Микола Роженко - український зоолог, теріолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, один з засновників Нижньодністровського національного природного парку, голова Ради Теріологічної школи. Серед найважливіших наукових доробків визначає для себе знахідку шакала у пониззі Дністер у 1998 році.
Що пов'язує вченого з Дністром
Сам Микола Роженко розповідає історію з життя, як він полюбив та побачив Дністер, і думав, що прощається з ним на все життя.
"Я закінчував навчання в Одеському національному університетів, направлення було на роботу вже майже в кишені, в зовсім інший напрямок Одещини, мав подорож Дністром в районі Дністровського лиману - дивився на цю річку, і подумки прощався з її прекрасними краєвидами. Але все житті склалося так, як мало - таке було рішення долі. Випадково дізнався, що є місце в аспірантурі - і залишився у науці та разом з Дністром на все життя".
Своїм головним провідником Дністром називає Вадима Гонтаренка. Із 1983 року активно займається вивченням природи Дністра. Серед великої кількості досліджень особливо емоційним для вченого є знахідка та опис шакала на берегах Дністра.
- Це сталося у 1998 році, - згадує вчений, - ця знахідка є найбільш емоційною для мене особисто. Адже навіть "колеги по цеху" у це не вірили, часто-густо кепкували з такої інформації, поки мені не вдалося здобути додатковий матеріал, що підтверджував стовідсотково появу нового виду тварин на Дністрі.
Назва дисертації вченого "Хижі ссавці північно-західного Причорномор'я". Головним надбанням роботи було:
- аналіз стану угрупувань хижих ссаців у регіоні;
- видовий склад теріофауни (складний багатовидовий комплекс тварин, представлений ссавцями. Поняття стосується, як правило, диких тварин - прим.ред).
Під час виконання дослідництких робіт було виявлено декілька нових видів ссавців саме у пониззі річки Дністер, зокрема шакала, лісової куниці та барсука.
Окрім того, було проаналізовано особливості харчування хижаків у районі досліджень. Окрема увага приділялась вивченю видів занесених до Червону книгу України, надавались пропозиції щодо їх збереження. У висновках дисертації зазначалось, що найбільш дієвим способом збереження біоти Дністра є створення національного природного парку. З першого дня створення Нижньодністровського національного природного парку (з 2008 р.) працював на посаді заступника директора — головного природознавця. Започаткував усі напрямки його діяльності. З 1 грудня 2014 р. по 1 грудня 2015 р. — директор цієї природоохоронної установи.
Головна біда Дністра
Вивчення природи Дністра співпало з колосальними змінами, які відбулись у межах його екосистем, зазначає науковець. Він почав вивчати природу Дністра у 1983 році, а в 1986 Дністер було перекрито потужною греблею Дністровського водосховища.
Більшість видів тварин скоротила свою чисельність, особливо це стосується птахів. Красномовним прикладом є коровайка, чисельність якоі за останні 40 років скоротилась майже в 10 разів.
- Мені також довелось працювати у період, коли Дністер, через будівництво Дубосарської ГЕС втратив більшість видів осетроих риб. Наразі відбуваються глобальні зміни плавневих систем пов'язаних з суттєвим зневодненнм нижнього Дністра та зміною більшості його екосистем, особливо це стосується мережі плавневих озер, які фактично у своій більшості зникли, - каже науковець.
Фауна
Флора
