Війна в Україні залишає спадщину, яку важко переоцінити: отруєні землі, забруднені води, зруйновані природні системи та забруднені ліси. Як українські, так і міжнародні екологи намагаються знайти рішення для відновлення країни, враховуючи екологічні аспекти. Важливо почати це вже зараз, а не чекати на віддалене майбутнє. Екологічний підхід необхідно впроваджувати у щоденне життя, навіть у малих містах та громадах, плануючи витрати місцевих бюджетів. Open.Дністер проаналізував бюджети кількох громад, щоб з'ясувати, чи передбачені в них витрати на екологічні потреби та як використовуються ці кошти.
Зелена трансформація: реальні екологічні ініціативи в Україні
Перед тим, як перейти до аналізу бюджетів кількох малих міст, які розташовані вздовж річки Дністер, ми хочемо представити приклади реальних екологічних ініціатив з різних міст України. Це дозволить нашим читачам краще розуміти, що таке дійсно ефективні заходи з охорони навколишнього середовища і як вони реалізуються на практиці. Показавши конкретні приклади успішних екологічних проектів, ми зможемо чітко відрізнити справжню турботу про екологію від просто декларацій та формальних заходів, що часто не мають реального впливу. Це допоможе краще оцінити і розуміти, наскільки ефективно використовуються екологічні кошти в аналізованих громадах.
1. Місто Хмельницький: енергозбереження та зменшення викидів CO2
Децентралізована генерація електроенергії в Хмельницькому не лише забезпечує енергонезалежність, але й сприяє охороні довкілля. Використання когенераційних установок дозволяє зменшити викиди парникових газів, оскільки ці системи ефективніше використовують паливо, виробляючи як електроенергію, так і тепло. Крім того, встановлення сонячних електростанцій на комунальних об'єктах допомагає скоротити залежність від викопного палива та знизити рівень забруднення. Завдяки цьому Хмельницький робить важливий внесок у зменшення екологічного впливу та підтримку сталого розвитку регіону
2.Київ: замість газонів - різнотрав'я
У Києві в рамках експерименту було засіяно декоративними луками 25 ділянок у всіх районах міста. Ці луки створюються замість звичних газонів і спрямовані на збереження біорізноманіття та економію ресурсів. Зокрема, такі луки потребують скошування лише раз на рік, що значно знижує витрати на їхнє утримання. Перші результати будуть помітні через місяць, а повністю оцінити красу висіяних луків можна буде наступного року, оскільки багаторічні рослини мають свої особливості розвитку.
3. Вінниця: екологічні інновації для молоді
У Вінниці учнів 10-11 класів і студентів професійно-технічних закладів запрошено до участі в конкурсі «Екотопія Поділля». Конкурс, організований Вінницьким національним технічним університетом, має на меті залучити молодь до вирішення актуальних екологічних проблем. Учасники презентують проєкти в таких напрямках, як альтернативні джерела енергії, декарбонізація, екологічне відновлення після війни та інноваційні технології очищення води. Конкурс сприяє розвитку екологічної свідомості та підвищує інтерес молоді до наукових підходів у збереженні довкілля.
4. Новоселівська громада: науковий підхід до компостування
У Новоселівській ТГ на Полтавщині успішно розвивають проєкти з компостування та роздільного збору відходів, ініційовані Божківським ліцеєм понад сім років тому. Вчителька біології Надія Васюкова з учнями створила шкільний компост і організувала збір вторинної сировини. Ініціатива отримала новий поштовх завдяки підтримці "Агенції місцевого розвитку територіальних громад", що дозволило впровадити проєкт "Життя без сміття" у трьох школах. Школярі не лише займаються збором відходів, а й проводять наукові дослідження з компостування, що підвищує екологічну свідомість і залучає громаду до відповідального ставлення до відходів.
Таких прикладів насправді вистачає в багатьох містах України. Однак переважно, це локальні ініціативи, які не мають системності. Часто тримаються на енергії кількох активістів, поки існує грантова програма, відчувають супротив з боку чиновників.
Так, наприклад, у Львові ініціатива від активістів з вимогою не косити деякі ділянки трави, бо це знищує біорізноманіття території, впирається в супротив місцевої ради.
"Нам важливо адаптувати Львів до наслідків кліматичних змін, і ми раді, що знайшли спільну мову з управлінням екології міської ради. Водночас, досвід роботи з районними адміністраціями був неоднозначним. Деякі з них відкриті до нових підходів, як-от експериментів з різнотрав’ям, а інші залишаються скептичними. Але ми продовжимо нашу роботу, щоб втілити ефективні рішення для збереження міського середовища та подолання наслідків кліматичних змін."
— Анжеліка Зозуля, історикиня та засновниця ГО "Плато", що з 2019 року працює над адаптацією Львова до змін клімату, надихаючись європейським досвідом у природоорієнтованих проєктах.
«Екологічний блеф»: маркери
Чому ми вважаємо, що більшість витрат на екологію можна охарактеризувати як «екологічний блеф»? Вони насправді не приносять реальної користі для навколишнього середовища, є формальними або символічними заходами, які не вирішують екологічні проблеми.
Ініціативи, які виглядають як екологічні, але не мають реального впливу. Наприклад, встановлення сміттєвих контейнерів без розвиненої системи переробки сміття, що призводить до захоронення сміття, яке отруює ґрунт і води, створює небезпеку для екосистеми та здоров'я людей, створюючі передумови для постійних пожеж на сміттєзвалищі.
