Життя іхтіолога Володимира Губанова нерозривно пов'язано з Дністром. Вперше він приїхав сюди на рибалку з татом, коли ще був підлітком. З роками цікавість до річки та її підводного світу не стала меншою, тому пов'язав життя з професією, яка займається вивчення риби. За роки роботи науковець аргументовано може пояснити, куди зникає риба Дністра, чому її стає значно менше, а деякі види - взагалі зникли.
Найбільша біда Дністра - гребля
Науковець говорить, що можна виокремити три основні проблеми, через які зникла риба у Дністрі. І це біда не лише для риби, а й загалом для річки.
Перша проблема, яка спричинила найбільше горе – це будівництво у Верхів’ї Дністра Дністровської ГЕС. Воно почалося у 1973 році, а запустили станцію у 1981. Окрім того, що через це затопили кілька сіл, будівництво ГЕС стало екологічною катастрофою для сотень видів, які населяли Дністер, або були пов’язані з ним у межах водно-болотних угідь.
Хто був на Дністрі, особливо, у Пониззі, до та після будівництва ГЕС, той на власні очі бачив, як сильно негативно воно вплинуло на річку, – каже Губанов, – перші, хто постраждав, це - осетрові. Річ у тім, що майже всі осетрові – прохідні чи мігруючі риби. Вони гуляють у морі, на розможення йдуть в річки, а після нересту – знову повертаються у море. Винятком є лише стерлядь, яка живе в річках постійно.
За час усієї історії іхтіологічних досліджень в басейні Дністра зареєстровано всього п’ять аборигенних видів осетрових: севрюга звичайна (вразливий вид), осетер руський (вразливий), білуга звичайна (зникаючий), стерлядь прісноводна (зникаючий), осетер-шип (зниклий).
Стерлядь - риба, чиї предки, ймовірно, плавали у прадавньому Дністрі ще в часи розквіту динозаврів. Доцент Чернівецького національного університету Олексій Худий в інтерв'ю виданню 20 хвилин розповідав, що вони проводили генетичні дослідження, які за певними показниками відрізняють дністровську популяцію стерляді від популяції цієї риби у Дніпрі чи Дунаї.
Як розрізнити такі види осетрових. Відео WWF-Україна
Загалом людина давно знищувала осетрових. Смак цієї риби людство оцінило тисячі років тому. Виловлювали її за Козаччини та Гетьманщини. Ловили, продавали обозами. Ударними темпами виловлювали осетрів за часів радянської влади, не даючи рибі відтворюватися.
Україна, до речі, тут не вирізняється з-поміж інших країн. Згідно з даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), родина осетрових визнана найвразливішою групою видів у світі. В Україні і у всій Європі кількість осетрових скоротилася до такого рівня, що кожна особина є важливою.
Але спорудження каскаду гребель просто знищило цей вид у Дністрі. Дубоссарська ГЕС - перша з них. Її спорудили у 1950—1954 роках, внаслідок чого утворилося Дубоссарське водосховище. Саме вона перервала міграційний шлях для осетрових.
Саме так має виглядати плавневий ліс під час паводків. Останній такий був у 2020 році, а мав би бути - щороку
- Повторюся, що для осетрових життєво необхідно здійснювати міграцію з моря на річку та назад. Греблі закрили рибі дорогу, - каже Володимир Губанов.
Цю проблему передбачали, згадує науковець, і планували вирішити її, через створення у 1954 році осетрового господарства в районі села Маяки, що на Одещині.
- Але що сталося далі - всім відомо, каже чоловік, на тому місці виросло котеджне місто, яке шкодить екосистемі, а от ніяких осетрових там не з’явилося.
Не буває риби без води та заплав
Спорудження каскаду ГЕС у Верхів’ї річки створило ще одну проблему - брак води, яка вкрай необхідна вздовж всієї річки до Чорного моря.
