Часто навесні проходять екологічні акції з висадки дерев. Здавалося б, чудова ідея. Адже посадити дерево звучить майже як обов'язок кожної людини. І користь для нас від цього неоціненна: вони очищають повітря, яким ми дихаємо. Водночас виконують низку екосистемних завдань - захищають ґрунт від ерозії, відновлюють водний баланс, підтримують біорізноманіття. З іншого боку, просто посадити дерево недостатньо.
Під час таких акцій часто замість рослин-аборигенів, тобто корінних видів, висаджують рослини-чужинці, які є нетиповими для цієї екосистеми та можуть зруйнувати її баланс. Такі види називають інвазійними.
У Міндовкілля пояснюють: "Чужорідні види дерев небезпечні тим, що здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, вони швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види з природних ландшафтів".
Аборигенні види навпаки є органічними для цього середовища існування. Адже сама природа визначила їх місцезростання тисячі років тому. Вони добре пристосовані до умов на своїй території, максимально ефективно підтримують баланс біорізноманіття, невибагливі, потребують мало ресурсів для зростання.
Для пониззя Дністра однією з таких рослин є верба. Усі її види є аборигенами у цій екосистемі, це:
• верба біла (лат.Sálix álba)
• верба попеляста (Salix cinerea)
• верба козяча (Sálix cáprea)
Посадка верби у пониззі Дністра
Яку функцію виконує верба у пониззі річки та як її правильно посадити, розповів представник наукового відділу Нижньодністровського національного природного парку Анатолій Кравченко.
- Верба одна з найбільш ранніх та цінних медоносів, з якого бджоли збирають нектар та пилок. Такі тварини, як ондатри та польовки, харчуються листям верби та молодим гіллям. В меліоративних цілях ця рослина є незамінною для укріплення берегів. Тому що вона витримує довге підтоплення, не гине і не дає берегу розмитися. Висадка верби, особливо на тих ділянках, які знищені людиною, є позитивним фактором для збереження природи пониззя Дністра.
Анатолій Кравченко
Як висадити вербу на березі річки
Оптимальним часом для посадки верби, говорить Анатолій Кравченко, є кінець лютого - початок березня. Однак варто також враховувати погодні умови. Якщо очікуються тривалі заморозки або аномально холодна весна, краще відкласти на пізніший термін.
Сажанці верби для посадки можна взяти прямо на березі річки з дорослого дерева. Прихопіть із собою секатор та зріжте кілька гілочок з нижньої частини стовбура. Їх можна одразу висадити або забрати додому, щоб вони пустили корінці. Останній варіант - кращий. Зробити це потрібно взимку, за місяць до посадки. Зрізані гілки треба поставити у воду та залишити у теплому, затемненому місці.
Для стимуляції утворення коріння еколог радить використовувати "Корневін". Це безпечний засіб, рослині від нього не буде жодної шкоди, тільки користь. Розчиніть препарат у воді та поставте туди саджанці.
Укорінені деревцята швидше приживуться та менше ризикують загинути від засухи.
Однак це можна зробити не одразу у відкритий ґрунт, а для початку - в горщик. У домашніх умовах та рясному поливі саджанець краще зміцніє. У горщику гілочка повинна провести рік, а вже наступної весни її можна висаджувати на березі.
Ще один варіант - посадити вербу одразу зі зрізаної гілочки. З готового саджанця треба зрізати тонкі гілки, щоб листочки, які можуть піти в ріст раніше, не випаровували вологу до того, як саджанець не укоріниться.
На нижній частині саджанця треба зробити декілька засічок. Травмоване деревце, пояснює Анатолій Кравченко, виділяє каліус та утворює коріння. Це закономірність усіх рослин, які розмножуються вегетативним способом.
Обираємо місце для посадки. Пам'ятаймо, що верба прекрасно захищає та укріплює береги, не допускаючи їх зсувів у воду. Тож, кращим варіантом буде знайти таке місце, де вже почалися ерозійні процеси. Тобто там, де вода розмила берегову лінію, і вона відступила на сушу. Посаджена верба виросте та має укріпити берег, попередивши його руйнування.
Місце на березі краще обрати поблизу ґрунтових вод, які будуть зволожувати коріння. Якщо у вас декілька саджанців, то відстань між ними та вже дорослими деревами має бути не менше п'яти метрів, щоб вони не заважали один одному.
Під час посадки врахуйте розмір саджанця. Якщо висота приблизно 1-1,2 м, то на 30 см він має бути заглублений. Тоді волога надходитиме у достатній кількості. Для стимуляції росту коріння можна використовувати деревний попіл. Він також буде відлякувати комах та лічинок, які можуть зазіхати на молоді корінці. Попіл треба змочити та обробити ним нижню частину саджанця.
Ставимо деревце у залиту водою лунку, добре утрамбовуємо все ґрунтом, а місце навколо нього засипаємо торішньою травою, листям і трохи попелом.
Вирощений з гілочки саджанець, за рік може вирости до 3 метрів. А живе верба більше 100 років та буде тримати наші береги століттями.
Ми записали для вас весь процес на відео, підписуйтеся на наш канал Голоси.Дністра
Верба та її адаптивність
Це не мангрові ліси! Це верби, які опинилися під водою під час повені, викликаної місячними приливами. За довгий час еволюції ці рослини адаптувались до таких умов і використовують їх на свою користь: на частині дерева, що знаходиться під водою, формуються додаткові корені, які поглинають поживні речовини з води.
Дерева були затоплені на висоту до двох метрів. До речі, ця особливість багатьох видів верби часто застосовується при їх розмноженні живцями. У деякі роки дерева можуть перебувати під водою до двох місяців і при цьому не гинуть.
Окрім верби, рослинами-аборигенами нижнього Дністра є бузина, вільха клійка (або вільшина чорна), в'яз гладкий та граболистий, дуб звичайний, клен (польовий, гостролистий, татарський), очерет, сальвінія, латаття біле, глечики жовті та інші. Детальніше про ці рослини та їх екосистемні послуги - читайте за посиланням.
Фауна
Лайфхаки