2 лютого щороку відзначається День водно-болотних угідь. Україна ратифікувала Рамсарську конвенцію, відповідно якої до території водно-болотних угідь відносяться усі болота, заболочені території, прісні, солонкуваті, солоні водойми, глибина яких не перевищує шести метрів під час відприву. Однак попри те, що Україна, тоді в складі СРСР, підписала цю конвенцію ще у 1971-му році, і взяла на себе зобов’язання робити все для збереження водно-болотних угідь, їх площа невпинно зменшується. Open.Дністер розповідає, чому водно-болотні угіддя настільки важливі для України, зокрема, й для ліквідації екологічних наслідків війни.
Водно-болотні угіддя зникають утричі швидше, ніж ліси, хоча їхня економічна й біологічна цінність значно вища, ніж у більшості наземних екосистем. У “Глобальному огляді водно-болотних угідь”, що був підготовлений в рамках Рамсарської конвенції, це створює негативний вплив на 18 тисяч видів рослин та тварин, що залежать від цих територій.
Основна причина скорочення водно-болотних угідь: надмірність споживання людиною різноманітних ресурсів, а також створення нею екологічних загроз. Зокрема, йдеться про надмірне споживання води (прісна вода складає лише 2,5% від загального обсягу води, більше половини цього обсягу – це льодовики та снігові шапки гір), надмірне споживання риби, накопичення сміття в природних екосистемах, зміна клімату, руйнування берегів внаслідок незаконної забудови, штучне змінення русла рік та дамбування, осушення боліт, заплавних луків для сільськогосподарських угідь та будівництва тощо.
Джерело: “Глобальний огляд водно-болотних угідь”, підготовлений в рамках Рамсарської конвенції
Водночас, водно-болотні угіддя для життя планети та людини на ній – на вагу золота. І ось топ-10 причин, чому вони настільки важливі, особливо, в умовах екоциду з боку рф, який триває вже десять років під час російсько-української війни.
1. Вони можуть врятувати нас від "великої води"
Найвагоміша соціально-економічна функція водно-болотних угідь — це запобігання повеням. Вони виконують роль "губок", поглинають опади, контролюють стікання в струмки та річки.
Через агресію росії Україна вже мало жахливий досвід, коли окупанти підірвали Каховську ГРЕС. Штучно затоплений Великий лук звільнився від води, але вона спричинила багато руйнувань та горя.
"Вода – це… рідина! – нагадують фахівці Екодії, – відповідно до закону гідростатики, який ми вчили у школі на уроках фізики, вона заповнює усі заглиблення за принципом сполучених посудин. Річкова долина, заплава за довгі століття існування річки пристосувалася до того, щоб умістити навіть найбільші обсяги води, які прийдуть з верхів. Якщо у цій заплаві щось побудувати, то це щось буде періодично затоплюватись. Більше або менше, залежно від рівня повені. А ще будь-які споруди у заплаві зменшують об’єм цієї природної чаші, і тому вода буде підніматися ще вище. Будь-які намивні території, по-перше, опиняються під загрозою затоплення, а по-друге, створюють загрозу затоплення тим місцинам, які раніше були безпечними".
Кожен гектар водно-болотних угідь поглинає до 14,2 млн літрів паводкової води та допомагає зменшити масштаби повеней. Треба берегти екосистему водно-болотних угідь, бо вони здатні убезпечити нас від штучно створених та природних повіней. Болота і торфовища здатні прийняти "велику воду", а пізніше – віддати без шкоди для живих істот.
Плавнева зона Турунчука
2. Очищення та фільтрація води
Найпростіше пояснити весь процес – на прикладі станції очисних споруд у місті Біляївка, які працюють на фітотехнологіях. Брудна вода заходить у невеликі, штучно створені озера, проходить процес природньої очистки через фільтри рослин та мікроорганізмів водно-болотних угідь, а на виході маємо чисту воду.
Російські війська системно шкодять українським річкам, які приймають тонни забруднюючих речовин. Російська агресія призвела до масштабного забруднення водойм не лише у громадах, що безпосередньо були зоною бойових дій чи близькі до лінії фронту, але по всій території України, що зазнавала масованих ракетних ударів. Майже кожна українська річка несе наслідки: розливи нафтопродуктів від знищеної техніки, забруднення залишками боєприпасів та ракетним паливом тощо.
Водно-болотні угіддя видаляють забруднювачі, такі як фосфор, важкі метали й токсини, що відкладаються в осаді. В багатьох країнах світу давно зрозуміли, що використання водно-болотних угідь дозволить значно скоротити видатки на очистку стічних вод. Так, влада Нью-Йорка виявила, що замість того, щоб витрачати 3–8 мільярдів доларів на будівництво нових заводів із очищення стічних вод, вона може інвестувати 1,5 мільярда доларів у придбання землі навколо резервуарів північніше агломерації. Ця земля буде очищати воду безкоштовно.
3. Вони допомагають зберігати біорізноманіття планети
Про важливість біорізноманіття на планеті, Open.Дністер вже розповідав. Важливість водно-болотних угідь для збереження біорізноманіття підтверджує ознайомлення з Червоною книгою України. Значна кількість тварин, птахів, які зустрічаються там, зникають через зникнення місця для їхнього життя, зокрема й, осушення заплавних луків, водно-болотних угідь.
Водно-болотні угіддя дуже цінні для збереження рідкісних видів птахів: деркача, лелеки чорного, журавля сірого, змієїда, коровайок, жовтих чапель, є нерестовищами для багатьох видів риб. Вони та сотні інших видів не можуть існувати, розмножуватися в іншому середовищі. Лише один Дністровський заповідник є місцем життя 10 видів тварин, які занесені до Європейського Червоного списку, понад 40 видів — до Червоної Книги України.
25% усіх рослин і тварин, які зустрічаються у водно-болотних угіддях, знаходяться під загрозою зникнення — по всій планеті.
Коровайка
4. Запобігають змінам клімату
В межах торфовищ зберігається ~30% наземного вуглецю. А це у 2 рази більше, ніж у всіх лісах світу. Органічний вуглець "затримується" у заболочених територіях, що не сприяє парниковому ефекту. Водно-болотні угіддя є чудовим інструментом для боротьби зі зміною клімату — вони вловлюють CO2 (вуглекислий газ) з атмосфери.
Водно-болотні угіддя, серед інших чинників, відповідають за здоров’я усієї планети. У доповіді міждержавної групи експертів, які займаються питаннями зміни клімату (IPCC), йдеться, що ми все ще можемо зупинити процеси, пов’язані, з глобальним потеплінням. Нам вкрай потрібно змінити культуру споживання, традиційне господарювання, виробництво, транспортне навантаження та ставлення до екосистем. Збереження водно-болотних угідь — одне із завдань.
При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO 2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
5. Рятують від смерчів та ураганів
Команда дослідників Каліфорнійського університету підрахували, що втрата всього лише 3% водно-болотних угідь завдала у Флориді збитків на 480 мільйонів доларів від одного урагану. Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов. Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя. Болота екологи взагалі називають "стабілізаторами напруги в природі".
6. Без водно-болотних угідь людям не було б добробуту
Водно-болотні угіддя дають нам питну воду, їжу, відпочинок та натхнення. Вони тисячоліттями годують людство – їх використовують для рибальства і сільського господарства. Вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення. Вони важливі для традиційного скотарства з випасом худоби та сінокосами, а також і для туризму. Невже ми, люди, не можемо зробити для них щось натомість? Що? Зберегти їх для планети та для нащадків.
Флора
Фауна
