Ви, мабуть, не один раз чули назву одного з історичних регіонів України – "Галичина"? Так називають Івано-Франківську, Львівську та Тернопільську області. Часто цю назву використовувала російська пропаганда, аби посіяти розбрати між українцями. Начебто, то якась інша, полонізована Україна, яка нав'язує іншим "свою мову, культуру, акцент". Однак правда в тому, що це така ж Україна, як всі інші історичні регіони. Слово це походить від назви міста Галич, одного з найголовніших міст в історії України, яке понад тисячу років стоїть на обох берегах Дністра, зберігаючи свою українську автентичність.
🚗 Нинішній Галич розташований на автомагістралі Львів – Івано-Фpанківcьк, за 110 км від Львова і 24 км від Івано-Фpанківcька, засноване на відстані близько 5 км від зруйнованого давнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на західних руських землях.
Історія міста Галич: одне з історичних чудес України
Люди почали селитися на пагорбах над Дністром ще в давні часи. Тут проживали племена білих хорватів, уличів та тиверців. Датою заснування міста вважається 898 рік, оскільки саме в цей період Галич згадується в угорських хроніках. В Іпатіївському літописі місто вперше згадується в 1140 році. Проте, незважаючи на ці різні дати, очевидно, Галич був найбільшим містом Європи, територія якого розтягувалася на 8,5 кілометра з півночі на південь і на 11 кілометрів із заходу на схід. Ця міська агломерація, з центром у княжому Крилосі, відома як Великий Галич, за площею значно перевищувала такі містечка давнього світу, як Вавилон, Рим та Константинополь. Він, поряд з Києвом, Черніговом, іншими столичними містами Київської Русі, впродовж кількох сторіч був зосередженням життя давніх русичів-українців.
Утворився давній Галич на Крилоській горі. У давніх текстах літописець обіцяв розповісти і про початок Галича, і його засновника, який міг бути похованим у "Галичиній могилі", але своєї обіцянки не дотримав. Жодної детальної інформації там не було. «Галичина могила» – це одинокий високий насип у селі Крилос, в урочищі Качків.
«Галичина могила»
Залишків поховання там не знайшли, але дослідники Галицької слов’яно-руській експедиції інституту археології НАН України під керівництвом Володимира Барана в 1991 році натрапили на обвуглені залишки дерев’яного човна
У носовій частині човна знайшли три бойові сокири, вістря дротика, наконечники стріл, бойовий ніж і залишки золотої фольги
На думку науковців, знайдені у човні речі датуються серединою Х століття. Дослідники дійшли висновку, що це був кенотаф (символічна могила без людських залишків – авт.) знатного воєначальника, князя. Найбільш імовірно, що князь загинув у бою, а на місці, де він проживав чи князював, насипали символічну могилу. Таке явище було непоодиноким у той час.
Походження назви міста Галич
Дослідження Галичиної могили стало значним науковим досягненням, яке допомогло вченим знайти відповіді на кілька складних питань.
«Ми завжди прагнемо дізнатися про своє походження, про історію та витоки. Назва міста "Київ" пов'язана з ім’ям князя Кия, "Львів" — з Левом, а "Краків" — з Краком. Таким чином, назва "Галичина могила" ймовірно походить від імені засновника міста Галич. Поховальний обряд, що проводився у Галичині, має характерні ознаки варязької дружинної традиції, а не східнослов’янської. Це підтверджується наявністю човна та зброї в похованні.
Науковці провели паралелі й з’ясували, що назви "Галич" та "Галичина могила" співзвучні зі словами "гайв", "галга", "гал", "гаілз", які в перекладі означають "могила", "хрест", "гора", "скеля", "воїн", "герой". Тому найбільш імовірно, що засновником цих земель був хорватський князь скандинавського походження», — зазначає краєзнавиця, завідувачка відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею Марія Вуянко.
Дослідниця також зазначила, що вченим вдалося виявити тканину, якою був покритий човен. Вона пояснила, що саме так покривали загиблих воїнів, а згодом і полеглих козаків.
«Ще Михайло Грушевський припускав, що саме в Галичиній могилі міг би бути похований князь, який заснував Галич. Його ім’я мало би бути Галич, Гал, або Галиця», – говорить заввідділу Краєзнавчого музею.
Ще одна версія, пов’язує назву «Галич» із покладами солі, бо «гальс» із грецької означає «сіль». А ці землі здавна славились соляними джерелами.
