З початку весни активізувалися змії, які наводять страх на туристів та гостей. Які змії водяться у пониззі Дністра, чи безпечні вони для людей, кого з плазунів варто остерігатися? Що робити, якщо змія заповзла у намет, ви зустріли її по дорозі чи у воді?
Одразу хочемо заспокоїти всіх – у пониззі Дністра не водяться отруйні змії. Хоча науковці їх наполегливо шукали. Коли місцеві плазуни зустрічають людину, вони переживають не менший стрес, ніж ми. Вони теж чутливі та вразливі істоти.
– Пошуки отруйних змій проводилися в низовій частині та плавнях Дністра у квітні 2007 року, в околицях села Маяки, - пише у своїй праці наукова співробітниця Приазовського національного парку Галина Микитинець, - пізніше, у 2009 році пошукові роботи проводилися додатково до Маяків у селі Троїцькому. А у 20221 році – вздовж берегів Дністровського лиману. Всього тут вивили три основних плазуна: вужа звичайного, вужа водяного та жовточеревного (каспійського) полоза.
Загалом, Україна не багато на отруйних зміїв. З 11, які водяться на українській території, всього три є отруйними: гадюка звичайна, гадюка Нікольського та степова гадюка. Втім жодна з них не водиться у пониззі Дністра. Кого зі змій тут можна зустріти?
Каспійский полоз: неотруйний, але його краще не зачіпати
Водиться він у південних степах. Часто може налякати своїми розмірами – довжина сягає до двох метрів. Ця змія є найбільшою не тільки в Україні, а й у Європі.
Хоча полоз не отруйний, але має вкрай агресивний характер. Так природа намагається компенсувати те, що не дала йому іншого способу захиститися від ворога.
Каспійский полоз
Коли бачить небезпеку, може згортається кільцями і кинутися атакувати. Він ще той стрибун – у кидку може подолати відстань до двох метрів у довжину.
Відповідно, найбільше може постраждати обличчя чи шия людини. Кусає боляче, до крові, проте суттєвої шкоди людині заподіяти не здатен. Після укусу в рані можуть лишатись дрібні зуби. Небезпечний, якщо укусить за шию та людині вчасно не нададуть допомогу. Однак таких випадків, що укус полоза став смертельним через втрату крові – всього кілька за останні десятиліття на всій території Європи - в середині ХХ століття.
Втім якщо не брати до уваги характер – це дуже гарна зовні та корисна для сільського господарства змія. Спина каспійського полоза забарвлена в темні кольори сірого, чорного, коричневого, вишневого, бурого кольорів. Черево завжди світло-жовте. Він ловить гризунів, які під’їдають фермерські врожаї.
Найкращий спосіб не натрапити йому на око – уникати тих місць, де він любить відпочивати, або добре перевіряти, чи немає його під ногами. Нерідко зустріти каспійського полоза можна уздовж кам`янистих огорож, в саду, виноградниках, стогах сіна. Притулком можуть служити кам`янисті ущелини, нори різних ссавців, глибокі тріщини в ґрунті, так як любить тінь.
Каспійський полоз водиться у степах Одеської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей.
Вуж звичайний: побачивши людину, може прикинутися мертвим
Ще в позаминулому столітті вуж звичайний міг спокійно оселитися в селянському дворі. Був собі такою собі “свійською тваринкою”, як миша. Сільські жителі не вбивали незваного гостя через забобонний страху накликати біду на своє помешкання. Вужі, які живуть на присадибних ділянках, за відсутності собак та котів не втікають від господарів. Їхня поведінка така, неначе вони є членами сім’ї. На Поліссі одомашнені вужі виловлюють мишей.
Вуж звичайний
Рептилія належить до сімейства вужевих, відрізняючись від своїх подруг по зміїному царству жовтими «вухами» – симетричними мітками на голові. Плями бувають лимонними, помаранчевими, брудно-білими або зовсім непомітними.
Вужа легко упізнати за жовтими «вухами» – симетричними мітками на голові
Верх зміїного тулуба може бути забарвлений в темно-сірий, бурий або оливковий колір, розбавляється темним «шаховим» візерунком. Черево – світло-сіре або брудно-біле, з темною поздовжньою смугою в центрі.
Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею. Спійманий вуж спочатку активно захищається: сичить і викидає голову вперед, що страхітливо діє на більшість ворогів.
