Російсько-українська війна показала, що природа стає союзником у захисту країни від навали ворога. Чорноморські шторми витісняли поганські кораблі, дощі затримували танкові наступи, навіть гуси та бджоли знищували ворога. Довкілля та, власне Дністер, дуже страждають від воєнних дій. Післявоєнні наслідки ми будемо розхльобувати роками, як зараз намагаємося знешкодити екологічні наслідки, отримані ще кілька десятиліть тому.
Чому пересохли озера, єрики та спустіли берега
Через війну та заборони для відвідувачів берега Дністра стали безлюдними. Там, де раніше не було вільного місця від рибалок, тепер можна побачити стаї бакланів, великих та малих чепур, сірих чапель.
Часто чую від людей, що це добре, що так природа відвойовує своє, відновлюється. Однак в цьому є лише крихта правди. Все набагато складніше, ніж здається на перший погляд.
За інформацією науковців Нижньодністровського НПП, плавні з весни знаходяться у зневодненому стані.
Рік видався сухим, тож паводок був обмеженим і невчасним, так як гідрологічний режим нижньої частини річки залежить від управління Дністровської ГЕС у Чернівецькій області.
Дельта Дністра не отримала цієї весни достатньої кількості води і життєдайної енергії для здійснення репродуктивних процесів.
Фітофільні види риб не мали умов для нересту, змістилися терміни і місця гніздування водоплавних птахів. Звичні для них лаки, невеликі озерця у плавнях, біля яких раніше годувалися колонії чапель, бакланів, пересохли і великі групи птахів були вимушені шукати поживу вздовж русел Дністра, Турунчука. Цим і пояснюються масові прогулянки чапель безлюдними берегами.
Велика чепура (біла чапля) змушена виходити ближче до людей - бо цього року Пониззя Дністра не отримало досить води
Екологічну міну заклали у 50-70 роки за союза
Багато людей не можуть зрозуміти: а куди ділась вода. Вимагають чистити ерики, канали, знишувати рослини, які, як їм здається, заваждають руху води.
Але причина набагато глибша. Найбільша біда з Дністром сталася у 50-70 роках минулого століття, коли радянське керівництво, яке страждало на гігантоманію та жагу підкорення природи, вирішило зарегулювати річний сток гідротехнічними спорудами. Були збудовані Дубосарська ГЕС у Придністров’ї та Дністровський гідровузол у Чернівецькій області.
Водно-болотні угіддя дельти Дністра є територією з багатим біорізноманіттям видів, угрупувань, ландшафтів та екосистем, яка відіграє надважливу роль у збереженні біорізноманіття планети.
Невтішні зміни, на які звертають увагу мешканці Пониззя Дністра, є наслідком зарегулювання річного стоку гідротехнічними спорудами – деградування заплавних луків, зменшення видового складу риб, вигорання великих ділянок безводних плавнів, руйнування типових ландшафтів дельтових систем.
“На наш вік вистачить” - часто кажуть люди, коли не хочуть думати про відтерміновані у часі наслідки екологічних проблем. Але ми те покоління, яке вже почало пожинати плоди. Навіть на наш вік не вистачило, а нашим дітям та онукам буде ще гірше, якщо ми не схаменемося.
Треба пам’ятати, що більшість екологічних проблем Нижнього Дністра були закладені задовго до війни, але тепер вони ще більше загострюються.
Може зникнути навіть символ національного парку - коровайка
Ще одна велика проблема - жадібне використання природних ресурсів за рахунок витіснення дикої природи.
Особливо цінними територіями вздовж річок являються заплавні луки, на яких відбувається нерест, живляться і гніздяться птахи, задовольняються потреби місцевого населення у пасовищах та сінокосінні.
Завдяки безжальній господарській діяльності на нижньому Дністрі, яка була розпочата у 50-х роках ХХ-го століття, ми їх уже втратили 90% заплавних луків. Бо заплавні луки, як і усі плавні вважалися «нєудобнимі» і малокорисними землями.
Що з ними тільки не робили - перетворювали то у рисові чеки, то у риборозвідні ставки. Економічного зиску це не принесло, але з подальшим обвалуванням територій під сільгоспугіддя з природи вилучили 40 тисяч га найцінніших водно-болотних угідь.
Таке ставлення до них через низьку екологічну культуру успадкувала Незалежна Україна. Так, забудова берегів Дністра котеджними містечками призвела до знищення останніх ділянок заплавних луків та створила потенційну загрозу для якості питної води.
Через це скоротилася чисельність мігруючих видів птахів, які відпочивали та підживлювалися на цих луках, зникли нерестовища сазана та місця існування черепахи болотної, кумки червонодеревої, п’явки трохети потайної.
