Влітку ми досліджували вплив війни на Пониззя Дністра – то тоді найбільшою загрозою експерти нацпарку називали пожежі через ракетні обстріли та поглиблення вже існуючих проблем. Сьогодні біда прийшла з іншого боку – через обстріли енергетичної системи, Дністровський ГЕС доводиться робити аномальні для цієї пори року скидання води. Це негативно впливає на види, що живуть вздовж Дністра. А ситуація актуалізує шкідливість ГЕС для біорізноманіття та екосистеми річки.
Зникнення навіть гризунів – вплине на весь живий світ нацпарку
- Найбільша загроза для живого світу парку – це аномальне підтоплення, яке не характерне для цієї пори року, - пояснює науковий співробітник нацпарку Микола Роженко, - найбільш вразливими при такій ситуації є ссавці, які не можуть швидко у разі підтоплення залишити територію. Такі скидання води в осінньо-зимовий період – в обсягах більше 1000 кубів за секунду, - це неприродне явище.
Природоохоронці фіксують потужний негативний вплив воєнних дій на навколишнє середовище. Природі доводиться поєднувати несумісні речі. До прикладу, каже науковець, нещодавно йому довелось спостерігати одночасні підтоплення плавневих ділянок парку, які пов'язані виключно з воєнними діями, і розмноження мишоподібних гризунів, гнізда яких розміщуються здебільшого при землі. Вірогідність їх затоплення дуже висока.
- Тепер питання успішності виживання цих малюків залишається відкритим. А мишоподібні гризуни в природних системах Нижньодністровського національного природного парку — основа трофічної піраміди. Тобто, при зникненні гризунів, які є їжею для більш вищих істот нацпарку, вражатимуться й вони.
На сьогодні вже є зникаючі види на території України, які гинуть через те, що зменшилася кормова база для них.
Гризуни це тільки приклад, відзначає експерт. Вплив війни на природу вкрай негативний і здійснюється за багатьма напрямками. Наприклад, руйнування територій мешкання видів через шумові ефекти. Відбувається перерозподіл тварин у природі, вони залишають обжиті ділянки, які є більш привітним середовищем для їх життя, розмноження, полювання. На сьогодні фахівці нацпарку спостерігають значне збільшення чисельності гусей на території парку.
- Напевно це пов'язано з активними військовими діями у плавнях Дніпра, де ці птахи зимували, - каже Микола Роженко.
Вплив обстрілів енергетичної інфраструктури на екологію
Дністровська ГЕС — гідроелектростанція на Дністрі. Гребля ГЕС розташована поблизу міста Новодністровськ Чернівецької області. Вона виробляє електроенергію та допомагає балансувати енергосистему України.
Дністровська ГАЕС — гідроакумулюча станція. Вона регулює навантаження в енергосистемі України. Є аварійним енергорезервом. 31 жовтня, російські війська здійснили ракетну атаку на Дністровську ГЕС. Про це розповів у коментарі Фактам ICTV речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Він зазначив, що це була саме ракетна атака. Внаслідок цього пошкоджений об’єкт критичної енергетичної інфраструктури. Відбулося загоряння. Однак тоді не було загрози підтоплення, повідомили на станції. Хоча була пошкоджена дамба.
Однак на екосистему та біорізноманіття Дністра все одно впливають продукти горіння, залишки вибухових речовин, відзначає науковець Микола Роженко.
Чому доводиться скидавати аномальні обсяги води
Ракетними обстріли енергетичної інфраструктури, які сталися 23 листопада вже більш негативно вплинули на екосистему, змусили до аномально великого скидання води в осінній період.
Саме після них стала прибувати вода у річці Дністер – помітили мешканці населених пунктів вздовж Дністра.
Довелося це робити, пояснили у диспетчерській службі Дністровської ГЕС, у зв’язку з великим навантаженням на енергосистему держави. Хвилі скинутої води добігали навіть до міста Могилев-Подільськ, скаржилися місцеві мешканці.
Це при тому, що влітку навпаки, через маловоддя Дністровська ГЕС скоротила виробництво електроенергії на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляєла пресслужба Укргідроенерго.