Відсутність конкретних результатів: проекти, які не досягають заявлених цілей або не можуть бути оцінені. Наприклад, одноразове очищення прибережної смуги без подальшого підтримання чистоти, інформування населення щодо важливості підтримувати там чистоту, встановлення контейнерів для вивезення сміття тощо.
Непрозорість у витратах: кошти, витрачені на екологічні заходи, не використовуються ефективно або не можуть бути перевірені. Наприклад, витрати на «екологічні звіти», які не мають реального впливу на середовище.
Нерегулярність і неефективність: проекти, які не підтримуються належним чином або мають короткотривалий ефект. Наприклад, акція з посадки дерев без плану догляду за ними, який би відповідав порадам екологів.
Символічні дії: ініціативи, які більше призначені для створення гарного іміджу, ніж для реальних змін. Наприклад, декларація про участь в угоді мерів, яка передбачає зменшення викидів CO2 в атмосферу, однак без розробки конкретного плану дій та дотримання його під час управління комунальним майном, наприклад виконання заходів з енергозаощадження.
Відсутність інтеграції: проекти, які не інтегровані в ширший екологічний контекст і не враховують взаємозв'язок з іншими екологічними проблемами. Наприклад, боротьба з забрудненням повітря без урахування впливу на водні ресурси або землю.
Маскування інших проблем: ініціативи, які прикривають або відволікають увагу від серйозніших екологічних проблем. Наприклад, рекламування маленьких успіхів у сфері екології, щоб відволікти увагу від основних проблем, таких як відсутність ефективної системи утилізації відходів або забруднення повітря.
Малий масштаб і обмеженість: ініціативи, які мають надто обмежений масштаб або реалізуються на дуже маленькому рівні, що не дозволяє досягти помітних змін. Наприклад, запуск програми з висадки кількох сотень дерев у великому місті без розширення ініціативи на інші райони або без інтеграції з іншими екологічними заходами.
Неадекватність ресурсів: проекти, які не мають достатнього фінансування або ресурсів для реалізації задекларованих цілей. Наприклад, проект з очищення водоємів, що здійснюється без належної технічної підтримки, інструментів або фахівців, що може призвести до неповного або неефективного виконання завдань.
Відсутність зворотного зв’язку: відсутність механізмів для оцінки результатів і коригування дій на основі зворотного зв’язку від учасників проекту та зацікавлених сторін. Наприклад, екологічна кампанія, що не передбачає збору та аналізу даних про її вплив на спільноту та навколишнє середовище, і не вживає заходів для покращення на основі отриманих результатів.
Аналізуємо бюджети трьох громад Одещини: чи є там справжні екологічні ініціативи
За підсумками першого півріччя 2024 року, Біляївська міська рада виділила фінансування на кілька екологічних програм, спрямованих на покращення стану довкілля в громаді. Проте, виникає питання: чи є ці заходи достатніми для реального впливу на екологічну ситуацію, чи вони залишаються на рівні символічних дій?
Однією з основних екологічних ініціатив стала Програма охорони довкілля, яка передбачає раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Це позитивний крок, однак деталі її реалізації викликають сумніви щодо масштабів впливу. Наприклад, в межах програми з поводження з безпритульними тваринами було проведено відлов, стерилізацію та вакцинацію лише 10 собак на суму 26,9 тис. грн.
Також варто відзначити зусилля з контролю якості води, де на лабораторний контроль води було витрачено 1 тис. грн, а на обстеження і очищення водної акваторії – 13,5 тис. грн. Хоча ці заходи є необхідними, їх масштаб здається недостатнім для вирішення проблем забруднення водних ресурсів у довгостроковій перспективі.
Таким чином, хоча в бюджеті громади передбачені екологічні ініціативи, їхній обмежений масштаб та фінансування можуть вказувати на те, що ці заходи є більше формальними, ніж реальними кроками до покращення екологічної ситуації. Громаді варто зосередитися на розширенні таких програм і забезпеченні їхньої ефективної реалізації для досягнення відчутних результатів.
У звіті про виконання бюджету Теплодарської міської територіальної громади за перший квартал 2024 року передбачені певні витрати на екологічні заходи, які на перший погляд можуть виглядати як позитивні кроки до покращення довкілля. Однак, варто розглянути деталі цих заходів, щоб зрозуміти, наскільки вони ефективні та чи не є вони формальними.
Згідно з документом, у спеціальному фонді бюджету на екологічні заходи передбачено лише 5,9 тис. грн у вигляді екологічного податку, що є незначною сумою для громади такого розміру. Це викликає сумніви щодо реальної ефективності цих ініціатив. Адже для досягнення відчутних результатів необхідне значно більше фінансування та системний підхід.
Крім того, у документі не деталізуються конкретні екологічні програми, що можуть свідчити про відсутність чітких планів чи реальних заходів у цьому напрямку. Це може свідчити про те, що екологічні ініціативи у Теплодарі є більше символічними, ніж спрямованими на досягнення значних змін у довкіллі.
Таким чином, хоча бюджет Теплодарської громади і передбачає певні витрати на екологічні потреби, ці заходи поки що виглядають формальними і недостатньо фінансованими для того, щоб стати основою реальних змін у довкіллі. Громаді варто звернути більше уваги на розробку та впровадження дієвих екологічних програм, які матимуть відчутний вплив на навколишнє середовище.
Така ситуація фактично в усіх аналізованих громадах - до екології ставляться несистемно, кошти на створення сприятливих умов для життя - виділяються незначені. Громадам варто звертати на це більше уваги, а громадянам - вимагати цього від своїх місцевих рад.
Лайфхаки
Люди