- Щороку ми просимо про екологічні пуски, яких не вистачає для відтворення видів, - каже Губанов, - Дністер заілюється, що призводить до скорочення його біологічного різноманіття. Там, де були нерестовища, тепер котеджі та маєтки. Там, де були озера - болота. Це все знищує природне середовище для риб, їм просто немає, де жити. Біле озеро, перлина Нижньодністровського парку було 6 метрів глибини, доходило до Біляївки та впадало в Турунчук. Тепер від сили там півтора метри глибини.
Однак людей, які люблять рибалити та споживати рибу, меньше не стало.
Берег Дністра у Пониззі річки - немає вільного місця від рибалок
- У нас до війни (зараз є обмеження) на берегах бум був з рибалок. Усі берега обліплені.
За день, за словом Володимира Губанова, можна нарахувати на берегах тільки одного Дністровського лиману більше 1200 рибаків. Згідно з правилам, норма вилову риби на добу — три кілограма. Но ловлять набагато більше — в середньому, більше п'яти кіло. Вистачає тут і браконьєрів, які користуються забороненими засобами лову. В результаті - скорочення та повне зникнення низки видів цінних риб.
Строкатий товстолобик Дністра - таку рибу все ще можна побачити, але дедалі рідше
- У Румунії в оренду дають ділянку річки. І люди займаються не виловом, а відтворенням риби. У Молдові з 2016 року заборонено промисловий вилов риби. Аматорська рибалка в Молдові платна - квиток на рік коштує 300 леїв, на день 30 леїв. Оплату можна здійснити по інтернету. В Україні, незважаючи на багаторічні прохання Молдовської сторони, промислове рибальство не заборонено на Дністрі, де діють кілька бригад. Аматорське рибальство безкоштовно. При цьому різні некомерційні організації стягують із рибалок-аматорів плату за місця на березі, посилаючись на те, що вони стежать за чистотою.
У нерест рибі не вистачає води. Від того, що реально треба, Пониззя отримує 15-20%. Водночас браконьєри чатують на рибу в нерестовищах, любителі продовжують ловити на гачок, люди у нерест - купувати з-під прилавків, а інколи й не ховаючись. А потім розповідають один одному, які раніше були часи, яка риба у нас водилася.
Моя улюблена умбра, або євдошка європейська
- Для кожної екосистеми максимально важливо зберегти всі види, які там живуть віддавна, - пояснює кандидат біологічних наук Володимир Губанов, - це забезпечує систему рівновагу. Ви навіть інколи не можете уявити наслідки для всієї системи, якщо з неї прибрати один вид. У нас колись була ідея встановити в Одеському зоопарку акваріум зі зникаючими видами. Щоб діти, а тільки їх можна перевчити, доросле покоління, на жаль, у масі своїй виросло екологічне не свідомим, бачили: навіть маленька рибка грає роль у водоймі.
Для співрозмовника такою рибкою є умбра, або євдошка європейська. Їй він присвятив кілька досліджень, неодноразово звертався до риболовів та любителів природи не чіпати цю рибку.
- Її кількість катастрофічно скоротилась через деградацію планової системи, - каже Губанов, - раніше це був масовий вид Дністра. Тепер рахуємо одиниці.
Умбра Umbra krameri
І третя проблема - брак екологічної свідомості людей
Тут, каже науковець, все в комплексі - роками несправні очисні споруди міста Теплодар, які ллються рікою поруч з селом Надлиманським, унікальним місцем, де проходить одна з екологічних стежок Нижньодністровського національного природоохоронного парку “Шепіт заплав”.
Відбір води для проведення досліджень у межах Стоячого Турунчука. Якість стає гіршою щороку
Сюди варто віднести таку, здавалося б, банальну тему, як сміття - відсутність належного збору та переробки, утилізації.
Ще надзвичайно негативний вплив на річку, а відповідно на рибу в ній, має органічне сільське господарство з його хімічними стоками.
- Моя давня мрія, - каже Губанов, - замовити календар з усіма зникаючими птахами та тваринами Дністра, і роздати його всім чиновникам, контролюючим органам, щоб вони хоча б трішки змінили своє ставлення до охорони та збереження Дністра.
Фото Володимира Губанова
