Весняна повінь, або як здавна казали "водопілля", є звичною фазою життя річки. Навесні потік води промиває річище, насичує заплаву водою, дає живильні сили для рослин, оздоровлює річище. Весняне водопілля буквально напуває заплави, яка буде необхідною протягом літа, коли води стане менше. Це частина звичного циклу водних ресурсів. Однак на Дністрі час від часу виникають паводки. Чому повені перетворюються на паводки, пояснює Open.Дністер.
Чи є водопілля звичним явищем
– Водопілля корисне тим, що воно має можливість промити русло, оздоровити його, наситити заплаву водою і протягом наступних періодів року, коли буде менша водність, якраз живити річку", – розповів директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.
Те, що людиною сприймається, як надзвичайна ситуація, для природи – абсолютно природна фаза життя річки. Весняні та осінні розливи є природними, необхідними для екосистеми етапами річного циклу змін природи. Воно необхідне для:
-
Живлення ґрунтів: весняне водопілля допомагає насичувати ґрунти вологою, що є важливим для зростання рослин і врожаю протягом усього вегетаційного періоду.
-
Очищення річок: потік весняної води сприяє очищенню річок від сміття та мулу, покращуючи якість води та підтримуючи здорову екосистему.
-
Розмноження риб: під час весняного водопілля багато видів риб розмножуються, відкладаючи ікру в розливах річок, що є критично важливим для їхнього виживання.
-
Захист від паводків: Весняне водопілля може допомогти знизити ризик катастрофічних паводків, оскільки розливи річок в цей період дають можливість збалансувати рівень води.
-
Різноманіття видів: весняне водопілля створює різноманітні середовища існування для різних видів рослин і тварин, зокрема птахів, риб, комах та водних рослин.
-
Підтримка культурних традицій: у багатьох регіонах весняне водопілля є частиною культурної спадщини, відображаючи зв’язок людей із природою.
Водопілля на Десні
Загалом, весняне водопілля є важливою складовою екосистеми і має позитивний вплив на довкілля та життя людини. Повені є частиною природного водного циклу, і навколишнє середовище адаптоване до їхнього впливу. Водно-болотні угіддя вздовж річок, озер і лиманів поглинають паводкові води. Рослинність, як-от дерева, трави та осока, уповільнює рух паводкових вод і рівномірно розподіляє їхню енергію.
Повінь (водопілля) створюється природою, причина паводків – люди
Отже, маємо розрізняти два терміни, які пов'язані з "великою водою".
Повінь (водопілля) - фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в один і той самий період року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води у річці. Спостерігається у весняний період, коли сніг починає танути і рівень води у річках поступово підіймається.
Весняне водопілля у Пониззі Дністра
Паводок - нетривале швидке підвищення водності річки, що утворюється під час інтенсивного танення снігу чи випадіння сильних дощів. На відміну від повені, паводки виникають нерегулярно.
Дністер в межах Прикарпаття є одним із регіонів України, найбільш вразливих до паводків. Раптові підйоми рівня води в річках, спричинені дощами та змішаними опадами, часто охоплюють великі території.
Значний паводок на Дністрі сталася в 1969 році. Він перевершив всі попередні за рівнем води та витратами, зафіксованими з 1845 року. Тоді підтоплення спостерігалися не лише в селах, а й у містах Івано-Франківськ, Калуш, Галич та інших.
Паводок 2008 року запам'яталася ще більшою шкодою, яка становила близько 6 млрд грн. Його наслідками стали загибель 30 людей, підтоплення 41 тисячі житлових будинків, 34 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, руйнування 671 км автодоріг, 561 пішохідного мосту, 31 км захисних дамб і 29 км берегоукріплень.
У червні та липні 2010 року пройшов ще один катастрофічний паводок у басейнах річки Дністер та річок Прикарпаття. Внаслідок цієї стихії загинули 3 особи, одна людина зникла безвісти, зруйновано 108 житлових будинків, 733 будівлі зазнали значних пошкоджень, а 1402 були пошкоджені частково. Було підтоплено 105 населених пунктів, 4400 житлових будинків, 2980 господарств, 7181 підвальне приміщення, понад 15 тисяч присадибних ділянок, понад 5 тисяч колодязів, близько 2 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Червневий паводок 2020 року завдав великих збитків на заході України, зруйнувавши мости та дороги та відрізавши села від цивілізації. Прикарпаття стало одним із найбільш постраждалих регіонів, адже ця повінь перевершила масштабом навіть велику повінь 2008 року, яку вважали найбільшою за останні 50 років.
У результаті ускладнень паводкової ситуації в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Закарпатській та Тернопільській областях було підтоплено 285 населених пунктів, майже 10 тисяч будинків; пошкоджено 500 км автодоріг, 135 мостів та 280 м захисних дамб.
Паводок на Дністрі, 2020 рік
Звідки річки беруть "зайву воду"
А чому річки взагалі змінюють кількість води в своїх руслах? Тут треба згадати інформацію зі шкільної програми про кругообіг води в природі.
