Все життя ви називали їх неправильно. Комиш, рогіз та очерет - вчимося відрізняти рослини Дністра

Вздовж берегів Дністра ростуть всі три рослини, які люди часто плутають між собою - комиш, рогіз та очерет. Зазвичай, всі три називають одним словом "комиш". Хоча у Дністрових плавнях переважає очерет звичайний, рогоз та комиш - зустрічаються рідше. Хоча навіть про щорічні пожежі в плавневій зоні кажуть - "горить комиш". 

Частина озер та берегів Дністра вкрита болотно-плавневою рослинністю: очерет звичайний, рогіз вузьколистий, куга озерна. На деяких ділянках Дністра росте комиш лісовий. Спробуємо раз та назавжди розібратися, хто з них хто.

🟩 Очерет звичайний (Phragmites australis)

Ця рослина належить до родини злакових. 

Поле молодого очерету

Опис рослини: це висока трава з повзучим кореневищем, що дає міцні підземні пагони завдовжки до 4 метрів. Листові пластини можуть досягати 20-50 см в довжину, 2-3 см в ширину. Вони плоскі, загострені, гостро шорсткі по краях. Язичок листа змінюється вінком з досить довгих білих волосків, за якими легко відрізнити очерет від інших великих трав.

Язичкові квітки здебільшого гермафродитні, зібрані в колоски, що утворюють велике суцвіття, під час цвітіння фіолетово-коричневу, до 50 см завдовжки. Цвіте очерет пізно, з липня по вересень.

Розмноження очерету відбувається дуже швидко. Зазвичай це відбувається вегетативним способом (корінням) або за допомогою насіння.

 

Пагони та листя очерету звичайного

💡Легко запам'ятати

Рослина, я якої роблять сопілки, традиційні дахи, мати, пілети - це очерет.

Цікаві факти про очерет

• Очерет - рослина оксигенератор. Він зменшує забрудненість води органічними речовинами. Його можна використовувати для очищення ґрунту та води, в тому числі від важких металів. 
• Очерет позитивно впливає на якість води, в якій він проростає. У воді, що протікає крізь його зарослі, кількість патогенних бактерій (віруси інфекційних хвороб, таких як холера та тиф) знижується вдесятеро від початкового значення, ця властивість очерету обумовлюється тим, що він виробляє антибіотик у воду та ґрунт. Цей принцип використовують, коли будують фітотехнологічні очисні споруди. 
• Латинська назва очерету Phragmites походить від грецького слова phragma, що означає тин, паркан. І це не випадково, оскільки з давніх часів його вживали для покриття дахів, влаштування парканів, плетіння кошиків.

• Очерет має найбільший вміст кремнію серед інших рослин регіону. Кремній надає очерету стійкість до ураження бактеріями та комахами, але водночас робить його швидкозаймистим. Склад кремнію також впливає на міцність очерету та його водостійкість: кремній будує дуже довгі та міцні молекулярні ланцюжки. 

• З очерета роблять екологічно чисте біопаливо. Він має високу теплотворну здатність. На відміну від нафтопродуктів і вугілля, в очереті низький уміст сірки та інших шкідливих домішок. Найоптимальніший варіант виробництва – це утилізація тростинно-очеретяної маси у паливні брикети.

• Під сильними поривами вітру стебла очерету можуть згинатися так, що торкаються поверхні води, але майже ніколи не ламаються. Еластичність, міцність, стабільність форми – основні механічні властивості очерету, обумовлені розташуванням його комірок. Розташовані по колу шари клітин з високим вмістом лігніну, якби армованих волокнами целюлози, визначають високу міцність очерету на згин при зберіганні жорсткості та міцності.

• У зв’язку з тим, що очеретяні стебла мають крупнопористу структуру, а самі стінки стебла досить щільні, очеретяний мат, плита або крівля мають високі тепло- та звукоізоляційні властивості.

• Зарості очерету, оселившись на багнистих або болотистих місцях, перетворюють їх  в сухіші ділянки: велика маса листя і стебел випаровує багато вологи, немовби всотуючи її з сирого ґрунту.

• Очерет бере участь в утворенні торфу.

• Використовують очерет у якості корму для худоби.

•  Ніжні молоді пагони очерету їстівні, за смаком нагадують спаржу. З рослин добувають смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт.

Саме з очерету робили традиційні дахи над хатами вздовж берегів Дністра

• З очерету робили сопілки "пищики"- старовинний музичний інструмент. Зазвичай її робили пастухи, щоб розважити себе під час монотонної роботі. 

Відео Білозерський музей

🟩Рогіз (Typha), Рогіз широколистий (Typha latifolia) 

Ця рослина належить до родини рогозових. 

