Розточчя - так називається вузьке горбисте пасмо в межах України та Польщі. Саме на його території - у Яворівському районі на Львівщині знаходиться природний заповідник "Розточчя". Лежить він у Головному європейському вододілі - тобто річки, які беруть тут початок, впадають у Дністер, а далі - у Чорне та Балтійське море. Звідси назва Розточчя, від слова "розтікатися". Унікальність заповідника у тому, що його природа - це суміш Поділля, Полісся та Карпат, з якими він межує, і від яких увібрав риси, характерні їм.
Площа заповідника 2084,5 га. Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км. Особливості клімату, різноманіття рослин та тваринного світу створюють враження, що, мандруючи "Розточчям", можна побувати одночасно у Карпатах, Поліссі та Поділлі.
Тут є давні букові ліси, що нагадують праліси Карпат. Притаманні Поліссю озера, стави, болота, характерна для Поділля лісова та степова рослинність, а ще унікальні європейські сосново-дубові ліси, які більше ніде в Україні не ростуть.
Захід сонця над Розточчям Фото: Анна Палюх
Офіційно створили заповідник у 1984 році. Однак про необхідність збереження та вивчення території українського Розточчя говорив ще професор Андрій П’ясецький. У 1938 році ініціативу підтримав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Він посприяв тому, що за кошти греко-католицької митрополії викупили 4 тисячі гектарів природних лісів, на базі яких заснували Янівське дослідне надлісництво та науково-дослідну станцію.
Заповідник восени
Під час німецької окупації великий масив лісів хотіли зрубати. Щоб зберегти унікальну природу, Андрій П’ясецький звернувся до краківського управління лісів та переконав, що рубати заповідні ліси не можна, бо це призведе до катастрофи.
Ліси було врятовано. Однак після чергового доносу до гестапо, що надлісничий не виконує наказів окупаційної влади, вченого заарештували, а згодом розстріляли.
Фото: Заповідник Розточчя, сторінка у Facebook
Після його загибелі боротися за заповідні ліси продовжив Андрей Шептицький та наукова спільнота. У 1974 році був створений заказник "Страдчанський ліс", а через десять років заснували природний заповідник "Розточчя". З 2017 року одна з його ділянок увійшла у світову спадщину ЮНЕСКО.
Заповідник з висоти Фото: uk.wikipedia.org
До цього була спроба ліквідувати заповідник. Сталося це у 2010 році, коли міністр освіти Дмитро Табачник видав наказ, яким заповідник позбавлявся юридичного статусу. Тоді дві громадські екологічні організації подали в суд та виграли справу, а незаконний наказ скасували.
Фото: Заповідник Розточчя, сторінка у Facebook
У чому унікальність заповідника
1.Територія заповідника складається з двох ділянок – Верещицького і Ставчанського лісництв. Тут протікає річка Верещиця – ліва притока Дністра. Уздовж її русла, протяжністю понад 90 км, розташований каскад штучно створених ставків, найбільшим з них є озеро природньго походження - Янівський став.
Фото: Заповідник Розточчя, сторінка у Facebook
2. У Розточчі зібрані всі види рельєфу - горби, горбисті пасма, долини, ліси, болотисті ділянки, русла річок, ставки та підземні джерела.
3. На території заповідника ростуть разом дерева сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в’яза та липи. Ніде у світі не зберігся такий природний ліс, лише на Розточчі можна побачити це унікальне поєднання.
Фото: Заповідник Розточчя, сторінка у Facebook
4. Найвищою точкою заповідника є Гострий Горб - скеля, яка височить над Розточчям на висоті понад 350 метрів. Це частина цілої гряди, яка тягнеться від Львова до Страдчанських лісів і далі.
5. Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Лісові масиви складають 92%, а лучні болотні та прибережно-водні рослини лише 8%.
Фото: Заповідник Розточчя, сторінка у Facebook
6. Серед лісів переважають широколистяні (букові, дубові, грабово-дубові) та хвойно-широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси.
Бук лісовий
7. Тут ростуть рідкісні рослини - сальвінія плаваюча, фіалка біла, верба чорнична, лілія лісова, венерин черевичок, осока Девелла. А також унікальні льодовикові релікти - береза низька та верба лапландська. 28 видів рослин, які тут ростуть, занесені до Червоної книги України.
Лілія лісова
8. Цікавою і своєрідною є також фауна заповідника. Серед ссавців зустрічаються сарна європейська, олень, лось, заєць сірий, кабан дикий, вовк, лисиця, ласка.
Фауна заповідника
9. Також тут є багато видів риб і плазунів. Земноводними представниками є ящірки прудка й живородна, вуж, гадюка звичайна, тритон звичайний і гребінчастий, жаба ставкова та озерна, кумка червоночерева, ропуха сіра та ін.
10. Птахи часто зупиняються в заповіднику під час перельотів або прилітають зимувати на територію Янівського ставу.
Яструб великий
11. Через роташування у Розточчя висока вологість повітря, зима - м’яка, а кількість опадів за рік - 673 мм.
12. Луки і болота заповідника утворюють урочище Заливки - великий багатовіковий масив боліт, який у радянські часи вирішили висушити, пояснюючи це тим, що болота, багаті на гумус, можна використовувати у сільськогосподарських цілях. Однак родючими ці землі виявилися недовго. А наслідки для довкілля були катастрофічними. Тож, з часом болота почали відновлювати та повторно зволожувати.
13. В околицях заповідника розташовані Страдецька печера - підземний рукотворний монастир, музей різьблення по дереву, дендрарій, пам’ятки архітектури.
Як дістатися
Природа у заповіднику під особливою охороною. Аби приїхати до "Розточчя", необхідно попередити адміністрацію (сторінка у Facebook) і гуляти тільки в межах визначених стежок та у супроводі екскурсовода парку.
Якщо ви їдете потягом або автобусом з Одеси, то спочатку треба дістатися Львова. Відстань зі Львова до заповідника - 25 км. Автомобілем - приблизно пів години. Автобусом зі Львова можна дістатися з автостанції №4, автобус Львів – Шкло до зупинки смт Івано-Франкове.
Лайфхаки
Фауна