Існує принаймні ще десять різних версій походження назви, які вказують на власність або належність:
-
Субстантивований посесив на -j(ь) від слов'янського антропоніма Галиця.
-
Субстантивований посесив на -j(ь) від апелятива «галиця» (галка), що підтверджується геральдикою міста, де основним елементом є зображення галки.
-
Похідне від назви гори Галич за свідченням Яна Длугоша.
-
Похідне від слов'янської основи «гала», що означає «гора».
-
Похідне від литовського слова «galas», яке перекладається як «кінець, край, область». ЗемГалія та ЛатГалія — це історичні назви земель у Латвії, що були заселені литовцями під час освоєння цих територій з початку VI століття, а також у процесі асиміляції фінно-язичних племен.
-
Похідне від готського слова hallus, що означає «скелі».
-
Похідне від слов'янського «голъ», що перекладається як «голий».
-
Похідне від кельтського «hal», що означає «сіль».
-
Похідне від слов'янського «галява», що означає «прогалина в лісі», або польського «hala» — «голе місце, полонина».
- Похідне від етнонімів «гали» чи «галати».
Саме ж місто Галич дало назву цілому краю — Галичині. У давнину його називали "Києвом на Дністрі", наскільки важливим було це місто для давньоруських земель. " "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ, — говорить архітектор-археолог Юрій Лукомський. Знаходилося давнє місто на південно-західних давньоруських землях.
Історія Галича налічує понад тисячу років. У X столітті галицькі землі стають частиною Київської Русі, але після Любецького з’їзду князів у 1097 році Галицьке князівство отримує статус самостійної політичної одиниці. У 1141 році Галич стає столицею князівства і зберігає цей статус до перенесення король Русі, Великим Князем Київським Данилом Галицьким столиці до Холму (зараз місто на сході сучасної Польщі, що було засноване королем Русі Данилом 1237 року — прим.ред.) в 40-х роках XIII століття.
Макет давнього Галича
Розквіт Галича та Галицького князівства припадає на період правління Ярослава Осмомисла (1153-1187 роки). Це про нього мовиться чи не з найбільшою повагою у «Слові о полку Ігоревім»: «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши Гори Угорські (тобто Карпати) своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши ворота Дунаю, справляючи суди аж до Дунаю! Гроза твоя по землях тече! Ти одчиняєш ворота київські; стріляєш з батьківського золотого стола салтанів по далеких землях!»
Особливого значення давній Галич набув за правління Володимирка Володаревича з роду Ростиславовичів, який 1141 року зробив його осідком своєї землі-князівства.
Наприкінці XII століття Галич стає столицею об’єднаного Галицько-Волинського князівства. У цей час у місті активно розвиваються ремесла і торгівля, а також відбувається значне цивільне та церковне будівництво. Саме в цей період був укладений перший літопис — половина Галицько-Волинського літопису.
Проте в 1240-1241 роках Галич зазнав тієї ж біди, що й багато інших поселень Київської Русі — нападів монголо-татар. У 1241 році місто зазнало нищівного нападу монголо-татар під проводом хана Бату, фактичним засновником Золотої Орди, що призвело до його повного знищення. Через це король Данило Галицький засновує Львів і переносить свою столицю до Холму, що призводить до подальшого занепаду Галича та втрати його адміністративного і політичного значення.
Давній Галич — місто княжої слави, твердиня українського духу та київського благочестя на Дністрових пагорбах
Протягом XIV століття містом по черзі володіли Потоцькі, литовські князі, а також угорський король Людовік Анжуйський. У 1387 році Галич приєднується до Речі Посполитої завдяки зусиллям короля Ягайла, отримавши попередньо Магдебурзьке право в 1367 році. На високому пагорбі над Дністром, у 1367 році розпочалося будівництво замку — головної твердині Галицького староства. Згідно з іншими джерелами, замок було зведено в 1350-1352 роках волинським воєводою Любартом. Спочатку це була дерев'яна споруда, оточена земляними валами. У другій половині XVI століття замок ще залишався дерев’яним. З 1590 по 1633 рік місто піддавалося численним татарським нападам — їх було зафіксовано 29, зокрема найбільш руйнівні відбулися в 1594, 1612 та 1624 роках. У 1621 році татари знищили замок, але він незабаром був відбудований.