Родова назва Typha утворена від грецького слова, що означає «дим», «палити» (за кольором темних, ніби обгорілих суцвіть). Саме тому суцвіття рогозу часто називають "димучками". Напевно, немає людей, які б виросли на берегах Дністра, та жодного разу не запалювали качалку рогози. Вона має дуже специфічний запах, який може відігнати комарів та комах у вечірній та нічний час. Цим часто користуються рибаки та просто туристи.

Рогіз, зазвичай, має висоту від 1 до 2,5 м (в залежності від умов). Особливістю рослини є те, що її кореневище і значна частина стебла знаходиться під водою. Він утворює щільні скупчення рівних, мечоподібних, зелено-сірих листків.

У рогозу широколистого листя можуть бути в 2-3 рази ширше, ніж у вузьколистого. Рослина однодомна з чоловічими і жіночими квітками. Вони прилягають один до одного. Квітки дрібні, але утворюють значні колосовидні суцвіття. Спочатку зеленуваті, після дозрівання вони набувають привабливого темно-коричневого кольору.

З часом вони втрачають свою цінність, тому що з них висипається пух (горішки з волосками, які полегшують поширення рослини). Насіння покриті волосками і, потрапляючи в воду, тримаються на поверхні два-три дні, а потім тонуть.

💡Легко запам'ятати

Рослина з бархатистими бурими "свічками", які називають "димучками" - це рогіз.

Цікаві факти про рогіз 

• З міцних волокон рогози виготовляли мотузки, кошики, циновки, а молоді пагони та кореневища вживали в їжу.
• Рогіз також має великі очисні властивості. Його висаджують як природний біофільтр у водойвищах. Він здатен очистити воду від важких металів. 
• Люди раніше споживали молоді стебла сирими (зараз дуже рідко маринованими), а кореневища — печеними.

• Рогіз здавна використовували для плетіння господарських кошиків, жіночих сумок, туфель, брилів, килимків, як матеріал для утеплення тощо. Для виготовлення цих виробів використовують листки і серцевину рогозу.

• Широко використовують цю рослину в народній медицині.
• Пух із суцвіть рогозу раніше додавали до пуху кролів при виготовленні фетрових капелюхів.
• У скрутні часи селяни використовували рогіз для наповнення подушок.

🟩 Комиш лісовий  (S. sylvaticus) та  Куга озерна (Schoenoplectus lacustris) 

Це рослини з родини осокових. 

Якщо подивитись на фото комиша, назвою якого називають очерет та рогозу, то багато хто здивуєтся - адже ця рослина зовсім не схожа на те, що ми звикли бачити на берегах Дністра. Але це і є справжній комиш.

В Україні ростуть два види комишу. На Дністрі - Комиш лісовий (S. sylvaticus), інший вид - Комиш укорінливий  (S. radicans) росте, переважно, на Поліссі. А ще на Дністрі росте  Куга озерна (Schoenoplectus lacustris), яку часто називають просто комишем. Хоча вони й родичі, але це різні рослини. 

Комиш лісовий (Scírpus sylvaticus) - це багаторічна рослина з укороченим кореневищем. Тригранні стебла досягають 30-120 см.

Комиш лісовий (Scírpus sylvaticus)

Листя широколінійні, шорсткі по краях до 2 см ширини, складене у вигляді букви М на поперечному зрізі, що збільшує їх міцність на згин. Суцвіття — волоть сильно гіллясте, 10-20 см довжини з великою кількістю колосків 3-4 см довжини, що зібрані на кінцях гілочок по 3-5.

Плодоносить тригранними горішками 1-1,2 мм довжиною.

 

Від куги озерної відрізняється тим, що має справжній "осокові" листки, розкидисті суцвіття, не дуже високий.

На Дністра також можна зустріти Кугу озерну, зокрема, на Білому озері у Пониззі Дністра.

Назва пов’язана з тим, що в давні часи рослину використовували для плетіння циновок, сумок та кошиків (з латинської перекладається як «плести», «в'язати»). Росте в стоячій або повільно поточній воді, на глибині не більше 2 м. 

Куга озерна (Schoenoplectus lacustris).

 

💡Легко запам'ятати

Комиш та Куга - це те, що не очерет та рогіз 😉

Цікаві факти про комиш лісовий 

• Пісня "Шумить комиш, дерева гнуться" - присвячена саме комишу. Стеблинки порожні всередині, тому видають характерний шурхіт, коли через їхні зарості проходить людина, або при вітрі.

Цікаві факти про кугу озерну 

• Його кореневища крохмалисті (як коріння рогозу). Їх можна висушити і перемолоти в борошно або зробити сироп.
• Бруньки на кінцях кореневищ тендітні, їх можна вживати в сирому вигляді.
• Молоді пагони також їстівні в сирому або вареному вигляді, на жаль, тільки навесні, пізніше вони твердіють. 
• Пилок квітів цього виду дуже поживна, її можна додавати в випічку. Споріднений вид Scirpus acutus, який іноді розглядається як різновид нашого озерного очерепиці, вживався в їжу індіанцями.

⚠️На закріплення