Назавжди може зникнути символ Нижньодністровського НПП – коровайка. Вже у 70-х рр. ХХ ст їх нараховували 1500 пар, то у 20-х ХХІ ст. – до 50 пар.
Коровайки
Війна проти природи
До існуючих та закладених давним-давно проблем Пониззя Дністра війна додала нові.
За інформацією Міністерства довкілля та природних ресурсів, навесні 2022 року бойові дії йшли на території 900 обєктів природно-заповідного фонду. Там, де мала б бути зона тиші, спокою, комфорту - вибухали ракети, горіли території, лунали постріли.
Під загрозою знищення 200 територій Смарагдової мережі. У зоні активних бойових дій опинилися донецькі крейдяні схили, цілинні нерозорані степи, поліські болота та приморські оселища на півдні країни.
На сьогоднішній день вже відомо про велику шкоду природі на окупованих територіях та в зонах бойових дій, щодо 2000 екологічних злочинів готуються позови до міжнародних судів.
Наприклад, за інформацією експертки з природоохоронних територій Насті Драпалюк, у районі заповідника “Святі гори” на Донеччині вміст важких металів ґрунті перевищує фонові показники в 15-30 разів.
У НПП “Меотида” під час обстрілів знищена найбільша гніздова колонія у Європі мартина каспійського, місця гніздування кучерявого пелікана, колонія рябодзьобих крачків.
Науковці НПП “Тузлівські лимани” в Одеській області протягом періоду військових дій постійно фіксують факти загибелі дельфінів.
Складно підрахувати скільки тварин не змогли вивести своє потомство через обстріли у сезон тиші.
До того, більша частина міграційних коридорів птахів (а через Україну проходять три основних шляха: Азово-Чорноморський, Поліський та Дніпровський) пролягає над зоною бойових дій.
Під час сезонних міграцій птахи можуть потрапити під обстріли, не знайти умов для відпочинку, зміни маршрутів можуть призвести до їх виснаження та загибелі.
Ці події не місцевого значення, вони дадуть відчутні наслідки для Європи та світу на десятиріччя.
В Україні зараз немає безпечних територій, бо навіть там, де не ведуться бойові дії, прилітають ворожі ракети, приносять руйнування, шум, отруєння ґрунту, води, повітря. Нещодавно у результаті такого «прильоту» вигоріла велика ділянка плавнів у Нижньодністровському НПП.
Пожежі стаються на території нацпарку регулярно - через зневоднення та людську діяльність
Чи мають тривожити нас ці події та цифри з життя тварин у той час, коли у країні війна і гинуть люди?
Без сумніву, зараз головне для нас – перемогти агресора, звільнення нашої землі, збереження життя людей, відновлення умов життя.
Але дуже важливо, щоб рятуючи державу, ми не втратили ще більше, змогли зберегли біологічне та ландшафтне різноманіття, підтримали стан довкілля як цілісної системи.
Ви бачили, як чинять орки - не будьте ними по відношенню до рідної землі
Сьогодні ми бачимо, як ворог чинить з нашою землею. Але, давайте відверто, часто ми самі були їй ворогом - коли не хотіли думати про наслідки своїх вчинків, гналися за швидким заробітком, власним задоволенням, не думаючи про довкілля.
Війна має нас всіх змінити. Ми маємо стати кожен адвокатом природи, дбати про неухильне дотримання Україною міжнародних природозахисних конвенцій – Бернської, Бонської, Рамсарської тощо.
Ворога, агресора ми, дай Боже, переможемо завдяки згуртованості нашого народу і підтримки світу. Ось так же сміливо і згуртовано маємо захищати осередки довкілля, підтримувати баланс між потребами економічного розвитку і збереженням екосистем.
Бо якщо вам розповідають, що поява чергового котеджного містечка у водно-болотних угіддях міжнародного значення – це розвиток рекреації і туризму, то знайте, що це призведе до збіднення біорізноманіття і точно буде порушенням природоохоронного законодавства.
Попри війну, страждання, руйнування наша Україна залишається однією із найкрасивіших країн у світі.
Дністер з висоти пташинного польоту
Вона ніби задумана вищими силами, як платформа краси, розвитку культури, справедливості, гармонійних відносин розумних і мужніх людей зі своїм багатим та різноманітним довкіллям.
Так і буде!
Ми все зможемо!
Переможемо!
Використана література
1. Гонтаренко В.Н. Влияние Новоднестровской ГЭС на водный режим устьевой области реки Днестр // Международная экологическая конференция по защите и возрождению реки Днестр «Днестр-SОS»- Одесса, 1993. – Ч.1. - С.39-41.
2. Тернова Ю.В. Русєв І.Т. Проблема антропогенної трансформації заплавних луків гирлової зони ріки Дністер.
Сподобалося? Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: Телеграм, Instagram, Facebook. Буде багато цікавого!
Флора
Фауна
