Коровайка або блискучий ібіс (Plegadis falcinellus) та європейська норка зображені на логотипі Нижньодністровського національного природоохоронного парку, який розташований в Одеській області в межах Білгород-Дністровського та Одеського районів. Парк охоплює територію пониззя дельти річки Дністер, вздовж північного берега Дністровського лиману і включає в себе багатий різноманітний природний ландшафт, зокрема водно-болотні угіддя, луки та лісові масиви.
Тут живуть тисячі різних видів, зокрема птахів, адже дві ділянки парку “Межиріччя Дністра-Турунчука” і “Північна частина Дністровського лиману” увійшли до національного парку та оберігаються міжнародною Рамсарською конвенцією як водно-болотні угіддя міжнародного значення, які мають всесвітньо важливе значення для відтворення мігруючих птахів. У 2024 році, за повідомленням Нижньодністровського національного природоохоронного парку, емблему оновили, однак символи залишилися.
Чому саме коровайку зобразили на логотипі нацпарку? Про це розповідає керівник наукового відділу, один з засновників парку та його екс-директор (2014-2015 роки) Микола Роженко. За його словами, до розробки логотипу долучені були двоє людей: він, а також ще один з ініціаторів створення парку, доктор біологічних наук Іван Русєв. Фото коровайки в польоті, а також норки європейської належать авторству Роженка та Русєва. Затверджений логотип парку був першим директором нацпарку Віталієм Примаком у 2009 році. Цей логотип став візитною карткою природоохоронного оазису в Пониззі Дністра.
– На емблемі зображена коровайка, птах, який є символом рівноваги в дельті Дністра і провісником весни, – пояснює Роженко, – цей вибір не є випадковим – коровайка завжди асоціюється з водою, а без води в дельті не може існувати жоден птах. Вона є предвісником приходи весни, бо з'являється у парку, коли має починатися весняне водопілля.
Фото коровайок у Пониззі Дністра, 2020 рік
Потреба у створенні парку виникла саме тому, що необхідно було захистити живий світ Пониззя Дністра від надмірного втручання людини. Природний індикатор – коровайка почала зникати з цієї території.
У пониззі великих українських річок здавна коровайка була одним з 2-3 наймасовіших видів водно-болотних птахів. У 1950-ті роки у наших краях гніздилося 2000 пар коровайок, у 1980-х, після повного зарегулювання стоку через введення в дію Дністровської ГЕС, їх нараховували 500 пар. З 2000-х років кількість коровайок зменшувалася різко і стрімко. У 2022 році їх кількість у дельті Дністра становила не більше 20 пар. Зараз на території України гніздиться всього близько 1,5-2 тисяч пар, найбільші колонії в дельті Дунаю та на Сиваші.
Самотня коровайка
Логотип із зображненням коровайки, яка зникає, а також норки як символа багатого біорізноманіття парку, відображає глибокий зв’язок з природою та місією парку – збереженням і захистом унікального природного середовища дельти Дністра.
За інформацією доктора біологічних наук Івана Русєва, дуже багато для вивчення цього виду зробив орнітолог Ігор Щеголєв. Десятиліттями вивчаючи цей вид, він окільцював понад 5000 пташенят коровайок, став першим орнітологом Причорномор'я, який науково довів, що наші коровайки мігрують до Африки, в такі країни, як Чад і Малі. Деякі з них долають пустелю Сахара, стикаючись з величезними труднощами. Однак найгіршою ситуацією для них, яка вплинула на кількість виду, виявилося зарегулювання Дністра.
Чому зникають коровайки
Якщо коротко: їм мало води, їжі та безпечних місць для гніздування. Типова ситуація для багатьох видів дельти Дністра. Це викликано діяльністю людини, такою як забудова берегів і регулювання стоку річки, що руйнує їх природне середовище.
Коровайки показують вражаючу здатність адаптуватися до різних типів водно-болотних угідь, від прісних до солоних вод, що дозволяє їм використовувати широкий спектр середовищ для годування і розмноження. Однак на них дуже впливає нестача води з кількох причин:
-
Живлення: коровайки, як водоплавні птахи, живляться дрібними водними організмами, такими як комахи, рачки та дрібна риба, які водяться в мілководдях і болотах. Без достатньої кількості води ці джерела їжі стають недоступними.
-
Гніздування: коровайки потребують певного рівня води для гніздування. Вони часто будують свої гнізда в заростях очерету, які формуються в умовах стабільного водного середовища. Зниження рівня води призводить до втрати таких підходящих місць для гніздування.
