж плани є на Біляївку.
Корінні мешканці Пониззя Дністра пам'ятають, що заплавні луки тут виглядали колись так само. Були велечезні поля ромашок, болотного аїру, півників, м'яти - отого багатого різнотрав'я, яке проростає після розливу річки.
Через людську жадібність та дурість, тепер на заплавних луках Пониззя Дністра збідніла рослинність, зникнення десятків видів, а гору беруть інвазивні види. Це біда та екологічна катастрофа, яка у нас під носом - стан тих невеликих клаптиків заплавних луків. Шкода, що ніхто системно не пояснював, наскільки велика шкода завдана
Нещодавно еколог Іван Русєв звернув увагу, що під час обстеження можливого проходу ЛЕП 330 на Південь області помітив, що Одеська обласна служба автомобільних доріг, просто взяла і засипала велику ділянку унікальних природних заплавних луків на території Нижньодністровського національного природоохоронного парку.
Засипала не тільки унікальні луки, а ще і саму природну протоку на 52 км автотраси Одеса-Рені, яка колись з’єднувала ріку Дністер з заповіднимі заплавними луками і плавнями.
У чому цінність заплавних луків
Природа їх створювала тисячоліття. Знищення луків - означає знищення десятків видів рослин, що забезпечують життя щонайменше тисячі видів тварин.
Знищення рослин сприяє засоленню ґрунтів, бо випаровування вологи відбувається лише з верхнього шару не захищеного рослинами. Максимум через 10-15 років в цих грунтах накопичаться солі і вони втратять природну родючість. Ми вже розповідали, як знищення рослинності вплинуло на створення української пустелі. Це чекає й на наш регіон, якщо ми не зупинимося.
Знищення заплавних луків - це збільшення інвазивних видів, зокрема, амброзії. Засолення найбільш сприятливе для амброзії та інших вкрай шкідливих для здоров'я людей видів.
Порушиться гідрологічний режим території. Маленькі озерця зникнуть перші, вони вже зникають, далі черга великих. Це вплине й на туризм, і на риболовлю, і на кількість води. Обміління Дністра стане нормою.
Шаленними темпами почне вимирати риба та раки. Цей процес вже давно розпочався, ми писали, що більшість видів риби вже зменшилася. Це один з наслідків зникнення заплавних луків. Небезпеку для риби та раків становить зникнення нерестовищ, а також становлять отрутохімікати та побутова хімія, які тоннами зливаються прямо в річку.
Це призведе до зникнення видів. Заплавні луки були ключовими місцями для розмноження риб, для амфібій, для десятків тисяч мігруючих куликів, чапель, гусей. Вони приваблювали блискучих ібісів, пеліканів. Вони є складовою Смарагдової мережі та водно-болотними угіддями міжнародного значення.
Як війна добиває заплавні луки
Одна з головних загроз для них є потрапляння ракет та пожежі, що виникають в цій унікальній екосистемі. Однак, знову ж, вони пострійно тут через господарську діяльність людини та відпочивальників. Плавні горять щороку. Просто наразі пожежі викликає зовнішній ворог, а раніше - внутрішній.
Бойові дії порушують спокій диких тварин та птахів, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів: Азово-Чорноморський широтний (південний коридор) — із найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Поліський широтний (північний коридор) — уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; та Дніпровський меридіанний міграційний шлях, який проходить уздовж річища Дніпра та його притоки Десни. Цей шлях особливо використовують водоплавні та прибережні птахи — гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші.
На водоймах зупиняються великі зграї гусей, качок, лебеді, мартини, крячки, на луках і болотах — журавлі, кулики та інші, на деревах і кущах — багато видів горобцеподібних птахів: зяблики, дрозди, вівсянки, шпаки, вільшанки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки. Місця зупинок дуже важливі для харчування та відпочинку мігрувальних птахів.
Більша частина міграційних коридорів зараз проходить над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, та потрапляння під обстріли.
Окрім того, є фактори забруднення ґрунтів, повітря, що так само не сприяє екологічному балансу території.
Можливо, більшість людей, які це робили, не підтримували ідей українства, мислили як радянські чи пострадянські чиновники? А ми були занадто мовчазними, коли не боролися з цими забудовами? На відновлення заплавних луків як екосистеми підуть тисячоліття. Ми цього точно вже не побачимо. Ми майже тратили цю екосистему в Пониззі Дністра. Нам би зберегти те, що залишилося.
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Фауна
Лайфхаки
