Як намальовані. Біляївчанка Інна Міщенко вишиває хрестиком великі картини

Біляївчанка Інна Міщенко за фахом товарознавець продовольчих товарів. Також жінку знають, як заводчицю собак, вона займається цим останні років 10. Але є в її житті ще одна улюблена справа - для душі, творча. Інна багато років поспіль вишиває хрестиком картини, переважно, великих розмірів. Свої витвори майстриня поки що ніде не виставляла. Каже, якось не замислювалась над цим. Вже й точно не пригадує їх кількість, декілька десятків. Частина з них прикрашає оселі друзів та знайомих, а частина – залишається в родині і надихає на створення нових шедеврів.

Все почалося неочікувано, більше 15 років тому. Інна прийшла до своєї куми Валентини Гливки, а в неї на стіні висіли вишиті картини.

- Я тоді сказала, що теж так давно хочу навчитися вишивати картини. А Валя запропонувала: купляй, каже, набір, і я тебе навчу. Я по життю якщо чимось захоплююсь, навчаюсь швидко. Раз прийшла до неї на урок, потім другий, і відтоді вже опановувала тонкощі цього мистецтва сама, - згадує Інна. – Потім, бувало, приходила, і ми вже вишивали разом, спілкувалися, надихали одна одну.

Картина вишита хрестиком, робота Інни Міщенко

Для вишивки жінка купувала спеціальні схеми, замовляла нитки. Починала від простішого, невеликих картин, і рухалася до більш об’ємних, складних варіантів.

Найулюбленіші сюжети – це пейзажі, натюрморти. 

На вишивання однієї великої картини, за словами майстрині, йде не менше пів року. Раніше в неї було більше вільного часу, і вона вишивала частіше. Останні роки рідше, але натхнення завжди є.

Картини вишиті хрестиком, роботи Інни Міщенко

- Як тільки був вільний час, одразу сідала за вишивку. Раніше, пам’ятаю, і по сім годин на день могла вишивати. Час за цією справою пролітає швидко і непомітно. Якщо роботи великі, то на їх створення, якщо працювати за таким темпом, йде більше восьми місяців, - пояснює майстриня.

Але результат, стверджує Інна, вартий кожної витраченої на це секунди. Хрестик настільки маленький, що здається, що картини не вишиті, а намальовані.

Картина вишита хрестиком, робота Інни Міщенко

Кожну свою роботу жінка обрамлює вишуканим багетом і додає антиблікове скло. Це не обов’язково, але, на її думку, рамка надає картині ще більшого об’єму, а скло оберігає від пилу чи вигорання.

Інна зазначає, що якість картин залежить не лише від вміння вишивальниці, а і від якості матеріалів. Тому на цьому не можна економити. Хоч, зізнається, якщо порахувати, у скільки обходиться картина, вона може здаватися золотою.

- Лише один моток ниток коштує від 20-30 грн, а їх треба десятки і кожного відтінку окремо. В одній картині може бути до 30-40 відтінків.

Картина вишита хрестиком, робота Інни Міщенко

Кожна картина, зазначає майстриня, вимагає значної зосередженості, адже хрестики треба рахувати, є складні переходи.

Їй за весь час найскладніше далися струни. Це була картина зі скрипкою. Складність була в тому, що струни йшли навкіс, і там постійно змінювалася нитка.

Картина вишита хрестиком, робота Інни Міщенко

Бувало, зізналась Інна, що лише через одну помилку доводилось розпускати немаленьку частину вже вишитої картини. Бо йти по схемі вже не можна, вигляд буде не той, як не старайся.

Останні півроку Інна не вишивала, були деякі проблеми зі здоров’ям. Але зараз має плани.

Наразі у неї є незавершена робота. Одна з найбільших, яку вона колись вишивала. Так склалося, що розпочала її майстриня під час повномасштабної війни. За словами жінки, залишилися буквально останні рядки, і взимку вона хоче їх завершити.

Та сама незавершена картина Інни Міщенко

- Це картина кантрі стайл. На ній зображений старий чайник, на ньому навіть іржа є, але в цьому чайнику стоять неймовірної краси ромашки. Дуже гарний натюрморт.

Процес вишивання, говорить Інна, дарує їй відчуття спокою, радості, затишку, ніби переносить у інший вимір, відволікає від буденності та метушні.

А результат і бонус такої творчої роботи  - чудовий декор для оселі, який помічають і оцінюють усі.

- Переважна більшість картин, великих розмірів, залишаються вдома і прикрашають нашу оселю. Але багато робіт я подарувала. Невеликі, які були на початку творчості. Навіть подарувала свою першу роботу – це були ягоди. Бо всі картини вдома я точно не розміщу, а друзям буде пам’ять і приємно, - пояснює Інна.

На загальний огляд свої роботи вона не виставляла. Хоч одного разу їй пропонували взяти участь у виставці. Але, припускає вона, ще буде інший час.

- В мене стільки є схем куплених, які так і чекають, коли ж я за них візьмусь. Є дуже красиві тюльпани у вазі. Та в мене є і готові, однак ще не оформлені картини, і незакінчені, які в процесі. От я собі і обіцяю, що як тільки їх закінчу, наступні почну. Треба просто сісти і вишивати. Сподіваюсь, взимку часу буде більше, і я зможу приділяти достатньо уваги і творчості.