Кожна річка України мала багато проблем до війни. Вони були спричинені низкою факторів, пояснюють українські екологи: забруднення хімікатами, добривами, металами, пластиком, важкими металами, сільськогосподарськими отрутохімікатами. До річок скидували недоочищені промислові та комунальні скиди. На річки впливали кліматичні зміни та зарегульованість стоків. Війна посилює ці проблеми в сотні разів.
Що російська армія робила з українськими річками
Перша атака на Дніпро відбулася 26 лютого, коли вони цілилися у дамбу Київського водосховища. Українська протиповітряна оборона збила ракету, повідомило тоді Міністерство інфраструктури з посиланням на Укрводшлях.
"Сьогодні зранку о 3:50 Українські ППО збили російську ракету, яка прямувала у напрямку дамби Київського водосховища, яке розташоване на північ від Києва. Якщо дамба буде зруйнована, повінь призведе до катастрофічних жертв та збитків – в тому числі затоплення житлових районів Києва та передмість. Руйнування Київської дамби може призвести до руйнування Канівської, Кременчуцької та інших греблей каскаду і навіть аварії на Запорізькій АЕС".
У березні російські окупанти зайшли у Київську область. Щоб окупанти не змогли пройти на Київ, українська армія змушена була підірвати дамбу через річку Ірпінь. Внаслідок цього село Демидів було затоплене. Більшість мешканців, судячи з відеоматеріалів багатьох видань, про це не шкодують. Хоча їм доводиться тепер місяця відкачувати воду зі своїх городів та садів.
Демидов перебував під окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення Росії й був звільнений 31 березня 2022 року. Тактика «випаленої землі», як вважають оглядачі, серед яких співробітник американського Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі, — мала значний успіх для стримування російських військ на півночі країни в перші тижні.
У Всесвітній день води, ракета системи залпового вогню "Смерч" впала в річку Дніпро, але не здетонувала.
Також з Дніпра неодноразово діставали збиті гвинтокрили росіян – у травні про підйом Мі-24 з двома трупами пілотів повідомляло Міністерство оборони України.
Речовини, які забруднювали Дніпро до 24 лютого, залишаються активними, але додається техніка, вибухівка, трупи ворогів.
У вересні через удари по дамбі Карачунівського водосховища вода у річці Інгулець біля Кривого Рогу, яка впадає у Дніпро, тимчасово почервоніла.
У жовтні на Херсонщині росіяни пошкодили прольоти автомобільного та залізничного мостів на північному кінці Каховської дамби і замінували узбережжя Дніпра перед контрнаступом ЗСУ.
Дніпро досі страждає внаслідок ворожих обстрілів. У Чернігівській області вже зафіксували понад 100 епізодів, які пов’язані із забрудненням води внаслідок руйнацій мостів, ТЕЦ, підприємств і нафтобаз.
У східних та південних областях України ведуться активні бойові дії поруч з Дніпром.
У жовтні росіяни перемістились на лівий берег Дніпра на Херсонщині. Тепер вони перетворюють прибережну частину лівого берега на військову зону та обстрілюють десятки населених пунктів вздовж правого берега річки.
В окупації перебуває Нова Каховка, де починається канал "Дніпро-Крим" і розташована Каховська гідроелектростанція.
Заплава та лівобережні райони нацпарку "Нижньодніпровський", який є найбільшим в Україні та охоплює дельту Дніпра від Каховського водосховища до Бузького лиману, – досі окуповані, а центральна частина перебуває на лінії фронту.
Кінбурнська коса на Миколаївщині – крихітний мис в гирлі Дніпра, що частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману, є місцем запеклих боїв.
Найбільш критична ситуація у Придніпровському промисловому регіоні – це Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська області.
Саме у цих регіонах російські війська постійно обстрілюють прибережні райони і територіальні громади, а об’єкти водопостачання та водовідведення (каналізаційні споруди, станції водопідготовки) – пошкоджені або зруйновані.
Що з якістю води під час війни
За запасами доступних для використання водних ресурсів Україна належить до малозабезпечених. За цим показником Україна перебуває на 111 місці серед 152 країн світу, а серед 20 європейських країн посідає 17 місце.
За прогнозами вчених, протягом наступних 30 років слід очікувати на подальше зростання дефіциту прісної води, а після 2050 року Україна може навіть перейти до її імпорту.
В одному із досліджень українські науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату:
- «м’який», що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди;
- «жорсткий», за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться.
Найгірша ситуація у басейнах Південного Бугу та Дністра, де до кінця століття річковий стік може знизитися більш ніж на третину. Війна особливо торкнулася регіонів, в яких і до війни була гостра проблема з водою (детальне дослідження тут).
Йдеться про Автономну Республіку Крим, зазначає в аналітичній записці науковець-аналітик Сергій Зелінський. 85% води Крим отримував з материка. Через окупацію Криму російськими військами водопостачання через Північно-Кримський канал було припинено, адже міжнародне гуманітарне право, яке захищає громадянське населення під час війни, зобов’язує саме окупанта забезпечувати потреби людей на цих територіях.
У березні 2022 року під час російської агресії зафіксовано обстріли та попадання снарядів у водонасосні станції, водопроводи, каналізаційні очисні споруди, що призводить до аварій та позбавляє людей доступу до питної води. Наприклад, без води залишилися жителі Маріуполя, яким прийшлось навіть пили воду з калюж. У березні 2022 року жителі Чернігова не мали можливості отримувати питну воду та користувалися водою з Десни, а у квітні з аналогічною проблемою стикнулися жителі Миколаєва.
Російські окупанти обстрілювали водну інфраструктуру. Так, внаслідок обстрілу очисних споруд Васильківського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення російська армія зруйнувала будівлю каналізаційної насосної станції. Внаслідок таких дій зворотні води без будь-якої очистки потрапляють у річку Дніпро.
"Можемо лише припустити що схожу проблему має Енергодар, Марганець й Нікополь. Далі ці каналізаційні стоки прямують до водозаборів Каховки, Херсона, Миколаєва, Кривого Рогу. Потрапляють вони й в окупований Крим через Північнокримський канал", – кажуть експерти Української природоохоронної групи Валерія Колодежна та Олексій Василюк.
За два місяці війни стратегічними цілями окупантів стали нафтобази у Харкові, Чернігові, Луганську, Житомирі, Калинівці, Львові, Дубні, Луцьку Василькові та ін. Такі вибухи та спровоковані ними пожежі призводять до забруднення як ґрунту, так і водних ресурсів.
Нерозірвані снаряди, трупи солдатів, техніка на понтонних переправах потрапляли напряму у воду.
Однак оцінити повний вплив війни на якість води можна буде лише після повного завершення бойових дій, відзначають екологи.
Фауна
