За словами Сергія Хомінського з Волинської бригади тероборони, в України з'явився несподіваний союзник — бобри. Зазвичай їх греблі руйнують, але через війну не чіпають, тож тепер скрізь вода, що на руку ЗСУ. Уздовж кордону України та Білорусі тягнуться кілометри річок, що вийшли з берегів, і в'язких полів. В Україні спостерігається надзвичайно м'яка зима, що створює ідеальні умови для оборони. Про це повідомляє Sky News. Раніше про значення українських річок в обороні говорила навіть у Британській розвідці.
- 90-кілометрова центральна ділянка російської лінії фронту на Донбасі лежить на захід від річки Сіверський Донець. Для досягнення успіху доведеться або проводити амбітні флангові дії, або штурмове форсування річок. Операції переправи через річку, ймовірно, будуть одними з найважливіших визначальних факторів у ході війни, – наголошували у відомстві.
Річки - це природний захист України від ворога
"На своїй землі все допомагає — ландшафт, безліч річок, які цьогоріч вийшли з берегів", — сказав представник Волинська бригада територіальної оборони Віктор Рокун.
Так, неодноразово, нагадували у Британській розвідці, українські річки ставали природною перешкодою для військ ворога. Відступаючи, вони підривали мости, а річки сповільняли російську армію.
Після важких боїв за місто Кремінна Луганської області, яка була окупована 18 квітня, сили російських військ сконцентрувались на наступу на Рубіжне. У захопленій Кремінній російська армія почала контррозвідувальні дії. Подальше просування передбачало вихід на Сіверський Донець.
Українська розвідка 7 травня дізналася про плани росіян та найкраще місце для прокладення переправи. Ним виявилася Білогорівка та найвужче місце річки на околицях селища. 8 травня зранку через густу димову завісу і погану видимість розвідка почула роботу моторних човнів.
Завдяки низці контзаходів з боку ЗСУ у травні під час спроби форсувати Сіверський Донець біля селищ Дронівка, Серебрянка та Білогорівка на Луганщині, Росія втратила 485 з 550 військових 74 бригади. Також під час цієї масштабної спроби переправи, що відбулася 11 травня, було ушкоджено понад 80 одиниць російської техніки.
Потрощена техніка окупантів після спроби переправи через Сіверській Донець
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано 340 мостів у 15 областях України. Зокрема, на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Київщині, Черкащині та Херсонщині. Попри те, що вони утруднюють українцям сполучення - водночас, річки затримують пересування ворога.
Українські річки допомагають нашим захисникам виганяти російського ворога з нашої землі. Дніпро та Десна, Сіверський Донець та Південний Буг стають суттєвою перешкодою на шляху агресора. Навіть маленькі річки, такі як Ірпінь, розливаються, знищують понтонні мости окупанта і не дають йому просунутися вперед. Про це розповіли в Кафедрі гідрології та гідроекології КНУ ім. Тараса Шевченка.
Річка - Герой України
Еколог Володимир Борейко розповів, що річка Ірпінь давно заслужила на звання Героя України. Вона відігравала роль захисниці столиці 1000 років тому, і під час фашистської російської навали, Ірпінь, разом з ЗСУ і Теробороною, зупинили ворога на околицях Києва.
– Наші предки, засновники Києва, були геніальними – важко й придумати більш вдале зі стратегічної та тактичної точок зору розташування для міста. Ніби сам ангел своїми крилами взяв і прикрив Київ: праворуч – річка Стугна, а ліворуч Ірпінь. Зі сходу місто прикривав повноводний Дніпро, а далі на заході – Змієві вали.
Ще тисячу років тому, за часів стародавньої Русі, річка Ірпінь не раз захищала Київ з півночі та північного заходу від набігів половців і печенігів. Вона має довжину 162 кілометри, а її заплава – це широка, близько кілометру, болотиста долина, через яку не могла пройти ворожа кіннота. Західні кордони столиці Київської Русі обороняли дві сильні фортеці – Білгород (тепер селище Білогородка) і фортеця Вишгород (тепер місто Вишгород).
Оборонила річка Ірпінь столицю і тепер, у березні 2022-го, коли йшли бої за Київ. Наші військові підірвали мости через Ірпінь, щоб не пустити ворожу техніку до столиці. Вибухом була пошкоджена дамба в районі села Демидів, вода з Київського водосховища потекла у долину річки Ірпінь, і росіяни, які перли з району Чорнобильської зони, разом зі своєю технікою опинилися перед залитою водою заплавою річки-рятівниці.
У селі Мощун, що поблизу річки Ірпінь, навіть утворилася своя "Чорнобаївка". Ворог багато разів намагався зробити там переправу. Проте його техніка плавала в річці.
Річка Ірпінь біля села Мощун: підірваний міст і тимчасовий насипний
– Врятувала не стільки річка, яка зараз практично вбита, а те, що ще жива її заплава. Якщо б путін вирішив напасти трохи пізніше – через рік або два – річка Ірпінь вже не змогла б захистити столицю. Вся її заплава вже була б зацементована-забудована, сама річка – схована у колекторі й не становила б перепони ворожим танкам, – каже Володимир Борейко.
Нищити річку Ірпінь почали ще десь у 70-х роках минулого століття. Якомусь радянському ідіоту, як каже пан Володимир, спало на голову всю заплаву осушити, розорати і засіяти. Незважаючи на те, що чорнозему там немає – суцільні пісок і торф’яники. Та ще й випрямили русло бідної річки, щоб збільшити площу тієї псевдо меліорації.
Нічого доброго з тієї затії не вийшло – через кілька років стало зрозумілим, що вирощувати там будь-що – просто неможливо.
Відтоді, щороку, у спекотні літні дні саме звідти накривав Київ сірий задушливий смог – горіли торф’яники…
А ще – у тих же 70-х роках «зробили» Київське море. Водна поверхня річки Ірпінь тепер знаходиться нижче рівня водосховища на 6-8 метрів, залежно від сезону. Тому води Ірпеня доводиться перекачувати насосами, щоб скинути до Київського водосховища. «Уявляєте, скільки це електроенергії?» – обурюється фахівець.
Далі – ще гірше. Це дефіцит води у річці Ірпінь. Знищення лісів, які затримують вологу, призводить до обміління річок. Вздовж річки Ірпінь лісів наразі практично не залишилося. І у планах забудовників було взятися ще й за заплаву річки, тоді там виросли б чергові житлові комплекси, а на саму річку-рятівницю Києва очікувала б доля доживати свій вік у бетонній трубі колектору…
І ще факт. Перед річкою Унавою, що протікає у Фастівському районі на Київщині і живить річку Ірпінь своїми водами, теж незадовго до війни постала загроза. Торік, розповідає еколог, декілька рейдерських фірм підробили документи, за якими мали відібрати під забудову тисячу гектарів лісу вздовж річки Унави. А саме талі води з цього лісу наповнюють Унаву водою. І це – теж удар по Ірпеню.
Річка Ірпінь: так все виглядало до війни
Раніше заплава Ірпеня була такою собі українською «амазонією» – з заростями очерету та різних болотних трав. Ті, хто знищує річки та заплави - грають на руку ворогу.