Далі була активна участь городян у війні 1648–1654 років. Входження до складу Австрії (в 18 столітті), повернення під польську корону. Прихід радянської влади.
Що побачити в Галичі: сучасні принади стародавнього міста
Галич — не такий "розкручений" туристичний напрямок, як інші міста, однак тут є, чим зайнятися на вихідні, або під час короткої відпустки.
1.Річка Дністер
Неподалік центральної площі розташований Дністер, колись важлива судноплавна артерія. Сьогодні річка зараз не така глибока, проте тут встановлено якір, що нагадує про її минулі часи.
Центр нинішнього міста Галич розташувався у підніжжя замкової гори
Поблизу можна побачити старий залізний міст, зведений у 1910 році, який є символом сполучення обох берегів. Після відкриття нового автомобільного мосту старий став пішохідним, тож не забудьте прогулятися ним та насолодитися видами. З нього відкривається симпатична панорама на місто і могутню річку. Проєкт елегантної та міцної конструкції був створений ще в 1900 році. 18 серпня 1910 року через міст вперше проїхали автомобілі, і люди почали ним користуватися.
На перший погляд, все йшло добре: міст успішно виконував свої функції і милував око всіх, хто проїжджав через Галич. Але з початком Першої, а згодом і Другої світових війн, цю величну споруду неодноразово знищували вибухівкою. Однак, його доводилось відновлювати, адже альтернативного маршруту через Дністер не існувало. Протягом майже 80 років міст залишався важливою транспортною артерією, поки у 1984 році не збудували новий, широкий кам'яний міст. Старий міст не знищили — він став пішохідним. Сьогодні це чудова атракція для туристів і місцевих жителів.
2.Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин Галицькому національному природному парку
📍 Розташування: вул. Галицька, 1, с. Крилос, Галицька ТГ, координати GPS: 49.08575 24.692844
Цей центр можна вважати зоопарком, але з особливими мешканцями. Сюди доставляють тварин, які постраждали від рук людей чи потрапили в небезпечні ситуації. Наприклад, з Яремче часто привозять великих хижих птахів, які страждають від людської жорстокості. Після лікування зоологи вирішують, чи може тварина повернутися в дику природу. Якщо ні, вона залишається в центрі. Тут живуть різноманітні птахи, лисиці, олені, муфлони та навіть ведмеді, які полюбляють кавуни. Центр часто відвідують шкільні групи. Для дітей тут збудували хатинку Баби Яги, яка зустрічає маленьких відвідувачів — правда, з нею потрібно домовлятися заздалегідь.
Через дорогу від центру розташована велика галявина для відпочинку на природі, де можна орендувати альтанку, мангал або поставити намет. Тут також є дитячий майданчик, тож чудовий релакс вам гарантований.
3. Національний заповідник «Давній Галич»
📍 Розташування: вул. Івана Франка, 3, Галич, Івано-Франківська область
На території є багато цікаво. Наприклад, Музей етнографії – це ідеальне місце для тих, хто хоче зануритися у багатий спадок української культури! Там ви зможете:
- Ознайомитися з «мікроселами» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля.
- Переглянути експозиції в традиційних українських хатах кінця XIX - початку XX ст.
- Дізнатися про побут українських селян, обряди та свята, їх історію і значення.
- Зробити колоритні фото на пам’ять!
5. Галицький національний природний парк
📍 Розташування: адміністрація парку знаходиться в Івано-Франківській області, с. Крилос, вул. Галицька, 1. Деталі тут.
Це місце неповторних краєвидів і природних скарбів. Вас зачарують букові ліси з карстовими скелями та печерами, мальовничі урочища й водойми. На території парку збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці
Можна відвідати Музей «Природа землі Галицької». Можна Екзотаріум і дендрологічний парк. Тут росте побачите близько 100 видів екзотичних дерев, як-от ягідний тис, кизильник, барбарис. Чудовий краєвид відкривається з Касової гори.
Музей «Природа землі Галицької».
5. Музей караїмської історії та культури
📍Розташування: майдан Різдва, 33, м. Галич, Івано-Франківська обл.
Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, суспільним та побутовим життям караїмської громади Галича. Караїми - невеликий тюркомовний народ, представники якого сповідують караїмізм.
Ну і, звісно ж, варто прогулятися історичними місцями, які дихають тисячолітньою історією української землі. Цінуйте та шануйте своє.
Фауна
Флора
Люди