Якщо ж це не допомогло, він вивергає недавно з'їдену їжу та прикидається мертвим. Кусається рідко. Для людини укус практично не становить жодної небезпеки.
Вужі відмінно плавають, під водою можуть перебувати більше, ніж півгодини. Часто саме його ви можете побачити у воді, коли купаєтеся, або відпочиваєте у пониззі Дністра. Просто не звертайте на нього увагу, не кидайте в нього камінням, як це роблять діти. – і він попливе собі далі у своїх вуж’ячих справах.
Вуж звичайний
У нього їх багато. Спіймати жабу, гризунів, рідше рибу. Переховатися від природних ворогів – лелек, хижих птахів, деяких ссавців. А ще – виростити потомство. У квітні — травні починається шлюбний період. У липні — серпні самиці вужів шукають, де відкласти яйця: у вологі і теплі місця. Ідеально для цього підходять купи перегною, старої соломи, опалого листя, також годяться сирий мох, трухляві пеньки і мишачі нори. У жовтні — листопаді заповзають в різні нори і щілини в землі, де вони й зимують.
Водяний вуж: йому шкодить його “кубічна зовнішність”
Ще один прекрасний плавець, якого можна зустріти у Дністрі. Недаремно його назва – водний. У природі харчуються жабами, жабами, рибою, ящірками, а також дрібними гризунами, птахами та комахами.
Водний вуж
Водяного вужа від звичайного відрізняє візерунок у формі квадратів, його тулуб вкритий кубічним орнаментом. Не дарма його латинська назва "tessellata" в перекладі означає "покритий кубиками" або "шаховий". Завдяки цій особливості в забарвленні, в народі вужа також прозвали "шаховою гадюкою".
У водяного вужа немає характерних жовтих або оранжевих плям на потиличній частині голови, як у «звичайного» родича. Через це люди приймають цього бідолашного за отруйну і небезпечну рептилію, від чого водяний вуж часто страждає і навіть гине.
Латинська назва водного вужа "tessellata" в перекладі означає "покритий кубиками" або "шаховий".
Проте, водяний має цілий ряд зовнішніх ознак, за якими його легко можна відрізнити від отруйних гадюк.
Найбільш пізнаваною є голова - у гадюк вона трикутної форми і більшість щитків (лусочок) на ній дрібні, тоді як у водяного вужа вона овальна, а всі щитки великі. Якщо набратися сміливості і подивитися змії в очі, то можна побачити, що у гадюк, як у справжніх хижаків, зіниця вертикальна (як у кішки), а вужа — кругла. Крім того, гадюки значно дрібніші за вужу: найбільша звичайна гадюка досягає в довжину до 0,73 м.
Для людини водний вуж нешкідливий. Засоби захисту цієї змії - гучне шипіння і смердючі екскременти, що виділяються при небезпеці. На відміну від звичайного вужа, водяний майже ніколи не принижується тим, щоб вдавати з себе мертвого.
Основна їжа водяних вужів - риба, яку вони ловлять серед водних рослин, корчів або підстерігаючи, лежачи на дні. Змія не може проковтнути спійманий видобуток під водою, тому прямує на берег, де заковтує рибу, попередньо розгорнувши її головою до себе. Якщо видобуток занадто великий, трапеза може затягнутися на годину і навіть довше. Деякі вужі гинуть, не розрахувавши сили та обравши надто велику рибу.
Водні вужі рідко живуть далеко від водойм. Саме там вони проводять основну частину сезону активності. Багато їх у штучних каналах, канавах, водосховищах, риборозвідних ставках. Вони віддають перевагу відкритим, теплим, стоячим або повільно поточним водам. Улюблені місця їхнього відпочинку - нахилені над водою гілки або плоскі камені на берегах. Крім того, водяний добре лазить по деревах і кущах, часто заповзає в крони навколоводних рослин.
Мідянка звичайна: кусається, але не становить загрози
Наші предки вірили в те, що мідянка володіє магічними здібностями і за допомогою чаклунства може нашкодити людині, тому намагалися ніколи не ображати її і не гнати з подвір'я.
Мідянка звичайна
Мідянка звичайна - неотруйна змія. Однією з відмінних рис мідянки є чорна смуга, яка починається на кінці мордочки та проходить через око на рівні зіниці. Очі і зіниці у мідянки круглі. Райдужка очей пофарбована в червонуватий відтінок. На череві змії лусочки мають мідний колір і особливо це помітно в променях сонця. На хребті та боках мідянки можна побачити витягнуті по вертикалі плями, розташовані в декілька рядів. Вони можуть чітко контрастувати з основним фоном забарвлення, а можуть бути ледве помітні.
