У Дністра є свої легенди. Одна з них - орнітолог Ігор Щеголєв. З ким лише не порівнювали його постать. Одні - з "камишевим котом", бо найчастіше науковця можна було зустрітити там, серед очерету та плавень. Інші казали, що він сам як перелітний птах. За походженням грек, він літав зимувати додому у Грецію, а повертався на літо у Причорномор'я - досліджувати птахів та бити в набат: треба зберігати місце їх життя водно-болотні угіддя Дністра.
Неординарна людина Українського Причорномор'я
Нещодавно Ігорю Щеголєву виповнилося 70, його товариш та колега Іван Русєв присвятив йому цілий нарис:
- Вперше на Дністер його привіз батько Володимир. Велика любов до птахів привела Ігоря у 1969 році на біологічний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечнікова. Потім орнітолог став «головним» мешканцем і живою легендою дністровських плавнів, за що отримав прізвисько «очеретяний кіт». Але Ігор на Дністрі не зупинився, він, як справжній грек за національністю, допитливий натураліст і дослідник, витрачає багато часу на вивчення дельти Дунаю, дельти Дніпра, причорноморських лиманів, островів та причорноморських кіс.
Придбавши собі невеликий човник - каючок, Ігор борознив потужні очеретяні чагарники плавнів Дністра від Дністровського до Кучурганського лиманів. Проживаючи серед дикої природи, фактично в хащах очерету, Ігор вникав у секрети тонкого та тендітного світу плавнів Дністра. Він окільцював десятки тисяч птахів.
Його улюбленим птахом стала коровайка або блискучий ібіс. Цей птах є прямим родичем Священного ібісу – того ібісу, якому поклонялися давні єгиптяни. Окільцювавши понад 5000 тисяч пташенят коровайок, Ігор перший з орнітологів Причорномор'я науково встановив, що наші коровайки летять до Африки, в такі країни як Чад, Малі та ін. Причому ряд з них летить, насилу долаючи пустелю Сахара. За іронією долі, сьогодні цей птах у дельті Дністра зазнає найжорстокішого антропогенного тиску, незважаючи на те, що він є символом Нижньодністровського національного природного парку, а сам дослідник і природоохоронець Ігор Щеголев витратив величезні сили та час на її вивчення та охорону.
Живучи в дністровських плавнях, Ігор, як і тисячі диких птахів та ссавців, пив воду прямо з озер, харчувався підніжним кормом, ловив рибу на їжу, збирав яйця птахів, а бувало й так, що іноді тижнями залишався без щіпки солі. І таке безтурботне та захоплююче життя вченого тривало до 1985 року, коли «очеретяному коту» стало відомо, що в Чернівецькій області будують величезну греблю ГЕС і вона може знищити тендітну екосистему дельти Дністра та стане загрозою Одесі. І він спрогнозував, що така ГЕС, яка міститиме третину річного стоку Дністра, незабаром стане смертельним зашморгом на руслі річки.
Коли Ігор розповів мені про ці погрози, які чекають на наш улюблений Дністер та рідкісних птахів, що населяють унікальні плавні, ми з ним, у далекому 1985 році, прийняли рішення боротися за право природи дельти Дністра та за птахів, жити в нормальному екологічному середовищі. Ми прийняли рішення незважаючи ні на що, хоч би скільки це зайняло часу, чого б це нам не коштувало, йти до переможного кінця на захист улюбленої дельти та створювати національний природний парк «Нижньодністровський». Як тільки про це дізналися браконьєри та побачили наші перші кроки по зустрічах та обговореннях, нам стали «переходити дорогу».
Головна причина можливої загрози від Дністровської ГЕС не давала нам спокою. І ми холодною зимою 1986 року поїхали для захисту своєї дельти за 700 км від Одеси, щоб зрозуміти, що за монстр чекає на Одесу, одеситів і нашу улюблену дельту. І тоді, після повернення з греблі, ми, за сприянням редактора газети "Вечерняя Одесса" Бориса Деревянко, виступили на прес-конференції і з'явилася перша стаття в газеті «Вечірня Одеса» про майбутні перетворення Дністра. Називалася вона «Чому забули про Одесу?»
Після цього було написано сотні та сотні наукових та публіцистичних статей, написано книги, але проблема залишалася невирішеною. Ігор увесь свій дорогоцінний час, разом з нашим спільним другом і колегою гідроекологом Вадимом Гонтаренко, присвячував вивченню негативного впливу ГЕС на живу природу дельти Дністра. Його два сини, Женя і Сергій, фактично виросли в плавнях, допомагаючи батькові міряти рівні води, рахувати птахів, виявляти порушення в дельті і, мимоволі, вбирати запахи і всю красу унікальної дикої природи.
Минули роки, незважаючи на неймовірно складні етапи на шляху створення заповідного урочища «Дністровські плавні» (створювали з Ігорем 8 років) та Нижньодністровського національного природного парку (створювали з Ігорем 23 роки), низку інших об'єктів ПЗФ, у тому числі і НПП "Тузлівські лимани", починаючи з 1995 року, незважаючи на численні загрози, сьогодні ми можемо пишатися, що у нашому регіоні, цього дня народилася така унікальна людина, еколог – «очеретяний кіт» Ігор Щеголєв. Слід також зазначити, що він, єдиний в Українському Причорномор'ї вчений-орнітолог, який, не маючи наукового ступеня не те що доктора наук, а навіть кандидата наук, написав самостійно, а також разом із синами та колегами, найбільше книг про птахів та інші частини біорізноманіття нашого краю, про те, що є сенсом його життя.
Фото Івана Русєва
Фауна
Лайфхаки