Річки отримують воду від стоку з поверхні землі та підземних джерел. Кількість води в річці та її потік (вимірюється в кубічних метрах за секунду) змінюються залежно від ділянки річки. Зазвичай обсяги води збільшуються, але іноді зменшуються через поглинання води в грунт або значне випаровування. Живлення річки залежить від кліматичних і ландшафтних умов, що визначає річний цикл повеней та періодів низької води, впливаючи на водний режим річки.
Фази кругообігу води (випаровування, конденсація, опади, збір)
Річки можуть мати простий або складний водний режим.
Річки з простим водним режимом: характеризуються одним підвищенням та одним зниженням рівня води на рік, що свідчить про одне основне джерело живлення річки.
Річки зі складним водним режимом: мають 2-3 підвищення рівня води та стільки ж понижень на рік, що свідчить про кілька джерел живлення річки. Складний водний режим притаманний великим річкам. У різних ділянках течії (верхній, середній, нижній) та в різні пори року річки отримують воду з різних джерел, наприклад, від танення снігу та льодовиків або від літніх дощів.
Дністер належить до річок зі складним водним режимом. Живлення річки Дністер відбувається переважно завдяки дощам і змішаним дощово-сніговим джерелам. Одна з особливостей гідрологічного режиму Дністра полягає в тому, що повені можуть спостерігатися протягом усього літнього періоду, а в окремі роки навіть узимку. Часто максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимальні витрати весняної повені.
Середня річна витрата води в гирлі Дністра становить понад 300 кубічних метрів за секунду, максимальна витрата може досягати близько 3 000 кубічних метрів за секунду, а мінімальна становить близько 15 кубічних метрів за секунду. Загальний обсяг стоку річки становить близько 10 кубічних кілометрів на рік.
Масове втручання людини в русло потоків і річок і в ландшафт безпосередньо впливає на хід повені, яка може перетворитися у паводок.
Що впливає на інтенсивність паводків
Паводки на Дністрі стали частішими через знищення заплавних луків, глобальне потепління, вирубку лісів, та перекриванням сміттям русел річок. На всі ці фактори так, чи інакше впливає людина.
Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Scientific Reports, чим вища температура, тим швидше відбувається випаровування води. Це призводить до збільшення кількості пари, що циркулює в атмосфері. Дослідження дійшло висновку, що це може призвести до погіршення кліматичних умов, оскільки інтенсифікація кругообігу води може спровокувати екстремальні погодні явища. Зокрема, очікуються триваліші посухи, а також все більш інтенсивні та часті зливи й повені.
Сьогодні вздовж Дністра доступно менше природних заплав. Це перешкоджає утриманню води. Також скоротилися русла річок. В результаті збільшилася швидкість течії річок. Стік багатьох приток швидше концентрується в руслі річки. Тому хвилі паводку сьогодні бігають швидше: більше води транспортується за коротший час, а хвиля паводку крутіша – рівень води вищий.
Проблеми з паводками є типовими для України, але басайн Дністра в цьому сенсі є однією з найбільш "проблемних" річок. Щоб зменшити частоту, інтенсивність і наслідки повеней, слід здійснити низку заходів і забезпечити їх фінансування:
-
Припинення вирубки лісів і насадження лісів на "лисих" схилах: ліс діє як природний буфер, який уповільнює потік води, зменшує ерозію і покращує водоутримування.
-
Заборона на вивезення каменю і піску з русел річок у "проблемних" регіонах: це допоможе зберегти стабільність русел річок і уникнути подальшої ерозії, яка може погіршити повінь.
-
Поглиблення та розчищення русел річок від сміття та мулу: це дозволить забезпечити вільний потік води і знизити ризик заторів, які можуть призвести до затоплень.
-
Ретельна підготовка: зміцнення дамб, будинків і комунікацій: забезпечення стійкості дамб, укріплення будинків і комунікацій допоможе захистити людей та майно від руйнувань у випадку повеней.
Найефективніший, найдешевший і найдовговічніший спосіб захисту від паводків – надати річці її природного простору на певних ділянках. У Пониззі Дністра, на жаль, більшість територій заплавних луків, які природа використовувала саме для весняного водопілля, наразі забудована, або використовується як сільськогосподарські землі.
Така ситуація спостерігається по всій планеті. За даними Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), водно-болотні угіддя вздовж річки Міссісіпі колись затримували паводкові води на 60 днів. Сьогодні ж ці угіддя можуть утримувати лише 12 днів паводкової води, оскільки більшість з них було заповнено або осушено.
Весняне водопілля є важливою частиною природного циклу річок, забезпечуючи насичення ґрунтів вологою, очищення річок, розмноження риб та підтримання екосистеми. Проте людська діяльність, зокрема забудова заплав, вирубка лісів і зміни в ландшафті, впливає на баланс природних процесів, підвищуючи ризики паводків. Тому важливо зберегти природний стан річок та вжити заходів щодо контролю над їхніми руслами, щоб мінімізувати негативні наслідки паводків.
Люди
Лайфхаки