Якщо її спіймати, то вона дуже кусається, але не становить для людини загрози.
- До Червоної книги України віднесено два види плазунів, що зустрічаються у нас, серед них, мідянка звичайна та полоз жовточеревний або каспійський, - інформує Галина Іванівна у “Збірці матеріалів доповідей учасників ХІV Міжнародної Інтернет-конференції 2022 року «Соціальні та екологічні технології».
Отруйних плазунів у пониззі Дністра немає: як вберегтися від їх неотруйних укусів?
Пам’ятайте, що змії не нападають першими. На відміну від людей, вони стають агресивними лише у разі небезпеки – якщо на них випадково наступають, сідають чи лягають. Тому варто дотримуватися основних правил безпеки перебування в дикій природі.
- Правило № 1 – не рухайтеся
Побачили змію – не робіть різких рухів і почекайте, доки вона не відповзе. Змії зазвичай намагаються уникати контакту з людиною тому дайте їм можливість заховатися чи утекти.
- Правило № 2 – одягайтеся відповідно
Якщо ви вирушаєте в місцевість, де потенційно можуть жити змії, обирайте одяг, що захистить від укусів. Це довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити в черевики. Залишайте якомога менше відкритої шкіри. Навіть коли на змію випадково наступають або іншим чином турбують – вона рідко відразу кусає. Зазвичай вона приймає страхітливий вигляд.
- Правило № 3 – перевіряйте місце відпочинку
Щоб відлякати змію, перед тим, як сісти на траву, камінь чи колоду – пошурхотіть чи постукайте палицею, неподалік цього місця. Почекайте трішки, змія звільнить вас місце та тихенько відповзе подалі від цих страшних та непередбачувань людей.
- Правило № 4 – не торкайтеся неперевірених предметів руками
Не знаєте, що це – не чіпайте. Бо природа та еволюція так змінила кожну істоту, щоб захистити її від знищення. Часто змії зливаються х навколишнім середовищем.
- Правило №5 – візьміть палицю-посох
Вона допоможе вам обстежувати кущі та незнайому територію.
Що робити, якщо вас все ж таки вкусила гадюка
По можливості знерухоміти місце укусу, надати підвищене положення, звільнити кінцівку від одягу, взуття, прикрас, які перешкоджають кровообігу.
Якщо є можливість - накласти лід на місце укусу. Якщо є аптечка, дати 1-2 таблетки ліків від алергії.
Часто люди самі погіршують свій стан, коли починають нервуватися, бігати, мститися гадюці.
Такий стан лише посилює ймовірність алергічного нападу, брак повітря та напади. Навіть, якщо ви відправилися в гори та вас вкусила отруйна змія, то саме нерухомість дозволить отруті не розійтися тілом.
В будь-якому випадку, варто звернутися до медичного закладу та попросити про огляд сімейним лікарем.
Намагайтеся не доводити до укусу. Мирно співіснуйте з плазунами. Бо всі вони є важливою частиною біорізноманіття та екологічної системи пониззя Дністра.
Чи можна відігнати вужів від будинку нешкідливим способом
Можна. Перш за все, треба, аби біля будівель була скошена трава, не лежало сміття, хмиз, листя, гнилі дошки.
Навколо будинку (і особливо при вході) можна посипати махоркою чи подрібненими недопалками сигарет. А ще треба позбавля тися мишей – основний корм вужів.
Із давніх часів відомо: де є вівці, там немає вужів. Овеча шерсть відлякує плазунів. Якщо, наприклад, навколо будинку розстелити замкнутим кільцем шнурок з овечої шерсті, то ні вужі, ні гадюка ніколи через нього не перелізуть.
А ще вужі та гадюки не переносять запаху гасу, при наявності якого вони покидають місце проживання. Для такого захисту змішують 1 частину гасу з 2 частинами води, суміш наливають у пластмасову пляшку, у кришці роблять отвори й обприскують навколо будівлі чи іншого місця проживання вужів. Як результат – вужі покидають територію. Причому запах гасу звичний для людей, тож це не створює проблем та не шкодить навколишньому середовищу.
Ще можна улюблене місце вужів посипати порошком нафталіну або гірчиці. Вони цього також не люблять.
Фауна
Лайфхаки
Флора