За 28 днів липня приплив до Дністровського водосховища становив 64 м3/с, що становить лише 19% місячної норми та 99% забезпеченості. Це найменше середнє значення припливу води у липні за весь період експлуатації Дністровського водосховища, починаючи з 1985 р.
При цьому, в Укргідроенерго прогнозували, що ситуація й далі погіршуватиметься.
Тобто, влітку Пониззя Дністра недоотримало воду – це вплинуло на всі види, а восени – вони тепер потерпають від надлишку води.
Природа та життя в обмін на енергетику
Ця ситуація вкотре актуалізувала тему шкідливості гребель для річки та її живого світу.
Громадська організація “Екологія. Право. Людина” протягом останніх років багато пише з аргументами та цифрами, що масове спорудження гідроелектростанцій не лише шкодить біорізноманіттю, а й не дуже сприяє енергетичній незалежності України.
-
Не зважаючи на масове будівництво малих ГЕС протягом останніх років, зараз вони забезпечують лише 0,15 % всієї генерації електроенергії. Тому мала гідроенергетика не відіграє жодної суттєвої ролі в енергетичному балансі України і не може жодним чином вирішити питання енергонезалежності України.
-
Розмір зеленого тарифу на малу гідроенергетику в Україні є одним із найвищих, а умови його надання – чи не найвигідніші для інвесторів серед країн Центральної, Південної та Східної Європи, включаючи країни ЄС. Тому частка вартості електроенергії малих ГЕС у загальній вартості електроенергії в Україні в 4 рази більша, ніж частка генерації, що складає 0,55 %.
-
Більшість об’єктів малої гідроенергетики України належить особам афілійованим і з колишньою, і нинішньою владою.
-
Протягом останніх років ми неодноразово фіксували факти порушення норм природоохоронного та будівельного законодавства, ігнорування думки місцевої громади з боку власників малих ГЕС.
-
Сучасні світові тенденції свідчать про поступовий відхід від гідроенергетики, зокрема малої як альтернативного джерела енергії. У США та багатьох країнах Європи масово демонтують греблі з метою повернення річок до їх природного стану. І ці заходи із виправлення помилок минулого фінансуються коштами платників податків.
Відповідно, можна констатувати, що малі ГЕС не несуть жодної користі Україні в економічній сфері, проте мають значний негативний вплив на стан довкілля та призводять до соціальних конфліктів. Фактично мова йде про масштабну схему «викачування» грошей із кишень громадян України – споживачів електроенергії – в інтересах окремих осіб.
Окреме питання – проекти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд схвалив у липні 2016 року, викликала негативну реакцію серед жителів сіл, розташованих на березі Дністра. Вони впевнені: долина верхньої течії ріки внаслідок зведення каскаду ГЕС зміниться до невпізнаваності – частина сіл зникне повністю, частині загрожуватиме екологічне лихо, адже в надійність сучасних українських гідротехнічних конструкцій тут не вірять.
«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року» передбачає будівництво 6 ГЕС у верхній течії Дністра у три етапи. У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації. Через перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на сполох б’ють екологи не лише в Україні, а у Молдові.
Природна, культурна, історична цінність Дністра на всіх ділянках вище існуючого Дністровського водосховища не дозволяє будувати на ньому будь-які гідроелектростанції. Річка повинна бути збережена у своєму природному стані заради сучасних і майбутніх поколінь. Природоохоронне законодавство та висновки науковців – біологів, географів, екологів, істориків тощо – чітко вказують на недопустимість будівництва ГЕС за будь-яких умов.
Разом із тим ПАТ «Укргідроенерго» продовжує активно адвокатувати будівництво гідроелектростанцій на Дністрі. Фактично, мова йде про підготовку до знищення унікальної природної річки заради задоволення комерційних інтересів вузького кола осіб. І в цьому сенсі вони не дуже відрізняються від ворога, який свідомо нищить наше довкілля та забирає наше життя.
Річки мають бути вільними від гребель. У мирний час це важливо, а під час війни – набуває особливого значення, бо прорив греблі ставить під загрозу життя людей та біорізноманіття навколишнього світу.