-
Захист від хижаків: водні території забезпечують коровайкам захист від хижаків. Коли води стає менше, птахи стають більш вразливими до хижаків і несприятливих погодних умов.
В нацпарку відзначають, що основною причиною цього безводдя, окрім кліматичного фактора, є неконструктивна політика Дністровського гідровузла у Чернівецькій області щодо нижньої ділянки річки.
Діючими Правилами експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла визначено, що в квітні-травні з Дністровського водосховища у пониззя Дністра здійснюються екологічні (репродукційні) попуски. Їх обсяг і тривалість залежать від обсягу водопілля в басейні Дністра. Однак часто цієї води просто не вистачає для вітворення видів.
Чим ще особлива коровайка?
Це птах з родини ібісових. Найбільш відомий представник цього виду – священний ібіс – не одне тисячоліття живе поряд з людиною. І ще за 3000 років до нашої ери давні єгиптяни поклонялися йому, як символу бога Тота, покровителя писемності та науки.
Вважалося, що приліт ібіса пророкує багатий врожай. Вони прилітали перед сезонним розливом річки Ніл. Свіченням глибокої шани, яку висловлювали давні єгиптяни цим птахам є величезні некрополі муміфікованих птахів, які були знайдені археологами.
У деяких ритуалах і обрядах коровайка є важливою частиною, символізуючи чистоту і відновлення, завдяки своєму місцю проживання в непорушених водно-болотних угіддях.
Ось це кілька вражаючих фактів про коровайку.
-
Коровайки, як і інші види воронячих птахів, мають широкий спектр звуків, які використовують для спілкування. Їхні крики можуть включати клацання, свист та інші звуки, які допомагають їм взаємодіяти в колоніях.
-
Дослідження показують, що коровайки можуть долати великі відстані під час міграцій, і це може включати перельоти через океани, як це сталося з птахами, які подолали Атлантичний океан з Іспанії до Барбадосу.
-
Коровайки часто утворюють великі колонії з іншими водними птахами, такими як чаплі та білуги. Це може допомогти їм у пошуку їжі, оскільки інші види також можуть вказувати на місця з великою кількістю їжі.
-
Гнізда коровайок зазвичай розташовані на деревах або чагарниках, де птахи плетуть їх з рослинності, забезпечуючи надійний захист від хижаків. В деяких випадках вони можуть використовувати гнізда, вже побудовані іншими птахами.
-
Коровайки відіграють важливу роль у підтримці екологічної рівноваги водно-болотних угідь, оскільки їхня діяльність з видобування їжі допомагає контролювати популяцію комах і дрібних водних організмів.
-
Коровайки мають яскраве, переливчасте оперення, яке може бути дуже фотогенічним. Це робить їх популярними серед орнітологів і любителів птахів, які часто прагнуть сфотографувати ці вражаючі види.
-
Коровайка відзначається своєю яскравою та різноманітною кольоровою палітрою. Її оперення може включати різні відтінки коричневого, рудого, чорного і білого, створюючи унікальні візерунки на кожній пташці.
-
Під час шлюбного періоду самці коровайок виконують складні і енергійні танці, щоб привернути увагу самок. Ці танці часто включають ритмічне трясіння головою та розпускання хвоста.
-
Їхні ноги короткі і міцні, що робить їх відмінними для пересування по густій рослинності. Це допомагає їм уникати хижаків і знаходити їжу в різних середовищах.
-
Коровайки будують гнізда, які часто складаються з тонкого матеріалу, такого як листя та трава. Самки відкладають від 2 до 6 яєць, які вони висиджують самостійно.
-
Їх раціон складається з комах, насіння, фруктів і ягід. Це дозволяє їм адаптуватися до різних умов навколишнього середовища і забезпечувати себе необхідними поживними речовинами.
-
Вони часто утворюють соціальні групи або зграї, які допомагають їм в пошуках їжі та захисту від хижаків. Це також може сприяти кращому успіху в розмноженні.
-
Коровайки мають дуже гострий зір, що допомагає їм виявляти дрібних комах і інші джерела їжі, а також швидко реагувати на небезпеки.
Коровайки на Дністрі
Орнітологи вважають коровайку символом таємничості через її обережність і схильність до усамітнення. Побачити коровайку в природі дуже важко, адже птах добре ховається та пильно спостерігає за своєю територією. У фольклорі навіть кажуть, що вона здатна розпізнавати “добрих” і “поганих” людей. Якщо помітно, що коровайки зникають з території України, це може бути приводом для роздумів про наше ставлення до природи та довкілля.
Фауна
Лайфхаки
